Мудра історія, яку варто прочитати до кінця

2
© mirtesen.ru

По довгій, дикій, стомлюючої дорозі йшла людина з собакою.

Йшов він собі йшов, втомився, собака теж втомилася.

реклама

Раптом перед ним – оазис! Прекрасні ворота, за огорожею – музика, квіти, дзюрчання струмка, словом, відпочинок.

– Що це таке? – Запитав мандрівник у воротаря.
– Це рай, ти вже помер, і тепер можеш увійти і відпочити по-справжньому.
– А є там вода?
– Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни …
– А поїсти дадуть?
– Все що захочеш.
– Але зі мною собака.
– Шкодую сер, з собаками не можна. Її доведеться залишити тут.

І мандрівник пішов повз.

Через деякий час дорога привела його на ферму.

Біля воріт теж сидів сторож.

– Я хочу пити! – Попросив мандрівник.
– Заходь, у дворі є колодязь
– А моя собака?
– Біля колодязя побачиш поїлку.
– А поїсти?
– Можу пригостити тебе вечерею.
– А собаці?
– Знайдеться кісточка.
– А що це за місце?
– Це рай.
– Як так? Сторож біля палацу неподалік сказав мені, що рай – там.
– Бреше він все. Там пекло.
– Як же ви, у раю, це терпите?
– Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів.

Фото заголовку mirtesen.ru
За матеріалами mirtesen.ru

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама
реклама