Відчуваєте себе невидимкою? Ось про що треба пам’ятати всім…

© syl

Хто з нас хоча б раз у житті не відчував себе зайвим у компанії інших людей? Це почуття залишало в наших душах найнеприємніші відчуття.

Рейчел Мейсі Стаффорд теж довелося зіткнутися з такою ситуацією – матусі, з якими вона спробувала заговорити на майданчику біля школи, відреагували на її привітання дуже сухо й стримано, всім своїм виглядом вони показали, що не горять бажанням спілкуватися з нею.

Після цього випадку жінка вирішила написати послання всім тим, хто воліє ігнорувати спроби людей почати дружню розмову:

— Пам’ятайте про це, коли перебуваєте в знайомій обстановці й хтось підходить до вас з питанням, як дістатися кудись.

— Пам’ятайте про це, коли бачите, що хтось нервово стискає руки.

— Пам’ятайте про це, коли хтось підходить до вас і задає питання – для цього потрібна хоробрість.

— Пам’ятайте про це, коли бачите, що хтось припиняє спроби – можливо, цю людину надто часто відкидали.

— Пам’ятайте про це, коли бачите, що хтось відстороняється або віддаляється – одне-єдине дружнє слово здатне полегшити хворобливе почуття невидимості.

— Пам’ятайте: кожна людина в глибині серця хоче одного – випробувати почуття приналежності, знати, що її раді бачити, що вона гідна доброго ставлення.

Карі Кампакіс чудово описала концепцію, згідно з якою грубість людей можна успішно використовувати як можливість для саморозвитку. Вона пише:

Незалежно від того, як до вас ставляться, ви завжди у виграші. Зустріч з одними дасть вам уявлення про те, ким ви хочете стати, інші навчать вас того, ким бути не варто.

Зустріч з останніми стане одним з найбільш пам’ятних уроків – ви дізнаєтеся про те, як вести себе в соціумі, як зберігати людську гідність і діяти чесно”.

Три роки тому наша сім’я переїхала в новий штат. По дорозі в продуктовий магазин ми проїжджали школу, де мала вчитися моя дочка.

«Я сподіваюся, що буду не єдиною новенькою в класі, – сказала вона, дивлячись у вікно. – Сподіваюся, буде хтось ще”.

Після довгої паузи вона повторила: «Хоч би хтось».

Про це я молилася всі місяці до початку навчання: … тільки один друг … тільки один хороший друг для кожної з моїх дівчаток.

Всього одна людина може миттєво змусити вас забути про самотність і відчуття, що ви невидимка.

Кілька тижнів тому моя дочка зустріла дівчину в сусідньому басейні. Вони були одного віку й повинні були вчитися в одному класі.

«Це мій перший рік тут, – сказала нова знайома. – Можливо, ми будемо в одному класі».

В той момент я побачила на обличчі доньки полегшення.

Це може зробити лише одна людина.

Одна людина може миттєво стерти місяці безпричинного страху і тривоги.

Одного разу вийшовши з дітьми з магазину, ми повернули не туди і опинилися на стоянці жвавого торгового центру. Там була молода мати, яка тримала в руках табличку, її троє маленьких дітей сиділи на узбіччі поряд з нею.

“Я втратила роботу. Вдячна за будь-яку дрібницю”, – прочитала моя старша дочка.

Я зупинилася і сказала дітям дістати кашу, батончики та іншу їжу з продуктових сумок. В гаманці я знайшла трохи грошей. Коли я запропонувала жінці допомогти продуктами, її очі наповнилися сльозами.

Вона сказала, що багато пройшли повз, ми були першими, хто зупинився. Той факт, що нам не все одно, дав їй надію.

Це може зробити одна людина.

Одна людина може дати комусь надію.

Я точно це знаю, але як часто забуваю про це.

Занадто багато справ з’являється. Я заглиблююсь у свої проблеми й так далі і тому подібне.

Дозвольте мені згадати про це зараз, особливо зараз, коли людство переживає дуже важкий і величезний біль.

Але є надія …

Кожен з нас може допомогти вгамувати цей біль. І це неймовірно. Ми можемо взяти на себе біль інших.

Однією лише дружелюбністю ми можемо перетворити когось

  • з вигнанця в людину, яку цінують,
  • з аутсайдера в того, з ким спілкуються,
  • з невідомого сусіда в друга,
  • з тихоні в душу компанії,
  • з того, хто раптово помре, у людину, яка прожила 80 прекрасних років.

Останнє – не перебільшення!

Ось що доктор Дін Орніш, засновник Науково-дослідного інституту профілактичної медицини, говорить про те, як самотність впливає на людину:

«Ні один фактор, включаючи дієту, куріння, заняття спортом, стрес, генетику, наркотики, наслідки хірургічного втручання, так згубно не впливає на нашу опірність хворобам і ймовірність передчасної смерті, як самотність».

Ніколи не недооцінюйте силу, яка у вас є – силу ОДНІЄЇ ЛЮДИНИ. Вона рятує життя.

Скажіть з посмішкою: «Приєднуйся до нас».

І людина зітхне з полегшенням … страх відступить… світ болю зменшитися вдвічі.

Це може зробити лише одна людина”.

Ви згідні з думкою автора? А ви часто опинялися в ситуації, коли люди вас відкидали? Що відчували в цей момент?

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: