Що любить і що не любить наш мозок

2
© pristor.ru

А як працює мозок? Чомусь про це нам не розповідають в школі, університеті і на роботі, або розповідають дуже мало. Щоб працювати ефективно, потрібно не тільки вміти прекрасно користуватися необхідним програмним забезпеченням, а й знати, як налаштувати свій мозок на роботу.

Що любить наш мозок

1. Конкретна мета.

Як тільки ви сформулюєте для себе конкретну мету, завдання – тут же почнуться чудеса. Знайдуться кошти, можливості і час для її здійснення.

реклама

А якщо ви, поставивши головну мету, зумієте роздрібнити її на складові, і спокійно, поступово, постійно, крок за кроком будете їх виконувати – ні одна проблема перед вами не встоїть.

2. Позитивні емоції.

Емоції – це короткочасні суб’єктивні реакції людини на навколишній світ (радість, гнів, сором і т. д.). Почуття – стійке емоційне ставлення до інших людей, явищ. Почуття пов’язані з свідомістю і можуть розвиватися і вдосконалюватися.

Емоції бувають збуджуючими — підвищують життєдіяльність людини, і пригнічуючі — тобто пригнічують життєві процеси. Позитивні емоції спонукають людину до дії. Вони виникають при задоволеності. Почніть шукати прості радощі життя – і в мозку почнеться стимуляція — виділення в організм великих доз ендорфінів і гормонів задоволення, а значить позитивних емоцій, які збуджують і підвищують вашу життєдіяльність, і дозволяють спокійно протікати розумовим процесам, народжують гарний настрій і позитивний настрій до світу. Людині властиво шукати радість – це не названий інстинкт самозбереження.

3. Рух і свіже повітря.

На свіжому повітрі кров активніше насичується киснем, швидше несе кисень і харчування до клітин мозку, посилюються процеси окислення, обміну речовин, вивільняється так необхідна нам енергія, народжуються нові біохімічні сполуки. Мозок змушує нас рухатися, щоб зберегти себе і нас, звичайно. Дати насолоду мислити, творити, вирішувати складні завдання, мати спогади.

Немає руху свіжого повітря, кров прокисає – мізки «прокисають».

5. Проста їжа в помірній кількості.

Просту їжу простіше добути, приготувати, і переварити. Мозок говорить (якщо ти захочеш його почути): друже, 50% всієї енергії, одержуваної організмом, витрачається на зір, 40% на травлення і знезараження харчових токсинів, і тільки 10% залишається на рух, роботу розумової і нервових систем, боротьбу з мільярдами мікробів. Якщо весь час жерти, коли думати будемо ?!

Корисно їсти супи – вони покращують травлення, обмін речовин, швидше наповнюють шлунок, що дає відчуття ситості при меншому обсязі їжі.

6. Сон, відпочинок.

Мозку, як і всьому організму людини, необхідний відпочинок. При фізичному навантаженні відпочинок – розумове заняття, при інтелектуальній – фізичні вправи, від моральної втоми – зміна місць.

Повноцінний відпочинок – сон. Сон – найзагадковіший стан людини, без сну людина не може жити, хоча сон називають «маленькою смертю».

Уві сні свідомість відключається, але людина продовжує мислити, її мислення змінюється і підпорядковується іншим законам. Це пов’язано з тим, що уві сні на перший план виходить підсвідомість.

Мозок аналізує подію за минулий день, по новому її структурує і видає найбільш ймовірний результат. Цей результат, можливо, давно був спрогнозований, але свідомість його не прийняла, він був витіснений в підсвідомість і витягнутий звідти уві сні.

Передбачається, що мозку на ніч можна дати установку: зробити прогноз, рішення, висновок. Люди, які постійно бачать віщі сни, швидше за все хороші аналітики.

7. Звикання.

Мозок не може миттєво пристосуватися до різкої зміни чужих обставин: нові умови життя, нова робота, навчання, місце проживання, компанія, їжа, нові люди. У будь-яку діяльність входіть поступово, спокійно, звикаючи до неї. Кожен день, роблячи максимум можливого, досягнете неможливого. Звичка вчитися, працювати виробляється поступово і постійно. Раптове розуміння і осяяння завжди передбачає знання, можливо не завжди повністю усвідомлюване.

Часто батьки, вчителі, начальники, кохані (та й ми самі часом), не розуміючи всю складність звикання, вимагають від нас (а ми від інших) миттєвого результату. Так не буває. Краще за все заспокоїтися, добродушно сказати собі чи іншим — не всі відразу, «постривайте дітки, дайте тільки час, буде вам і білка, буде і свисток». І повільно почати рух, прискорюючись у міру звикання.

Мозок сам створює стереотипи (звички, навички, умовні рефлекси). Стереотипне мислення істотно допомагає жити – не треба заново вирішувати стандартні завдання. Кожен день, здійснюючи одні й ті ж дії, ми перетворюємо їх в звичку, навики вміння, умовний рефлекс.

Інстинкт і невеликий життєвий досвід змушують нас з дитинства створювати стереотипи друзів, недругів, коханих. Це допомагає в «морі людей» все-таки когось вибрати, зібрати свою команду і на тому зупинитися, вивільняючи час і енергію для інших життєвих цілей. Стереотипи допомагають спілкуватися з чужими людьми, знаходити спільну мову з батьками, виховувати своїх дітей.

8. Свобода.

Нехай і обмежена інстинктом самозбереження і соціальними правилами, корисними в першу чергу нам самим. Свобода — це незалежність від страхів і стереотипів. Звичайно, стереотипи у вигляді безумовних і умовних рефлексів нам потрібні — ми не будемо, обпікшись, другий раз сунути руку в вогонь — боляче!

Але якщо зажадають обставини показати свою зневагу до болю і смерті — спалити свою праву руку, як римський «військовий» Муцій Сцевола. І не боятися мислити по-своєму і по-новому; відстоювати свій спосіб мислення, своє життя, свій зовнішній вигляд, своїх близьких. І не звинувачувати весь світ у нерозумінні і невизнанні вас. І дозволяти іншим бути несхожими на вас, мати свій образ думок, погляд на життя.

9. Творчість

Творчість – здатність мозку, використовуючи і спираючись на старе, створити нове, своє, не схоже. Творчість – улюблена робота мозку, що ріднить нас з Богом, що робить нас богами. Творчість у вигляді науки вивчає, описує, пояснює навколишній світ і людину, висуває ідеї, знаходить шляхи і засоби втілення їх в життя, заглядає в майбутнє і готова змінити його на краще.

Творчість в мистецтві – з’єднавши працю і емоції відображає дійсність художніми образами. Мистецтво об’єднує людей: письменник, ділячись своїм життям, почуттями, описуючи інших людей, показує, що ми не самотні у своїх переживаннях.
Художник пропонує подивитися як навколишнє та ми самі можемо бути прекрасними або потворними. Музикант звуками свого серця змушує камертоном відгукуватися в нашій душі.

Мистецтво пробуджує нашу уяву, збагачує наш внутрішній світ, допомагає побачити світ в іншому світлі. Мистецтво створює ідеали.

10. Розподіл, сидирування, спілкування, обійми.

Життя – це постійне ділення клітин, постійний обмін речовин і роздача інформації. Робота нервових клітин мозку нейронів — «любов».
Вони постійно «обіймаються», торкаючись дендритами (відростками, «руками») один одного, постійно передають енергію (нервові імпульси) інформацію про все (біохімічні сполуки). Шкідливо не ділитися, не можна вимагати, це збиває з пантелику. З головою треба дружити, з людьми треба дружити.

Це сутність мозку – йому постійно необхідно отримувати інформацію і віддавати її.

Мозок не любить

1. Страх.

Гнітюча, подавляюча життєві процеси емоція. Коли ми відчуваємо страх, бере верх інстинкт самозбереження, зони мозку, групи нервових клітин не можуть включитися в розумову діяльність. Людина позбавляється творчої думки.

Ми постійно турбуємось про їжу, про близьких, про біль (хвороба, зрада, смерть) про життя (війна, цунамі, дурень-начальник, революції, курс долара, зустріч з термінатором) – тобто знаходимося в стані стресу.

Як з цим боротися:

Труднощі, якщо їх не уникнути, повинні загартовувати. У подоланні труднощів щось втрачаєш, але щось обов’язково здобуваєш. Виховувати в собі мужність, гордість і стійкість.

Треба сміливо зізнатися собі, що проблеми і неприємності – неминучі супутники людського життя. Вони не перші і не останні, які доведеться вирішувати. Вір в себе і в своє світле майбутнє, ти проблему, а не вона тебе!

Страх небезпечний для психічного здоров’я і для життя. Але одна адаптивна форма страху нам необхідна – обережність!

2. Сильні емоції будь-якого характеру.

Сильні емоції різко гальмують розумову здатність мозку. Велика радість і велике горе можуть на час позбавити здатності думати. Такий тривалий стан призводить до болючої безпорадності мозку. Під час істерики, наш мозок відключається.

Різні гормони впливають на неврологію – у чоловіків частіше буває дислексія, шизофренія, аутизм. А представники прекрасної статі страждають від тривоги, депресії, харчових розладів. Тому не нав’язуйте цей стан своїм чоловікам – це в прямому сенсі робить їх дурнями.

У чоловіків логічне мислення, не включаючи ділянки мозку, що відповідають за емоції, чоловіки досить спокійно вирішують проблему. У жінок навпаки, кататимність мислення, тобто вони вирішують проблему через призму суперечливих емоцій. Це їх фізіологія, вони по-іншому не можуть.

Механізм емоцій – спочатку розуміння (ситуації, явища), потім емоції. А чи завжди ми правильно розуміємо ситуацію, іншу людину, себе до кінця не розуміємо. Спочатку варто спокійно розібратися, а вже потім емоції.

3. Темрява, самотність.

Такі умови включають інстинкт самозбереження. Звичайні джерела мозкового тонусу зменшуються і «темні сили» негативних емоцій вільніше гуляють по незахищеному мозку (в темряві причаївся ворог; людина – істота стада, одній її небезпечно і страшно).

Самотність – важкий психічний стан, пов’язаний з негативними емоціями і дискомфортом. Але самотність буде позитивно впливати на людину, якщо сприймати її як добровільне усамітнення. Дефіцит спілкування не може бути бідою, якщо у людини хоч з кимось є контакт, розуміння. Можливо в цьому світі ви всього лише людина, але для когось ви – весь світ.

4. Стереотипи.

Мозок створює стереотипи, але і «нудьгує» від них. Мозок бореться зі стереотипами за самозбереження «Хочу мислити!» Мозок реагує на кожну зміну у зовнішньому і внутрішньому середовищі.

Є люди, які, витративши якийсь час на вироблення основних життєвих або професійних навичок (ідеально їх отримати в дитинстві і юності), доводять їх до автоматизму, можуть здійснювати їх, дозволяючи мозку в цей час вирішувати більш складні або творчі завдання (кухар – кулінар, водій – ас, інженер – винахідник, верстальник – дизайнер).

Стереотипи руйнують наші відносини з людьми: з друзями, з колегами, з дітьми, батьками, коханими, коли вони поводяться всупереч нашим стереотипам.
Не треба боятися відмовитися від старих уявленнях про людей. Створюйте нові стереотипи з урахуванням нових даних ( «Не будьре вперті в своїй дурості!»). Дозволяйте людям змінюватися, бути різними. І спокійно і твердо не дозволяйте нав’язувати вам чужі стереотипи про вас, якщо вам це не потрібно.

Ніколи нічого не бійтеся, з вами ваш скарб, ваш самий надійний друг – ваш мозок!
Бережіть свій скарб, вивчайте його, пам’ятайте, у мозку є резерви – але це резерви. Можна змусити мозок працювати в екстремальному режимі, але адаптаційні можливості будуть вичерпані. Цим же пояснюється надмірно ранній і інтенсивний розвиток дітей і їх подальші проблеми з адаптацією в суспільстві.

Фото заголовку
За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама
реклама