У кого є діти — просто прочитайте!

© otvet.in

Наші діти — це найдорожче, що ми маємо. Ми просто не можемо собі уявити, що з ними може трапитися щось погане. Тому часто нехтуємо простими правилами для батьків, у яких є діти шкільного, а тим більше дошкільного віку.

А виконувати їх не так вже й складно. Тутка розповість вам, як захистити дитину будь-якого віку від найпоширеніших ситуацій.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Правила безпеки для дітей

1. Навчіть дитину телефонувати татові чи мамі, коли вона вийшла на вулицю, прийшла додому зі школи або вирушила на тренування. Привчати до цього потрібно, показуючи приклад. Мама і тато на очах у дитини телефонують одне одному, повідомляють, що вийшли з роботи: «Буду через годину».

Потрібно акцентувати увагу дитини на цьому, показати їй, що батьки турбуються одне про одного. Якщо змушувати дитину телефонувати, вона може вирішити, що його просто тримають під контролем, обмежують, не довіряють.

2. Перш ніж вирушати на масовий захід, наприклад концерт, неодмінно сфотографуйте свою дитину в повний зріст.

Батьки, які загубили дитину, іноді в паніці не можуть нормально пояснити, як була одягнена дитина, в яку кофтинку і яку шапочку. Набагато простіше буде шукати дитину, показуючи фотографію: Ви не бачили цієї дитини?

Якщо дитина не знайдеться за 2-3 години, то саме вона буде найновішою фотографією в орієнтуваннях, з якими будуть працювати правоохоронні органи.

3. Батьки повинні чітко знати, скільки часу в дитини займає дорога до школи, гуртка, секції, до репетитора. Якщо, наприклад, через 30 хвилин дитина не з’явилась там через 60 хвилин, потрібно бити на сполох.

Потрібно писати і телефонувати абсолютно всім: колишнім чоловікам, бабусям і дідусям, батькам однокласників, однокласникам. Не думайте, що це незручно. Незручно буде, якщо вона уже ніколи не повернеться.

Для чого це робити? Ви ніколи не знаєте, що сталось. Наприклад, дитина могла чогось злякатися, втекти від когось і опинившись у знайомому районі, могла піти по знайомій їй адресі.

Якщо Ви впевнені, що дитина загубилася, негайно дзвоніть у поліцію. Дзвінок на номер 112 — це вже заява про зникнення, яка прийнята і зафіксована. Історія про три дні очікування — міф, брехня і небажання поліції працювати. Такої постанови, акту, закону не існує.

4. Всім членам сім’ї (і дітям, і старшим родичам) не завадить встановити на телефон декілька програм. Це можуть бути «Мої друзі» (iPhone), «Моя сім’я» (на Android). Але зауважте, що ці програми вимагають підключення до Інтернету і на дешевих кнопкових телефонах не працюватимуть.

У цьому випадку вам потрібно буде підключити послугу мобільного оператора. Навіщо? Тому що за Вашим телефонним запитом жоден оператор не видасть Вам координати телефону Вашої дитини. Не має на це права.

Якщо телефон зареєстрований на Ваш паспорт, то у відділенні оператора Вам зможуть видати роздруківку останніх дзвінків. Але координати телефону оператор має право видати тільки за рішенням суду, тобто, як мінімум через 2-3 дні.

5. Навчіть дітей говорити «ні», не розмовляти з незнайомцями і не слухати їх. Ми часто привчаємо дітей слухатись маму, тата, няню, бабусю, виховательку, не сперечатися з усіма цими людьми, бути ввічливими. Як результат ми маємо дітей, які йдуть за незнайомими їм людьми.

Пошуково-рятувальний загін «Ліза Алерт» провів жахливий соціальний експеримент «Викрасти дитину за 60 секунд». З 22 дітей за незнайомою жінкою з дитячого майданчика пішло 19! Тільки троє дітей залишились чекати маму.

Спочатку потрібно пояснити дитині ким є ці незнайомі дорослі. Що це не завжди страшний чоловік, це може бути і мила дівчина (як, наприклад, було в тому самому експерименті). Потім переконати дитину в тому, що нормальні, адекватні дорослі не просять дітей про допомогу, не просять нічого донести, постерегти, знайти в багажнику машини.

Навіть, якщо дитина зустріла вашого знайомого чи друга, який пропонує підвезти її до будинку, малюк повинен в ту ж хвилину зателефонувати батькам і сказати: «Я зустрів дядька Мішу, він запропонував мене підвезти». Ви відразу ж телефонуйте цьому чоловікові та переконуєтесь, що дитина з ним.

6. Навчіть дитину довіряти собі та своїм відчуттям. Часто діти переконують себе (або дійсно не розуміють) в тому, що нічого «такого» не відбувається, що незручно відмовити цій людині, що про неї подумають щось погане або почнуть сварити. Дитина має чітко знати, що чужі люди не повинні до неї торкатися і нічого просити.

7. Якщо ваша дитина або родич літнього віку телефонує і каже: «Зустрінь мене, будь ласка» — встаньте з дивана / відпросіться з роботи, однак ,виконайте це.

Дуже рідко люди просять зустріти їх, тому що це забаганка. Можливо, дитина не може сказати, що якась людина ретельно стежить за нею, так як ця людина поруч.

Якщо ви скажете:«Ну що ти, ти уже дорослий», а потім щось станеться, ви собі цього не пробачите. Не лінуйтеся.

8. Навчіть дитину кричати. Ми постійно робимо зауваження дитині, коли вона себе гучно поводить на вулиці: «Тихіше, не кричи». Багато хто — і діти, і дорослі — не вміють кричати. Підіть у ліс і навчіться кричати там, покажіть дитині приклад.

Поясніть дитині, що вона ніколи не повинна соромитись звернутись по допомогою до людини з дитиною, поліцейського, охоронця, працівника закладу, де вона знаходиться. І потрібно втовкмачити їй в голову основне правило безпеки: якщо ти загубилась — стій на місці, нікуди не рухайся.

9. Ні в якому разі не забороняйте дітям користуватись соціальними мережами. Дозвольте їй створити власну сторінку — так Ви будете бачити інформацію про те, чим вона цікавиться, яку слухає музику, з ким дружить.

Раз в місяць переглядайте список її друзів, Вас повинні насторожити дорослі люди, якщо це не викладачі. Заборона змусить створити несправжні сторінки з чужими фотографіями і невірно вказаними віком. Подумайте, чим це загрожує.

10. Навчіть дитину, що як в Інтернеті, так і в житті — вона нікому нічого не повинна. Якщо незнайомі люди просять надіслати фотографію або вказати свій номер телефону, перше запитання, яке дитина повинна собі автоматично поставити: «Навіщо?». Ви повинні пояснити дитині, яка інформація є особистою і не повинна передаватись стороннім людям.

11. Розвиток технологій призвів до появи нових загроз: тролінг, цькування, прагнення отримати вподобання за будь-яку ціну. Тепер захищати улюблену дитину потрібно не тільки в реальності, але і в Мережі.

Виявляється, зробити це не так просто. Порнографія — далеко не найгірше, що можна знайти в Інтернеті. Можна знайти інформацію про самогубства, наркотики, зустріти небезпечних шахраїв і зловмисників.

Наприклад, одна з таких небезпек віртуального світу — гра «Синій кит», яка провокує дітей і підлітків на самогубство. Жертвами цього страшного квесту вже стали 130 підлітків, які загинули при різних обставинах з листопада 2015 року по квітень 2016 року.

Щоб потрапити до смертоносної гри, цікаві підлітки вступають у певні інтернет-спільноти в соціальних мережах, де знаходять собі кураторів і однодумців.

З самого початку підліткам пропонують порізати руку лезом, вирізати тематичний напис, наприклад, «Море китів», F57, F58 або намалювати кита. Фінальний етап гри для всіх однаковий — суїцид учасника.

Щоб підлітки не потрапили до таких груп, в поліції радять батькам перевіряти шкіру дитини на наявність пошкоджень і в разі їх виявлення, з’ясувати, як саме вони з’явились. А також приділяти більше уваги психологічному стану дітей та їх оточенню.

12. Правила безпеки для батьків включають знання телефонів — вчителів, друзів, подруг, однокласників, спортивних секцій, гуртків.

Якщо дитина не з’явилась зі школи вчасно, обов’язково дзвоніть класному керівнику. Можливо, це пов’язано зі зміною розкладу або додатковими заняттями.

Якщо це не так, телефонуйте усім друзям дитини. Можливо, вона просто пішла в гості та забула про час. Якщо і це не допомогло, відразу ж телефонуйте у рятувальну службу. Пам’ятайте, коли зникла дитина, дорогою є кожна хвилина.

13. Потренуйтесь з дитиною, якими будуть її дії в небезпечній ситуації. Найчастіше людина розгублюється в екстремальній ситуації. І дитина не виняток. Тому обов’язково потренуйсь із сином або донькою, як вони будуть себе вести.

Вивчіть з дитиною імена батьків, домашню адресу проживання. Постарайсь, щоб дитина точно запам’ятала, свої дії, якщо загубиться в магазині, сяде не в той автобус, заблукає у незнайомому місці.

14. Якщо дитина загубилася, а потім (на щастя!) знайшлась — не кричіть на неї. Спокійно поясніть, що Ви хвилювались і що ця ситуація була небезпечною.

Пам’ятаєш батьків Малюка з мультфільму про Карлсона? Хлопчика знімала пожежна команда із даху, а коли батьки зустріли його, мама обійняла його і сказала: «Малюк, ми дуже за тебе хвилювались».

Всі ці поради можуть допомогти вашій сім’ї та навіть врятувати дітям життя. Кожного разу, відправляючи дітей кудись одних, виважено розповідайте їм про безпеку, але не варто їх надмірно залякувати.

Поясніть, що небезпека може виникнути у майбутньому, але зовсім не обов’язково, що це станеться. В іншому випадку Ви змусите дітей відчувати зайвий страх та занепокоєння перед навколишнім світом.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

facebook
Close
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: