Вікові стереотипи: можливо вже час скасувати вік?

У кожного з нас свій темп життя, свої уподобання та інтереси, своя швидкість дозрівання». Але вікові стереотипи позбавляють нас індивідуальності розвитку і змушують проміняти кайф довільної життєвої програми на стрес обов’язкової.

Вік — ганебна цифра. В будь-якому віці.

Занадто юний, вже старий, ще молодий — ви помітили, що більшу частину життя ми визначаємо власний вік як «ще не», або «вже»? Вузька щілина умовної вікової «нормальності» складає всього-то років п’ятнадцять, але і вона, ця щілина, так щільно забита вимогами, що і тут сильно подумаєш, перш ніж афішувати свій вік.

  • Тобі двадцять, а ти поки не …?
  • Тобі тридцять п’ять, а ти все ще не…?!!!
  • Вам сорок — ну, ви ВЖЕ не…
  • Або народив, але не купив. Або купив, але не народив. Або знайшов, але не отримав.
  • Або купив, народив і знайшов, але все одно не зумів.
  • Життя як сервіс взагалі дуже погано організоване.

Ми вибираємо професію тоді, коли не маємо ні професійного, ні життєвого досвіду. Ми отримуємо освіту, коли насправді не хочемо сидіти на лекціях, а пити, гуляти, веселитися, закохуватися і спонтанно подорожувати. Ми будуємо кар’єру, коли нас більше хвилюють особисті інтереси, ніж суспільне благо. Ми народжуємо дітей, коли у нас найменше часу на їх виховання. А коли наші діти нарешті виростають, і в нас з’являється вільний час, то ми витрачаємо його на жаль про те, що недогуляли, недозакохувалися і покликання не знайшли, і з дітьми мало часу проводили.

Шкодувати доводиться у власному товаристві. Оскільки один з головних недоліків життєвого устрою — це повна відсутність налагодженого customer service. Не склалося життя? Немає, мабуть, нічого, що шкодило б якості нашого життя більше, ніж вікові стереотипи. У кожного з нас свій темп життя, свої уподобання та інтереси, своя швидкість дозрівання». Але вікові стереотипи позбавляють нас індивідуальності розвитку і змушують проміняти кайф довільної життєвої програми на стрес обов’язкової.

Чому взагалі ми повинні співставляти свої досягнення з віком? Звідки взагалі беруться в сьогоднішньому суспільстві вікові обмеження? Зрозуміло, що для сайтів знайомств важливо, як чоловік виглядає. Зрозуміло, що для прийому на роботу потрібно мати освіту або професійний досвід. Але вік-то тут при чому? Погано виглядати можна в будь-якому віці. І добре теж. Погано або добре — як це від віку залежить? Та ніяк!

Запитувати стать в анкетах стає все більш непристойним. І це правильно. Оскільки — вибачте, а що, власне зміниться у вашому робочому відношенні до мене від того, що ви дізнаєтеся, якої я статі? Чи не час зробити те ж саме і з віком? Може, час вік скасувати? Чому б нам не вчитися тоді, коли ми реально відчуваємо потребу в цьому? Кому в 18, а кому в 45? Чому не народжувати дітей, коли ми реально можемо присвятити час їх вихованню?

Чому не вибирати професію тоді, коли можеш зробити усвідомлений вибір, про який не доведеться потім півжиття шкодувати? Чому не витрачати юність на те, що її дійсно хочеться витрачати — кожному з нас окремо і по-різному? Вікові стереотипи минулого може і мали якийсь сенс, оскільки потрібно було встигнути вкластися в той лічений час, який було відведено на життя. Сьогоднішня тривалість життя залишає набагато більше простору для маневру. Чи це тільки мені так здається тому, що моє життя спочатку склалася не за віком? Коли мені було 25, я поводився так, неначе був на 15 років старше. Коли мені стало 50, живу так, як ніби на 20 років молодше.

А у вас як?

20, 30, 40, 50 — неважливо скільки вам. Ви відчуваєте, що відповідаєте соціальним вимогам до свого віку, яким би він не був?

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close