Всім жінкам потрібно «на ручки»

© liveinternet.ru

Все життя дівчинку чекають турботи. Точніше ми, як і всі люди, хочемо любові. А любов в нашому, жіночому, розумінні – це турбота. Що прийде хтось великий і сильний і візьме тебе, маленьку і слабку, на ручки. Врятує, зцілить, подбає. Ми всі хочемо на ручки. Весь час. Коли нам сумно, самотньо, коли нам боляче і важко, коли нам радісно і добре, коли у нас такий день чи зовсім не такий.

«На ручки» — універсальні ліки від всього:  втоми, депресії, смутку, гніву, почуття провини і не тільки.

Так, абсолютно всі злі жінки зляться саме тому, що їх нема кому взяти на ручки. Чи є кому, але не бере. Але варто про неї комусь подбати, і вийде як в «Простоквашино» — «Це я чому злий був? Тому, що мене ніхто на руки не брав. А тепер я відразу доброю стану!».

Звичайно, перебільшую, але це так.

Будь-яка тітка в черзі, яка хамить і топчеться вам по ногам і, будь-який троль в інтернеті жіночої статі, будь-яка людина, яка заздрить вам, пліткарка – це всього лише жінка, про яку нікому подбати.

Навіть, якщо здається, що поряд з нею хтось є. Можливо, і є, можливо, і хороша людина, можливо, вона навіть намагається про неї піклуватися. Але чомусь вона цієї турботи не відчуває, не наповнюється нею і не розчиняє  у ній весь свій біль. Варіантів тут багато.

Можливо, звично відбивається ногами і руками, коли її хочуть обійняти. Можливо, вона не відчуває себе гідною того, щоб про неї хтось дбав. Можливо, вона взагалі не знає, як це. Можливо, вона зовсім не просить турботи і сподівається, що сам здогадається. А можливо, сама намагається досягти всього і прагне до повної незалежності. У кожної жінки своя причина, чому вона залишається без турботи. Хоча є і ті, про кого піклуватися просто нікому. Їх набагато менше, але й так буває.

Жінка, що залишилася без піклування і захисту, стає не просто вразливою. Вона наче оголена перед сотнями людей. Їй доводиться виживати. Доводиться захищатися. Доводиться бути в чомусь агресивною, створювати для себе броню. Її поведінка може бути зухвалою, різкою, брутальною, нахабною. Якою завгодно. І найголовнішим залишається – виживання. А потім це входить у звичку. Бачити скрізь ворогів, нікому не довіряти, ні в кого нічого не просити, не розслаблятися, ні від кого не залежати, грубити, проштовхуватися ліктями.

© wiolife.ru

Жінка, залишившись без турботи, вимикає своє серце, заморожує свою душу, щоб вони не заважали виживанню. Ніби робить собі «душевну анестезію.

Начебто, тимчасово. Але проходить якийсь час, анестезія починає відходити – і в серці знову біль. Біль, який говорить жінці, що вона все ще жива. Але часто цей біль тільки лякає – і знову серце отримує свою дозу знеболювання. Так і проходить все життя. Без серця. За програмою виживання.

Будь-які конфлікти – це спроба жінки хоч як-небудь отримати турботу. Найчастіше – дивними і обхідними шляхами. Наприклад, шантажем, маніпуляціями, торгівлею, своїми досягненнями, істериками, нескінченним шопінгом, їжею, безвідмовністю. Перераховувати можна багато, а суть одна. Жінка з  такою поведінкою, сама того не розуміючи, кричить на тарабарскій мові: «Терміново візьми мене на ручки!». Але так як мова тарабарска, то розібрати її прохання неможливо. Чується просто крик.

Наші мами, свекрухи, начальники, колеги, — підставте сюди ту жінку, з якою у вас складні стосунки – і зрозумійте, що насправді їм просто не вистачило турботи. Не вистачило й не вистачає. Не від великого щастя вони з вами сваряться. Не від внутрішньої повноти. А лише від внутрішнього болю і напруги.

Справжні щасливі жінки, які отримують достатньо турботи, себе так не ведуть. Їм не потрібно нікому хамити, щоб домогтися свого. Не потрібно нікого змушувати щось робити. Поруч з ними хочеться жити інакше, вести себе інакше. І люди їх оточують інші – приємні бабусі, любі жінки. А це, до речі, привід задуматися про себе – якщо навколо вас тільки такі «злі тітки», то можливо, і ви від них не так далеко пішли? Можливо, вам теж давно пора «на ручки»?

Дерево, якому рости не допомагали і навіть іноді заважали, може зрости страшно потворним, кривим. Воно може ніколи не дасть плодів або дасть дуже і дуже гіркі. Жінка, яка не вміє любити, яка не отримала турботи і любові, може направити всю свою жіночу силу в злість проти цього  жорстокого світу. Своєю міццю вона може руйнувати і калічити, воювати, боротися, знищувати. Але тільки світ від цього краще не стане.

Але сила турботи в житті жінки – набагато сильніше, ніж її минулий негативний досвід. Ви, напевно, знаєте, що було проведено експеримент з рослинами. Було три категорії паростків, догляд у фізичному плані за всіма був однаковий. Але відрізнялися відношення. Одним – шепотіли постійно слова любові, іншим не говорили нічого, а третім і зовсім шепотіли прокляття. Перші росли швидше і краще других, а треті гинули. Навіть рослинам, що вже говорити про людей, необхідна турбота і любов. А жінкам ця сама турбота потрібна у величезних дозах. Особливо, якщо є дефіцит (а він є майже у всіх).

Було б здорово, якщо б «на ручки» було визнано ліками і для жінок, на нього виписувалися б рецепти, які потім можна було б «придбати». Тобто, прийти і отримати те, що тобі потрібно, без зайвих розмов і прохань. Я хвора, мені це потрібно, ось рецепт. І все.

Було б прекрасно, якщо б кожну нещасну жінку в обов’язковому порядку відправляли б «на ручки» — як на виправні роботи. Щоб туди ж відправляли всіх тих, хто отруює життя іншим: «Жінко, а не пішли б ви на ручки!

Щоб у кризові часи роздавали не тільки сухі пайки і талони, але ще й «на ручки» – для жінок. Бо, якщо жінка в кризу зможе зберегти себе живою і щасливою, всі решта кризи не помітять.

© wiolife.ru

Було б прекрасно, якщо б ми самі навчилися піклуватися один про одного і брати один одного «на ручки», коли це так необхідно. Не кричати, не грубити, а подумки обіймати і оточувати турботою. І легко так говорити про сторонніх людей міфічного світу. Але як же складно, коли мова йде про твоїх близьких, твою родину. Особливо про тих, з ким у тебе найскладніші відносини.

Щоб мами не вчили жити, а брали своїх дочок «на ручки», навіть, якщо доньці вже сорок. Тим більше, якщо доньці вже сорок. Щоб дорослі доньки іноді брали «на ручки» своїх мам, особливо, якщо про маму більше нікому подбати. Не придумували, чому це неправильно, не намагалися б маму ощасливити, а просто оточували турботою. З любов’ю і повагою.

Щоб свекруха брала невістку всім серцем у сім’ю, не оцінюючи і не змагаючись. Оточити любов’ю ту жінку, яка відтепер буде давати любов твоєму ж сину. Чим більше ти віддаси їй тепла, тим більше тепла отримає і твій улюблений  великий хлопчик. Щоб невістки побачили в своїх свекруках жінок, які просто бояться втратити любов такого важливого для них чоловіка. І подумки взяли «на ручки» тих, з ким постійно боряться і кого так ненавидять.

«На ручки» потрібно всім. Як можна частіше. В будь-яких обставинах. І ми можемо допомагати в цьому одне одному – жіноче коло обміну любов’ю «на ручки». Просто спробуйте дарувати хоча б крапельку тепла кожній жінці, з якою ви зустрічаєтеся. Дарувати маленьку порцію турботи – подумки або осяжно. Брати їх всіх «на ручки». Подруг, колег, сусідок, родичок, всіх , які потрапляють у ваше поле жінок. Взяти «на ручки» на пару секунд, зігріти своїм теплом і відпустити її у світ – щоб вони передали це далі. Як швидко зникли всі війни і конфлікти!

І почати варто було б з того, щоб ми самі взяли «на ручки» самих себе. Як говориться: «Подбайте про себе самі, не довіряти ж таку важливу справу чужим людям!». І це правда.

Якщо ви самі почнете про себе піклуватися, дозвольте собі приймати турботу від цього світу й у вашому житті дуже багато чого зміниться. І зовнішньо, і внутрішньо.

Доглянута жінка – це та, за якою хочеться доглядати. Якщо ми самі про себе дбаємо, пестимо і плекаємо, то й іншим теж хочеться про нас дбати. Закон. А якщо ми самі себе закинули, але всім навколо виставляємо рахунок – хто і скільки повинен нам турботи в грамах – отримаємо ми тільки розчарування, оскільки спочатку варто взяти саму себе «на ручки».

© wiolife.ru

Я беру себе на ручки, коли ввечері, уклавши дітей спати, сідаю в тиші з коханою ряжанкою і роблю масочку для обличчя, пишу статті, читаю книги, займаюся рукоділлям або просто молюся. Або коли я гуляю одна на природі. Або роблю те, що я люблю. Або дозволяю собі побути одній, без нікого і в тиші. Це мої безцінні миті, без яких у мені починає збільшуватись напруга.

Можна чекати, поки мене щасливою зробить чоловік, але я знаю, що йому така ноша не під силу. Зробити з нещасливої жінки щасливу не зможе ніхто. Поки вона сама не вирішить, що вона гідна того, щоб її взяли «на ручки». Лише я сама можу собі дозволити бути щасливою і приймати турботу. Тоді він може примножити моє внутрішнє багатство. Взяти мене на ручки». Адже багато «на ручки» не буває, передозування неможливе. Це натуральні ліки, без консервантів і хімії, вони не тільки нешкідливі, але ще й дуже корисні. Кожній з нас.

І замість післямови. Для чоловіків.

І хочеться сказати ще кілька слів чоловікам. Адже найприємніше, коли «на ручки» тебе бере саме той, кого ти сильно любиш. Будь то батько, брат, чоловік, син, друг, родич…

Не знаєте, що робити з жінкою? Візьміть її на ручки.

Не знаєте, як заспокоїти жінку? Візьміть її на ручки.

Не знаєте, як впоратися з її поганими звичками? Візьміть її на ручки.

Не можете більше сперечатися з нею? Візьміть її на ручки.

Хочете бути почутим? Візьміть її на ручки.

Хочете припинити війну? Візьміть її на ручки.

Хочете від неї щось отримати (наприклад, вечерю)? Візьміть її на ручки.

Хочете стати щасливим вдома? Візьміть її на ручки і не відпускайте!

Звертайтеся дбайливо. Не експлуатуйте. Бережіть. Захищайте. Любіть. І вона стане вашим талісманом, оберегом, вашої удачею і вашим натхненням. Гармонія в будинку починається з жінки, яка сидить у вас «на ручках».

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: