Щастя

© babiki

Даша, нарешті, змогла відкрити велику червону коробку, яка стояла в темному кутку, коли бабуся покликала її.

– Що ти шукаєш, Дашенька?

– Щастя, – відповіла Даша і почала розбирати вміст коробки.

– А навіщо воно тобі?

– А це не мені. Я для мами шукаю.

– А мамі воно навіщо?

– Так вона ж його втратила! – Даша поставила невелику дерев’яну чашу, яку щойно дістала з коробки, на підлогу і повернулася до бабусі. – Я чула, як вона сказала тобі вранці про те, що втратила щастя.

Бабуся мовчки зітхнула, згадавши розмову з дочкою, який відбувся між ними вранці.

– І в каміні ти дивилася, – сказала Віра Костянтинівна, оглядаючи забруднені в золі светр і руки Даші.

– Дивилася, – зітхнула Даша. – Не знайшла.

– І тоді ти вирішила пошукати на горищі?

– Ага. Тут багато коробок! Тільки тут надто темно і я боюся.

– Думаю, тут його немає, Дашенька.

– А де ж воно? – запитала Даша. – Ти знаєш, бабуся?

– Ходімо зі мною, – сказала Віра Костянтинівна, взявши Дарину за руку.

Вони спустилися вниз по широких сходах, а потім підійшли до великого старого дзеркала, що знаходиться в передпокої.

– Дивись, Дашенька. – Віра Костянтинівна розвернула Дашу до дзеркала. – Щастя прямо навпроти тебе.

– То щастя це я? – здивовано запитала Даша.

– Не зовсім. Щастя всередині тебе. Воно завжди буде там і нікуди не зникне. Але часом воно може сховатися і тоді людині здається, що вона втратила щастя.

– Як мамі?

– Так. Мама сумує, тому щастя від неї сховалося. Але якщо вона гарненько придивитися, то знову побачить його.

– У дзеркалі? – Даша не зовсім розуміла те, про що говорила бабуся, але була рада, що знайшла щастя.

– Всередині себе. – посміхнулася Віра Костянтинівна.

Коли мама Даші повернулася з роботи і почала знімати чоботи в прихожій, блукаючи втомленим поглядом по полицях з взуттям, Даша покликала її.

– Мамо, я знайшла твоє щастя! – сказала вона, посміхаючись.

– Щастя? – запитала мама Даші, машинально поправляючи пасмо, що вибилося, дивлячись у дзеркало.

– Зараз ти дивишся прямо на нього, – Даша міцно притулилася до мами. – Бабуся сказала, що воно всередині тебе, просто треба гарненько подивитися в дзеркало.

Жінка заплакала, присівши на коліна. Вона подумала про нещодавно померлого чоловіка, про свою матір, яка завжди дивилася на неї з любов’ю, про свою дочку, що намагалася допомогти їй знайти щастя. Їй раптом здалися величезною дурістю всі ті слова, які вона наговорила своїй матері цим ранком.

– Ти – моє щастя, – прошепотіла мама Даші, посміхаючись зі сльозами на очах.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: