9 історій, які доводять, що не потрібні супергерої, коли є тато

Скрізь так часто і багато пишуть про мам, що нам стало трохи прикро за татів. Щоб виправити це прикре непорозуміння, ми знайшли зворушливі та кумедні історії про приголомшливих чоловіків, які носять це горде звання «тато». Прочитавши їх, ви переконаєтеся, що батьки потрібні не тільки малюкам, але і дуже дорослим дітям.

Тутка пропонує вашій увазі 9 історій про найкращих татів на світі від користувачів Pikabu і «Палати № 6».

  • Завжди говорять тільки про мам. А я хочу розповісти про свого тата. Мати кинула мого батька і мене, коли мені було лише 5 років. Зараз мені 24 і весь цей час мене виховує батько. Він навчив мене лагодити крани, електричні розетки, забивати цвяхи, керувати машиною, пекти пироги. Але мій тато ще й мама! Він знає розмір моїх колготок, одягу. Знає, яку косметику я люблю, радить мені, який купити одяг чи взуття. Йому можна розповісти будь-яку таємницю або поставити запитання на будь-яку тему. Він завжди зрозуміє і допоможе. Пишаюся ним. І люблю.

  • Мій тато — класичний панок: взимку і влітку у шкіряні куртці, з кольоровим ірокезом на голові, забитий татухами, у вухах сережки, багато дивляться на нього з обуренням і питають, чому ж таке опудало могло свою дитину навчити, тобто, мене. А я скажу, що цей «відбитий панок» все дитинство водив мене по музеям і театрам, плюючи на те, як на нього там реагують, наймав мені репетиторів і разом зі мною вчив французьку з пісень Едіт Піаф, терпляче слухав, як я вчуся пілікати на скрипці, попутно навчаючи грі на гітарі, допомагав вибирати перші в моєму житті туфлі, навчав основам самооборони й водив як на рок-концерти, так і в консерваторію. Зараз я чекаю дитину, а тато вчиться в’язати, щоб змайструвати своїй внучці пінетки і теплі шарфики, і я на всі 100 % впевнена, що у моєї дочки буде найкращий у світі дідусь.
  • Дочка (6 років) запитує:
    — Мамо, що таке «мумія»?
    Починаю пояснювати, мовляв, Єгипет, фараони і т. д. Бачу, не розуміє.
    — Ну йди спитай у тата.
    — Тату, що таке «мумія»?
    — Чоловік засушений!
    — А-а-а, зрозуміло.
  • В дитинстві любив гепатись навзнак на лід і щоб тато мене по ньому тягнув, тримаючи за ногу. Тато сміявся, казав, що, коли я виросту, він помститься. Виріс, у мами день народження, зустрілися за кілька кварталів, щоб купити букет, вже додому йдемо, як він гепнувся на лід, простягає мені ногу і каже: «Тягни, синку, тепер твоя черга». Так і тягнув до самого будинку з букетом в зубах, трохи пуп не розв’язався, а тато задоволений такий, ковзає на спині і посміхається.

  • Захотілося мені єдинорога, ну дуже-дуже сильно, навіть розплакалася, тому що так сильно його хочу, але його в мене немає. Тато дивився на мене, дивився, одягнувся і пішов, повертається через 2 з гаком години з метровим єдинорогом під пахвою: білосніжний, з рожевою гривою і хвостом, оченятами лавандового кольору, від розчулення знову розплакалася. Тато тільки розгублено поруч потоптався, поплескав мене по маківці й заварив чашку чаю з м’ятою, типу, мені нерви підлікувати. Як уявлю, що цей суворий вояка, полковник!!! тягнувся через все місто з іграшкою, лише б порадувати вагітну доньку, поки її чоловік у відрядженні. Розумію, що ніхто й ніколи не буде любити мене так найсильніше, як тато. Він ще не знає, але свого хлопчика збираюся назвати Олексієм, в його честь, чоловік не проти.
  • Їхала з татом в автобусі, я на передньому сидінні, а він через кілька місць від мене. Підходить юнак і питає: «Вашій мамі зять не потрібен?», я відповідаю: «Щодо мами не знаю, а ось у тата спитаю», і не встигає він щось сказати, як я кричу через весь салон «Та, тобі зять потрібен?». Той, не встаючи з місця: «Ей, зятьок, скільки разів підтягуєшся?» — «Ну, шість» — «А прес?» — «Двадцять» — «Що запропонуєш за мою дочку?» — хлопець, не розгубившись, простягає йому «Снікерс». Татко відкрив упаковку, відкусив від батончика і протягнув: «Прийнято, дочка твоя, ти дохляк, звичайно, але я тобою займуся». Тато таки зайнявся ним: пробіжки щоранку, віджимання, підтягування і т. д., а півроку тому мене повів під вінець не той худенький хлопчик, а накачаний красень. Спасибі, тату.

  • Зібралися ми якось по справах. Одягаю в кімнаті шестимісячну доньку. Чоловік в цей час у верхньому одязі та взутті чекає біля дверей, коли я подам йому дитину. Йому стає нудно, і він, упавши на коліна, щоб не роззуватися, заповзає до нас в кімнату. Став розмовляти з дочкою, а вона на нього дивиться такими закоханими очима! Я кажу чоловікові: «Тільки подивися, як вона тебе любить! І за що, цікаво?» Чоловік, відповзаючи до дверей заднім ходом на карачках, бурчить собі під ніс: «Тому що вона знає, хто в нашій родині найадекватніший…»
  • Записала наших дочок в балетну школу, вчаться, все у них виходить, а тут капризи почалися, мовляв, набридло, важко, не хочемо, не будемо і т. д. Я з ними говорила, моя мама говорила, мама чоловіка говорила, а вони стоять на смерть, ні і все тут. Вирішила пустити в хід важку артилерію — відправила до них чоловіка, півгодини з дитячої тихо, годину, півтори, потім вибухи дитячого сміху й переляканий голос чоловіка, що повторює «ні, нізащо». Виявилося, що дочки поставили умову, що будуть займатися, якщо тато буде. Він довго опирався, але під нашим дружнім натиском здався, тепер 3 рази в тиждень можна спостерігати таку картину: дівчатка біжать з тренувань і повторюють всі вправи в кімнаті для танців, а з ними, в обтягувальних лосинах і водолазці, пихкає мій бегемотик — майже стокілограмовий чолов’яга, старанно повторює всі балетні па і пліє. Це любов.
  • Коли мені було 18, я дізналася, що мій батько насправді мені не рідний. Мій рідний батько кинув маму вагітною. Я була в шоці. Всю ніч плакала, думала: «Чому це зі мною сталося? Ми не сім’я?» А потім я стала згадувати. Я згадала, як тато сидів до ночі, роблячи зі мною всіляки вироби в садок, коли мама була на зміні. Згадала, як тато допомагав другу в гаражі, а я раптово забігла туди і в мене полетіла розпечена до червоного залізна арматура… Тато схопив її голою рукою. Опік був страшний. Зате я ціла. Згадала, як на кожен День народження він дарував мені нехай і невеликий, але гарний букетик. І вранці я прийшла на кухню, коли тато пив каву, побачила той  шрам на руці від опіку, обняла і сказала, що іншого тата у мене немає і бути не може. Ні, ця новина не пройшла безслідно. Вона дала мені зрозуміти, як сильно я люблю маму з татом і як сильно вони люблять мене.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: