Притча про дружбу

© profi-forex.org

По довгій виснажливій дорозі йшли людина та собака. Йшли вона собі, йшли. Людина втомилася, собака теж втомився.

Раптом перед ними – оазис! Прекрасні ворота, за огорожею – музика, квіти, дзюркіт струмка, словом, відпочинок.
– Що це таке? – запитав мандрівник у вартового.
– Це рай. Ти вже вмер і тепер можеш ввійти і відпочити по-справжньому.
– А є там вода?
– Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни…
– А поїсти дадуть?
– Усе, що захочеш.
– Але зі мною мій пес.
– Шкода, але з собаками не можна. Його доведеться залишити тут.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Мандрівник засмутився, бо дуже був спраглий до води, та оскільки був не сам, вирішив йти далі.

Через якийсь час дорога привела його на ферму. Біля воріт теж сидів вартовий.

– Я хочу пити – попросив мандрівник.
– Заходи, у дворі є колодязь. Біля колодязя побачиш де можна напитися.
– А поїсти?
– Можу почастувати тебе вечерею.
– А собаці?
– Знайдеться кісточка.
– А що це за місце?
– Це рай.
– Як так? Сторож біля палацу неподалік сказав мені, що рай – там.
– Бреше він. Там пекло.
– Як же ви це терпите?
– Це нам дуже корисно.

До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів.

Фото заголовку profi-forex.org
За матеріалами coma.in.ua

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close