Виховувати дітей – це не створювати їх, а дозволити їм створити себе

1

Виховувати дітей не означає створювати маленькі версії себе. Зрештою, ми говоримо не про машини, які не мають своєї волі.

реклама

Якщо ви спробуєте зробити це і стати на перешкоді саморозвитку дитини, ви будете її обмежувати. Рано чи пізно, з’являться наслідки.

Навчаючи їх, що думати, як бути, як вірити в певні істини, ви зробите їх нездатними використовувати одну з найцінніших здібностей – впевненість в собі.

Притча суфійського вчителя

© vse-v-nas.com

Суфійський учитель завжди розповідав притчу наприкінці кожного уроку, але учні не завжди розуміли її зміст.

«Учитель», – якось сказав учень зухвалим тоном. – «Ви завжди розповідаєте нам історії, але ніколи не пояснюєте їхній зміст».

«Перепрошую», – вибачився учитель, – «але дозвольте мені загладити свою помилку і дати вам смачний персик».

«Дякую, вчителю».

«Але я хотів би подякувати вам гідним чином. Ви дозволите мені очистити персик?»

«Так, дуже дякую», – сказав учень, здивований і задоволений люб’язною пропозицією вчителя.

«Оскільки у мене вже є ніж в руці, ви б хотіли, щоб я порізав його для вас, щоб вам зручніше було їсти?»

«Так, але я не хочу зловживати вашою великодушністю, учителю».

«Це не зловживання, якщо я сам пропоную. Я просто хочу порадувати вас. Дозвольте мені пожувати його, перш ніж я дам вам».

«Ні, вчителю!» – учень вигукнув здивований і незадоволений.

Учитель зупинився, посміхнувся і сказав: «Якби я пояснював своїм учням значення кожного з моїх оповідань, я ніби давав би їм пожовані плоди».

Ви герой свого власного життя

Самовизначення дітей означає, що, що б вони не обрали, вони будуть головними дійовими особами власного життя, тому що так має бути.

Навіть якщо вони малі, немає ніяких причин давати їм «пожовані плоди». Помилки й можливість вибору повинні бути з самого початку.

Це ідеальний час, щоб навчити їх хорошим звичкам, щоб вони знали, як керувати своїми емоціями, навчитися на власному досвіді й знати, що вони можуть оговтатися після падіння.

Проте багато батьків хочуть бути головними дійовими особами в житті своїх дітей. Вони кажуть їм, як думати, діяти й вибирати.

Перехід з абсолютної істини на виклик буде корисним навіть для найменших дітей. Це допоможе їм приймати рішення, міркувати та спостерігати за тим, що відбувається.

Вони почнуть вірити в свої власні можливості, і тільки тоді вони зможуть почуватися в безпеці й вирішувати свої найбільші побоювання.

Виховувати – не створювати, а дозволяти

Виховання не створює, а дозволяє дітям будувати свій власний шлях. Розгляньмо можливість того, що це іноді може мати довгострокові наслідки.

Наприклад, погляньмо на молодих людей, які вступають в університет, явно не маючи жодної мотивації, тому що батьки змусили їх вибрати напрям навчання.

Чому б не дозволити дітям літати? Чому б не дозволити досягати того, що вони хочуть? Можливо, це результат страху і незахищеності їхніх батьків.

Але час спливає для цих дітей, адже вони витрачають його на те, в чому не зацікавлені.

Ось чому необхідно дати крила думкам малюків, сприяти розсудливості та завжди уникати прямої відповіді на тарілочці.

Як можна це зробити?

  • Доручайте дітям роботу по дому, яка не завдає їм забагато стресу або тривоги. Так вони побачать, на що здатні.
  • Нехай літають поодинці, дайте їм простір для себе, де вони відчуватимуть, що у них є контроль, щоб знайти свої власні відповіді.
  • Завжди підтримуйте їх, але не визначайте те, що вони роблять. Переконайтеся, що вони знають, що можуть розраховувати на вашу підтримку.

Цілком нормально хотіти виховати своїх дітей, так само, як виховали вас. Проте вам потрібно відкрити очі, щоб не робити тих самих помилок, які вплинули на вас.

Завжди пам’ятайте, що виховувати – це не створювати, а дозволяти навіть найменшим дітям вірити в себе, щоб вони могли досягти успіху.

За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама
реклама