Чому ви не худнете від спорту. Пояснюють дослідження

1

З’їдене тістечко чи гамбургер, випитий коктейль чи склянку солодкої газованки можна “відробити” на велотренажері чи біговій доріжці й не погладшати – із цим обнадійливим твердженням, на жаль, не погоджується сучасна наука.

За рахунок фізичної активності ми можемо спалити лише 10-30% енергії, котру отримали з їжею. Тобто спорт, скільки б ми не гарували на тій біговій доріжці, не є чарівною паличкою, котра неодмінно допоможе скинути вагу.

1. Еволюція та спалювання калорій

© depositphotos.com
реклама

Наші далекі пращури не сиділи за комп’ютерами, а цілими днями гасали за здобиччю, лазили по деревах, збирали рослини та коріння, шукали дикий мед… Може, тому серед них не було гладких?

Перевірити цю гіпотезу вирішив антрополог Герман Понтзер, котрий провів дослідження в Танзанії, де представники корінного народу хадза досі ведуть традиційний спосіб життя.

Результати здивували: люди хадза спалюють приблизно стільки ж калорій, як середньостатистичний містянин. На думку Понтзера, лишатися стрункими мешканцям савани помагає не фізична активність, а відсутність переїдання.

2. Спорт та здоров’я

© depositphotos.com

Це важливо: незалежно від того, чи впливає спорт на обхват нашої талії, він несе користь тілу та розуму. Дослідження доводять, що навіть коли людина не змінює свого раціону, але починає займатися спортом, для неї знижується ризик діабету ІІ типу, інсульту та інфаркту.

Також є дані про те, що фізична активність знижує вірогідність розвитку деменції в літньому віці.

3. Спорт, енергія та вага

© depositphotos.com

Дослідники вважають, що правило “калорії зайшли – калорії витратилися” безнадійно застаріло. Це було б надто просто, адже насправді енергетичний баланс людини – це динамічна система, яка здатна пристосовуватися. Коли змінюється один із компонентів цього рівняння – кількість калорій або рівень фізичної активності – у тілі відбувається цілий “каскад” змін, але у всіх по-різному.

Зі слів нейробіолога Алексксая Кравіца (Alexxai Kravitz), лише професійні спортсмени витрачають за рахунок фізичної активності більше, ніж 10-30% спожитих калорій. Насправді ж найбільше енергії (60-80%) йде на базальний метаболізм – підтримання базових функцій тіла в стані спокою. Ще 10% “з’їдає” сам процес перетравлювання їжі.

“Ось чому не є дивним те, що фізичні вправи призводять до статистично значущих, але невеликих змін ваги”, – резюмує науковець.

4. Спорт та самопотурання

© depositphotos.com

Дослідження, проведене в 2009-му році, результати якого потім неодноразово підтвердилися, показало: почавши займатися спортом, люди зазвичай починають їсти більше, бо переоцінюють кількість спаленої ними енергії.

А ще вони стають “лінивіші” поза спортзалою, бо втомилися, тож мають право прилягти, а замість сходів піднятися на ліфті.

5. Спорт та накопичення енергії

© depositphotos.com

“Чим більшому стресу ви піддаєте своє тіло, тим більші зміни, вважаємо ми, відбуваються в психологічному плані – компенсаторні механізми, які змінюються залежно від рівня фізичних навантажень, які ви собі даєте”, – каже психолог Лара Дагас.

Іншими словами, наше тіло може активно опиратися нашим спробам скинути вагу. Як пояснює Дагас, це “частина механізму виживання”, тіло може почати активніше накопичувати енергію, боячись, що її забракне на майбутні навантаження.

Учені поки не можуть пояснити, чому в деяких людей так відбувається, і скільки триває такий ефект.

6. Витрачання енергії та верхня його межа

© depositphotos.com

Понтзер та його колеги торік провели експеримент, до якого залучили 332 осіб із Гани, ПАР, Сейшельських островів, Ямайки та Америки. Їх розподілили на три групи за рівнем фізичної активності: суперактивні люди (які займаються спортом щодня), помірно активні (2-3 тренування на тиждень) і люди, що ведуть сидячий спосіб життя.

Учені виміряли,  скільки енергії витрачають усі піддослідні, та не побачили різниці більш ніж на 7-9%. Так, люди з “помірної” групи спалювали калорій більше, ніж учасники з сидячим способом життя, але на цьому й усе. На думку Понтзера, чим нижчим є рівень фізичної активності, тим виразнішими є її відносини з витрачанням енергії. Іншими словами, коли ви досягаєте певного фізичного рівня, може наставати “плато”, і ваше тіло вже не буде так активно спалювати калорії.

Згідно з гіпотезою Понтзера, саме наше тіло “тримається” за те, щоби ним витрачалася певна кількість енергії, незалежно від того, наскільки фізично активним воно буде.

7. Ожиріння людства та “змова” виробників їжі

© depositphotos.com

За даними ВООЗ, 13% населення нашої планети страждає на ожиріння, причому з 1980-х кількість таких людей подвоїлася. Людство робить ставку на спорт, але програє цю війну, оскільки продовжує їсти стільки, скільки досі не їло ніколи.

Одначе міф про те, що спортом можна “відробити” шкідливі смаколики, щосили підтримується їхніми виробниками – щоби люди не перестали цю продукцію купляти і їсти.

Так, наприклад, кілька років тому спалахнув скандал, коли спливло, що Coca-Cola фінансувала дослідження, котрі “доводили”, що людям просто варто просто більше займатися спортом і не зациклюватися занадто на калоріях, що містяться в їжі та напоях.

8. То як же гарантовано позбутися зайвої ваги?

© depositphotos.com

Просту відповідь на це питання дають експерти дослідження National Weight Control Registry, у якому нині беруть участь понад 10 тисяч осіб.

Аналізуючи поведінку та звички добровольців, які скинули щонайменше 13 кіло та втримали цей результат принаймні рік, дослідники відзначають ключові речі: ці люди зважуються мінімум раз на тиждень, вони обмежують кількість калорій та слідкують за розмірами порцій, а ще регулярно займаються спортом.

Фото заголовку
За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама
реклама