Як батьки штовхають дитину на нездорове відношення до їжі. Пояснює дієтолог

3

Не таємниця, що багато дорослих людей має нездорове відношення до їжі.

реклама

Хтось регулярно сидить на дієтах, часто незбалансованих. Інші – постійно переїдають.

Сімейний дієтолог Мар’ян Якобсен наполягає, що коріння цих проблем у тому, як ми харчуємося у дитинстві.

Відповідальність за таку харчову поведінку будь-якого дорослого він покладає на його батьків, бабусь та дідусів.

“Вони вважають, що запобігти майбутнім проблемам з їжею можна, якщо діти будуть вживати здорову їжу, – зазначає дієтолог. – Однак, навчаючи їх любити різні поживні продукти, важливо слідкувати за тим, як саме діти їдять”.

Дослідження показують, що в процесі дорослішання діти поступово втрачають здатність регулювати споживання їжі, тобто вони їдять занадто мало або занадто багато їжі для свого типу тіла.

Іншими словами, малюки краще регулюють споживання їжі, ніж діти шкільного віку, а діти шкільного віку краще, ніж підлітки. А дорослі – найгірше!

Все більше досліджень показують, що ті, кому вдалося зберегти здатність до інтуїтивного споживання мають менші ІМТ та здоровіші дієти.

Дієтолог радить з раннього віку дослухатися до дітей.

Якщо дитина вже не хоче їсти, то варто дозволити їй вийти з-за стола, а не змушувати доїсти те, що лишилося на тарілці. Нехай краще перекусить пізніше.

Якщо ж дитина з’їла все, що поклали і просить ще, то варто дати їй ще.

“Голодом і насиченням не варто намагатися керувати. Не змушуйте дитину очистити тарілку, щоб отримати нагороду”, – зазначає Мар’ян Якобсен.

На його думку існують три перешкоди, які збивають нас зі шляху інтуїтивного харчування:

1. Уявлення батьків про те, якою має бути дитина.

Часто батьки, а ще частіше бабусі, вважають, що дитина надто худорлява для свого віку. Як результат – малюка намагаються відгодувати.

Буває й навпаки: дитина пухкенька. І її рідні вважають, що це схильність до зайвої ваги, а тому треба обмежити її раціон.

Обидва варіанти не правильні. Відповідь має полягати в тому, щоб допомогти дитині гарно почуватися, задовольняючи її апетит та потреби.

2. Апетит з часом змінюється.

Всім батькам потрібно пам’ятати, що діти ростуть. І коли вони проходять фазу бурхливого росту, то будуть голодні.

Щойно ріст сповільниться, зменшиться й апетит.

Тому очікування, що діти завжди будуть їсти такий же обсяг страв, не є реалістичним та не відповідає розвитку дитини.

3. Нездатність розрізняти справжній голод.

Наше середовище орієнтоване на їжу. З лайтбоксів нас закликають перекусити, “ранок має починатися з…” волає реклама…

Якщо діти не звикнуть до того, що між прийомами їжі має бути перерва, то не навчаться розрізняти наявність апетиту.

Батькам варто заохочувати дітей до усвідомленого споживання, щоб навіть у дорослому віці вони могли розрізнити, коли потрібно поїсти для підтримки життєдіяльності, а коли просто для задоволення.

Фото заголовку
За матеріалами

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама
реклама