Повна версія прислів’їв та приказок, сенс яких кардинально зміниться

2

Прислів’я та приказки увійшли до нашої мови, дійшовши з глибини століть. Але далеко не всім відомі повні версії цих популярних зразків народної поетичної творчості. Але ж повний вислів часом несе інший зміст…

реклама

Апетит приходить під час їжі, а жадібність – під час апетиту.

Бабуся ворожила, надвоє сказала, чи то дощик, чи то сніг, чи то буде, чи то ні.

Бідність – не порок, а нещастя.

В здоровому тілі здоровий дух – рідкісна удача.

У сім’ї не без виродка, а через виродка все не на догоду.

Везе, як суботнього потопельника – баню топити не треба.

Ворон ворону око не виклює, а й виклює, та не витягне.

Всяк правду шукає, та не всяк її творить.

Де тонко, там і рветься, де товсто, там і нашаровується.

Гладко було на папері, та забули про яри, а по ним ходити.

Голий як сокіл, а гострий як сокира.

Голод не тітка, пиріжка НЕ ​​піднесе.

Горбатого могила виправить, а впертого – дубина.

Губа не дурна, язик не лопата: знають, що гірко, що солодко.

Два чоботи пара, та обидва ліві.

Двоє третього чекають, а семеро одного не чекають.

Дівочий сором – до порога, переступила і забула.

Справа майстра боїться, а інший майстер справи.

Дорога ложка до обіду, а там хоч під лавку.

Дурням закон не писаний, якщо писаний – то не читаний, якщо читаний – то не зрозумілий, якщо зрозумілий – то не так.

Живемо, хліб жуємо, а іноді і підсолюємо.

За двома зайцями поженешся – жодного кабана не спіймаєш.

За морем – веселощі, та чуже, а у нас і горе, та своє.

Зайця ноги носять, вовка зуби годують, лисицю хвіст береже.

І справі час, і потісі годину.

І сліпий кінь везе, коли зрячий на возі сидить.

Комар коня не повалить, поки ведмідь не підсобить.

Хто старе пом’яне – тому око геть, а хто забуде – тому обидва.

Курочка по зернятку клює, а весь двір в посліді.

Молоді сваряться – лише тішаться, а люди похилого віку сваряться – лише бісяться.

На (скривджених) сердитих воду возять, а на добрих самі катаються.

На чужий коровай рота не роззявляй, раніше вставай і свій затівай.

Не все котові масниця, буде й піст.

Не сумує дятел, що співати не може, його і так весь ліс чує.

Ні риба, ні м’ясо, ні каптан, ні ряса.

Нова мітла по-новому мете, а як зламається – під лавкою валяється.

Один в полі не воїн, а подорожній.

Від роботи коні дохнуть, а люди – міцніють.

Палка, з двома кінцями, туди і сюди б’є.

Повторення – мати навчання, розрада дурнів.

Повторення – мати навчання і притулок для ледарів.

Під лежачий камінь вода не тече, а під той, що котиться – не встигає.

П’яному море по коліно, а калюжа – по вуха.

Пил стовпом, дим коромислом, а хата НЕ топлена, не метена.

Робота – не вовк, в ліс не втече, бо її, окаянну, робити і треба.

Рибак рибака бачить здалеку, тому стороною і обходить.

Рука руку миє, так обидві сверблять.

З бджолою поладиш – медку дістанеш, з жуком зв’яжешся – в гної опинишся.

Своє око – алмаз, а чуже – скло.

Сміливого куля боїться, а боягуза і в кущах знайде.

Собака на сіні лежить, сама не їсть і худобі не дає.

Собаку з’їли, хвостом подавилися.

Старість не радість, сядеш – НЕ встанеш, побіжиш – не зупинити.

Старий кінь борозни не зіпсує, та й глибоко НЕ зоре.

Тихіше їдеш – далі будеш від того місця, куди їдеш.

У страху очі великі, та нічого не бачать.

Вдарили по одній щоці – підстав іншу, але не дозволь себе вдарити.

Ума палата, та ключ втрачено.

Хліб на стіл – і стіл престол, а хліба ні шматка – і стіл дошка.

Клопоту повен рот, а прикусити нічого.

Чудеса в решеті – дірок багато, а вискочити нікуди.

Язик мій – ворог мій, попереду розуму говорить.

Язик мій – ворог мій, перш розуму говорить, біди шукає

Фото заголовку bdzhola.com
За матеріалами bdzhola.com

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама
реклама