Як зберегти самооцінку дитини в школі? Топ-5 фраз-мотиваторів

© flytothesky.ru

Шкільні роки – час найбільшого випробування для дитячої психіки. Саме в цей період вільне і живе дитяче мислення намагаються загнати в якісь рамки, внутрішня унікальність особистості знецінюється і підганяється під держстандарти, а процес прищеплення знань доповнюється суб’єктивною оцінкою вчителем дитячих здібностей.

Зі шкільної лави ми виносимо наші перші образливі прізвиська та ярлики, які стають частиною внутрішнього «я», там же формуються перші наші комплекси, ідеали і ставлення до життя. Чи можна допомогти дитині не зламатися? Зберегти самоповагу і впевненість у собі, навіть коли в школі нічого не клеїться?

Представляємо 5 фраз-мотиваторів, які допоможуть дитині зберегти високу самооцінку в школі.

«Ти цінний не тільки своїми досягненнями»

Щоб не нахапатися комплексів, дитині важливо відчувати, що батьки люблять його безумовною любов’ю. Досягнення і успіхи в навчанні – добре, але і їх відсутність не робить школяра поганим. Ваше ставлення до дитині не повинно бути прив’язане до табелю, дитина повинна відчувати, що потрібна будь-якою. Природно, це не означає, що тепер можна закрити очі на двійки, прогули або суперечки з вчителями, важливо відокремлювати вчинки і особистість. Погані оцінки можна і потрібно підтягнути, дурачитися припинити, але своє невдоволення не варто проектувати на стосунки з дитиною. Поведінка – не вся особистість, успіх – не тільки гарне навчання.

«Допускати помилки нормально. Не потрібно соромитися промахів…»

Страх помилок, нав’язаний традиційною системою освіти, — справжнє гальмо прогресу. Посудіть самі, вчителі не дивляться на те, наскільки правильне рішення в цілому було запропоновано дитиною, як довго вона сиділа над роботою, скільки творчості виявила, наскільки взагалі її легко дався матеріал. Зробив виправлення – мінус 10 балів! Плювати на задатки, інтереси і склад розуму, технар ти чи гуманітарій, система одна для всіх. А якщо у тебе особлива думку, тримай її при собі, підручник не для того, щоб розмірковувати. Але помилятися – природно, особливо якщо ти новачок і тільки розвиваєш свої слабкі місця. Помилки вказують на те, що потрібно підтягнути і не більше. Применшувати здібності дитини, виводячи двійку, – безглуздо і жорстоко.

«Немає нічого страшного в тому, що ти не подобаєшся всім однокласникам»

Хто з нас не боявся в підлітковому віці не вписатися в класний колектив? Вміння соціалізуватися, швидко набувати друзів, знаходити спільну мову з однолітками – все це важливо. Але якщо дитина не може обзавестися популярністю – це ще не означає, що з нею щось не так. Хто з нас не відчував себе білою вороною в шкільні роки? Це нормально, що у школяра можуть бути свої ні на кого не схожі інтереси і погляди? Поговоріть з ним, розпитайте про труднощі, поділіться своїм досвідом. Якщо справа стає серйозною (приниження або цькування), не бійтеся втрутитися і допомогти.

«Вчитель – теж людина. Не сприймай його образи близько до серця»

Часом слова вчителя, сказані зопалу, несуть в собі невиправдану критику здібностей, характеру або зовнішніх даних дитини, болісно врізаючись в пам’ять і принижуючи її особистість. Наприклад, ваш син мріяв стати письменником, але вчитель злістю висміяв його твір і порадив не ганьбити українську літературу. У таких випадках важливо донести чаду, що вчитель принизив його несправедливо, тому що втомився, встав не з тієї ноги або просто повів себе непрофесійно. Навчіть дитину розмежовувати справедливу критику (яка містить конструктивні рекомендації) і принижуючу його особу, яку серйозно сприймати не слід. Оцінки це – добре, але особисте відчуття важливіше чужих думок.

«Світ несправедливий, але правосуддя ніхто не відміняв»

Буває й так, що вчитель склав про дитину якусь думку і міняти її не збирається, хоча колишній хуліган-п’ятикласник давно склав повноваження і взявся за розум. Буває, вчителю просто симпатизує дитина, і він навмисно завищує її оцінки, відіграючи поганий настрій на тих, кому не пощастило потрапити в п’ятірку «любимчиків». Таке життя. Чим далі, тим більше кривд постане перед дитиною в особі пройдисвіта – начальника або колег зі зв’язками, які за ту ж роботу отримають в 3 рази вищий оклад. З несправедливістю потрібно боротися, якщо це можливо. А якщо ні, вчитися ставитися до неї по-філософськи і з гумором. Зрештою, життя справедливе і карму ніхто не відміняв.

Батьки, будьте уважні до своєї дитини, дайте їй відчуття підтримки, що б з нею не трапилося. Вона повинна знати, що хтось у цьому світі завжди на її боці, що у неї є дім, де її розуміють. Такі батьки – найкращі в світі вчителі.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close