Кілька оригінальних, точно нетипових, колядок для вашого пісенного Різдва

Як ви знаєте, колядки та щедрівки є важливою частиною різдвяного обряду та зустрічі Нового Року. Так історично склалося, що зародилися вони кілька століть тому і видозмінювалися впродовж років. Тим не менш, остновна суть залишалася незмінною: силою слова сприяти добробуту родини і рясному врожаю.

Нижче ви знайдете 14 колядок для господаря, господині, діток і колядки на біблійну тематику. Я намагалася підібрати нетипові колядки, які не лунають кожного Різдва)) Ну, принаймні, я точно жодної з них не чула)).

Колядки та щедрівки господарю та його родині

Стоїть же, стоїть же нова світлонька,
При тім столику три гості сидять,
Три гості сидять, три товариші
Один товариш – ясне сонечко,
Другий товариш – та місяченько,
Третій товариш – та дрібен дощик.
Сонце же мовить: – Нема над мене.
Як же я зійду в неділю рано,
Огрію ж бо я гори й долини,
Гори й долини, поля й дуброви;
Морози спадуть, а роси стануть.
Місяць же мовить: – Нема над мене.
Як же я зійду разом з зорями,
Урадуються гості в дорозі,
Гості в дорозі, війська в обозі.
Дрібен дощ мовить: – Нема над мене.
Як же я піду три рази мая,
А зрадується жито, пшениця,
Жито-пшениця, всяка пашниця.
Будуть снопоньки, як повозоньки,
Будуть копоньки, яко звіздоньки.

Ой устань, устань, господареньку,
Побуди всю свою челядоньку.
Ой най же она раненько встає,
Світлі світлоньки позамітає,
Тисові столи позастилає.
Бо прийдуть до вас врічні гостеньки,
Врічні гостеньки колядниченьки.

Ой чи є, чи нема
Пан господар вдома?
Щедрий вечір, добрий вечір,
Пан господар вдома?
Ой нема, ой нема,
Та й поїхав до млина.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Та й поїхав до млина.
Та й муки спитлювать,
Меду-пива купувать,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Меду-пива купувать.
Меду-пива купувать,
Щедрівників частувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Щедрівників частувать.

Ід цему двору, ід веселому
Прийшли гостеве у рік до тебе.
Ци дома, дома наш пан господар?
Ой бо ми знаєм, що він є дома.
В нашого пана побита брама,
Брама побита, срібні ворота,
Срібні ворота, біле задвір’я,
Біле задвір’я, білі овечки,
Білі овечки тай коровочки,
Та й коровочки, сірі волики.
Ой бо ми знаєм, що ґазда дома,
Він сидить по конець стола,
По конець стола яворового!
Ой тоті столи красно покриті,
Красно покриті йолчі скатерті,
На тих скатертях круті колачі,
Круті колачі, пиво варене,
Пиво варене, вино зелене.
Вставай з постелі, отворяй двері,
Уставай з лавки, розмикай замки.
Пускай до хати, не дай стояти,
На дворі мороз, стояти не мож.

Тече річка, невеличка,
Щедрий вечір, добрий вечір!
На тій річці плине листочок,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Плине листочок яблуньовий,
Щедрий вечір, добрий вечір!
На тім листку написано,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Написано сонце й місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір!
А що місяць то господар,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Ясне сонце – господиня,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Ясні зірки – його дітки,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Колядки та щедрівки господині

Ой ясна, красна на небі зоря,
А ще найкраща у дядька жона.
По двору ходе, ключики носе,
До ключиків говоре, ключиків просе:
Ключики мої ясні, голосні,
Не дзвоніть же ви та й голосненько,
Бо мій маленький стурбований
Вчора звечора з торгу приїхав.
Привіз мені три подарочки:
Перший подарок – тонкий серпанок,
Другий подарок – лисяна шуба,
Третій подарок – шовковий пояс.
Тонкий серпанок від сонця сяє,
Лисяна шуба слід замітає,
Шовковий пояс клуби встеляє.

Добрий вечір тобі, господарю!
Стережи, Боже, твойого товару.
Твойого товару від всякого спадку,
Щоб не було якого припадку.
Хорошеньку господиню маєш,
Хорошенько її поважаєш:
Як чашечка у меду,
Як соловейко у саду.
Там барвінок в саду процвітає,
Там чоловік жону вихваляє.

Ой ясна, ясна на небі зоря,
Ой красна, красна у Сашка жона.
І красовита, і грошовита,
По двору ходить, як сонце сходить.
А в хату ввійде – як зоря зійде.
А заговорить, як дзвін задзвонить,
Як засміється, сад-виноград в’ється.
Як зажартує – коня дарує,
А вдома нема – десь у короля.
Шиє кожуха самому крулю.
А на рукавиці – сиві голубці,
А на пазусі – різнії цвітки,
А на комірці – райськії пташки.
Сиві голубці як не загудуть!
Різнії квітки як не зацвітуть!
Райськії пташки в поле полинуь!

Дитячі колядки, щедрівки, засівалки

На щастя, на здоров’я,
На Новий рік,
Аби вам си родило,
Краще, як торік.
Жито, пшениця,
Всяка пашниця.
Коноплі по стелю,
Сорочка по землю,
А клен по коліна,
Аби вас, хрещених,
Голова не боліла,
Будьте здорові,
З Новим Роком!
З Василем!

Місяченьку, мій братику,
Зійди рано, постій мало,
Поки я бички позапрягаю,
Жито-пшеницю порозсіваю.
Роди, Боже, жито й пшеницю
Без куколю, без метлиці,
А нам, діткам, по варяниці.

На щастя, на здоров’я,
На новий год, на нове літо,
Роди, Боже, жито і пшеницю,
Всяку пашницю!
А ти, кукілю, не родись,
По доріжці розкотись,
Конопельки під стельки,
Льонок по поясок.
Драстуйте, будьте здорові,
З празником, з Новим годом!

Колядки на біблійні сюжети

Ци д’сьому дому ід веселому,
Ой дай, Боже.
Господареньку ти наш Іванку,
Уставай горі, пробуждай собі.
Та ци ми прийшли колядовати,
Колядовати, дім веселити.
Ци як то було із первовіку,
Коли не було – лиш тьма та вода,
Говорить Господь а з ангелами:
– Що нам за хосна, а з сього світа,
А з сього світа без чоловіка?
Сотворив Господь а з глини трупа,
Сотворив його, оживив його.
Говорить Господь а з ангелами:
– Що нам за хосна, а з сього світа,
А з сього світа без чоловіка?
Ізобрав Господь із всього світа,
Із всього світа усякі цвіти,
Сотворив йому та й помічницю,
Сотворив йому та й привів йому:
Ой, ти, Адаме, ой ти, мій рабе,
Ци хочеш сесю, ци любиш сесю?
– Сесю не хочу, сесю не люблю,
Бо сеся красна, як звізда ясна. –
Взяв її Господь, пустив у вітер.
А на Адама пустив трердий сон
Та вибрав йому з лівого боку,
З лівого боку переднє ребро.
Сотворив йому та й помічницю,
Сотворив йому та й привів йому:
Ой, ти, Адаме, ой ти, мій рабе,
Ци хочеш сесю, ци любиш сесю?
Сесю я хочу, сесю я люблю,
Бо сеся така, така, як і я. –
Лишив їх Господь у раю жити,
У раю жити – не согрішити.
Виліз диявол на тую овоч,
Овочу урвав та й Єві подав.
Єва вкусила та й – Адамови,
Адам укусив – за шию ся ймив,
За шию ся ймив, бо вже согрішив.
Вигнав їх Господь із сього раю,
Із сього раю, земного краю:
Будеш, Адаме, землю робити,
Землю робити і з того жити.
Будеш ти, Єво, із болізнями,
Із болізнями діти родити.
О дай, Боже!

Ой, в Єрусалимі рано задзвонили, –
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Ой, сів Христос вечеряти,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Прийшла до його та Божая Мати.
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Сідай, сідай, мати, з нами вечеряти!
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Ой, спасибі синку, за цю вечоринку!
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Ой, дай мені, синку, золотії ключі,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Треба рай і пекло та й поодмикати,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Праведнії душі та й повипускати,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Тільки отієї та й не випускати,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Що у п’ятниченьку рано поснідала,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
А у неділеньку рано проспівала,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Що рідную неньку та й налаяла,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’!
Ще й не налаяла, тільки подумала.
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Ой і щедрий вечір та і добрий вечір.

Ой видить Бог, видить Творець,
Що мир погибає,
Архангела Гавриїла
К нему посилає.

Возвістити в Назареті:
Стала слава у вертепі.
Звізда тоє возвістила,
Царям чужим путь явила.

Триє, триє, триє царі,
К нему приходяще,
Ливан, злато і кадило,
Єму приносяще.

Ірод вельми засмутився,
Що Христос-цар народився.
Пішов Ірод аж до аду
К Луциферу на пораду.

Злії слуга на їх розказ
Злоє учинили:
Десять тисяч ще й чотири

Дітей погубили.

У Єгипет Божа Мати
Утікає із дитятком.
І ми тому веселімся
І Христові поклонімся.

P.S От як їх, власне, співати – невідомо… Нот у книжці не було.

Ілюстрації: Нінко Галінська <3
Джерело: Закувала Зозуленька: Антологія укр. нар. поет. творчості: Для ст. шк. віку. – К.: Веселка, 1998.-510с.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: