Хочете, щоб дитина вчилася на п’ятірки? Почніть з себе

3
© depositphotos.com

До мене часто звертаються батьки, які відчайдушно прагнуть допомогти дітям з уроками. Вони беруть активну участь у навчальному процесі: спілкуються з вчителями, контролюють щоденники, зошити, перевіряють домашні завдання. Проблема в тому, що їх залученість далеко не завжди дає очікуваний результат. Замість підвищення рівня знань і оцінок батьки отримують різке погіршення відносин з дітьми.

У чому ж проблема? Чи криється вона в недосконалості системи освіти? В засиллі гаджетів? У великій кількості солодкого? У тому, що освіта фактично перестала бути соціальним ліфтом, особливо в нашій країні? Звісно так. Хоча з досвіду консультування я знаю, що справа ще й в надконтролі і гіперопікуванні, неправильно вибудуваній комунікації з дітьми, в нелогічності батьківських очікувань. Чи правильно вимагати від дитини прагнення до хорошого рівня знань і оцінок, одночасно демонструючи зневагу і недовіру до системи освіти, школи і її правил, особисто до педагогів. А цим захоплюються багато моїх клієнтів та знайомих.

реклама

Є і ще один фактор, який раніше якось вислизав від мене — фокус на недосконалість існуючої системи, повсюдно поширений зараз, що затьмарив роль сімейних цінностей в навчальних результатах дитини.

Результати досліджень , які показали взаємозв’язок між батьківською захопленістю предметом, що вивчає їх дитина, і академічними результатами останньої, вразили мене настільки, що я зробила про це окремий невеликий матеріал .

Якщо коротко, вчені з’ясували, що сама по собі батьківська залученість в навчання дитини не дає очікуваного зростання академічної успішності (дослідження стосувалося математики, але, думаю, воно може бути застосовано до будь-якого іншого предмету). А ось батьківський інтерес до математики, обізнаність в ній, прагнення батьків до вдосконалення в цій області приводили до позитивних результатів у дитини, підтверджених не тільки його рейтингами в класі, але і результатами стандартизованих тестів. При цьому ступінь батьківської залученості грала другорядну роль.

Захопленість батьків знанням, предметом, прагнення до вдосконалення важливіше залучення в навчання дитини. Ось вона, ще одна проблема багатьох українських сімей. Батьки намагаються контролювати дитину і її успіхи, всіляко мотивувати її на високі навчальні досягнення, при цьому не бачачи кінцевої прагматичної мети навчання – відповідь на питання «Навіщо мені це вчити?» нерідко залишається без чіткої відповіді. Далеко не всі демонструють дитині прагнення до саморозвитку. Трапляється, що навіть батьки, які постійно удосконалюються в професійній сфері, вдома «відпочивають», не проявляючи інтересу ні до чого, крім соцмереж, пива і серіалів. І це – на додачу до нав’язуваного нам культу споживання і руйнування цінності знання як такого.

На мій погляд, звичайні батьки мають мало реального впливу і на освітню систему, глобальні освітні тренди і соціальні ліфти, що дивно працюють. Але цілком в наших силах проявляти інтерес не тільки до оцінок дитини і до того, зробила вона завдання чи ні, а й до самих наук, що вивчаються в школі.

Навіть якщо на роботі вас знають як суперпрофесіонала, запитайте себе, а чи знає ваша дитина, що ви постійно вчитесь, що ви прагнете до кар’єрного та особистого росту, що ви ростете як фахівець? Якщо ви не показуєте цього вдома і дитина не буває з вами на роботі, то на який з ваших образів вона буде орієнтуватися? Коли ви читаєте фахову літературу з планшета, чи розуміє вона, що ви не риєтесь в соцмережах?

Думаю, вам не обов’язково детально обговорювати дев’ятий урок підручника з математики та нюанси освіти пасивних конструкцій в англійській. Досить буде обговорювати з ними книги, які ви читаєте, ідеї статей, новини зі світу науки (Big data, прориви Tesla і ідеї космічного туризму базуються не тільки на маркетингу та інвестиціях, а й на науці теж). Демонструвати свої захоплення і цікавитися дитячими. Обмінюватися думками, проблемами, історіями успіхів і провалів, в тому числі шкільних.

І, наостанок, один лайфхак: попросіть дитину навчити вас тому, чого вона сама навчилась в школі. Розповісти, що нового і цікавого вона там дізналась. Вислухайте її з цікавістю та захопленням. Поміркуйте разом, де ще, крім школи, це можна застосувати. Той рідкісний випадок, коли показати себе необізнаним – корисно і бажано.

Фото заголовку
За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама
реклама