Якщо доля закриває всі двері…

В гущавині лісу жив старий відлюдник. Люди шепталися, що він може навести порчу і вміє робити привороти. Його боялися, але в разі крайньої потреби зверталися за допомогою.

Одного селянина з сусіднього села постійно переслідували нещастя і, зневірившись, він вирішив звернутися за допомогою до самітника.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

– Що тобі потрібно? – похмуро запитав самітник, коли селянин рано вранці заглянув в його хатину.

Чоловік вклонився і злякано сказав:

– Я багато про тебе чув. Допоможи мені, відведи нещастя. Дружина пішла, будинок згорів, кінь упав, хоч у петлю лізь.

– Гаразд, – відповів пустельник, – я допоможу тобі. Іди за мною.

Пішов селянин за відлюдником, а той завів його в лісову гущавину і кинув там одного.

Весь день блукав чоловік по лісі та лише надвечір вибрався на узлісся. Побачив він малинове від сонця на заході небо, село своє вдалині і охопило його невимовне відчуття радості від того, що вибрався з гущавини і залишився живий.

– І чого це я бідкаюся, – подумав селянин. – Руки – ноги у мене цілі, голова на місці. Значить буду працювати і виберуся з злиднів. І дружину знайду, і новий будинок побудую, і коня куплю.

Подумав, засміявся від радості і побіг в село.

Дивиться, а назустріч йому йде відлюдник. Селянин застиг, як укопаний, а пустельник посміхнувся і каже:

– Тепер ти зрозумів, що якщо доля закриває всі двері, вона обов’язково відкриває віконце для виходу. Потрібно тільки це віконце шукати так само наполегливо, як ти шукав сьогодні вихід з гущавини.

Коли вам стає дуже скрутно і все обертається проти вас, і здається, що немає сил терпіти жодної хвилини, ні за що не відступайте – саме в такі моменти настає перелом у боротьбі.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: