Найсильніші діти — недолюблені

© runpopular.weebly.com

Клієнтські запити мають властивість повторюватись. Я відстежила ряд схожих. Усі вони підкреслюють одне (запит видозмінювався, як завжди, або уточнювався) − “Хочу любові, тому що “мене не долюбили, і тому я” − стала сильною… багато чого добилась… втілила свою дитячу мрію.”

Найважливіша цінність в подібних формулювання (проясненнях) клієнтського запиту − те, що невдалий та нещасливий дитячий період − раптом отримує іншу значущість, а саме: “Якби мені дали в дитинстві багато любові, то я б не досягла того, чого бажала, тому що в мене і так все було”.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Тобто, жирний чорний мінус перетворювався на ще більший жирний жовто-червоний плюс.

Чому такі забарвлення? Тому, що кожного разу різні клієнти в предметно-образному вираженні (символі) називали той дитячий період чорним − а те, чого добились, ними бачилось в червоному або жовтому кольорі.

Тут можна згадати, що символізує чорний, жовтий і червоний. Відповідно – суворість, або негатив, сонячність та радість, колір перемоги.

Цікаво, що усі клієнти у подібних запитах, щодо відношення до своїх батьків (осіб, які замінили їм батьків) − на моє питання: “В яких кольорах ви бачите своїх батьків”? − називали крайні забарвлення − чорний або білий колір.

Вірніше, навіть після розмови з психологом (зі мною) − уточнювали, що “то люблю, то ненавиджу”.

Відповідно, білий колір означає святість, а чорний − фатальний, який несе неприємності, іноді зайва суворість, впорядкованість, яка завжди надмірна.

Історія 1.

Вона росла дитиною, яку не любили (так вона себе сприймала), тому що:

— всю увагу батьки приділяли її старшому братові, який часто хворів усе її дитинство;
— з усіх внучок своїх бабусь-дідусів, її любили найменше, вона була найгіршою, невмілою і тому подібне;
— її завжди порівнювали з іншими, не у “позитивну сторону”;
— від неї ніхто не чекав “вдалого майбутнього”. Так прямо і говорили: “Тобі не досягнути того, що мають твої сестрами та брати”.

Росла вона відчужено. Зрозуміло, що подібні взаємовідносини, вірніше відношення до неї, було і в садку, і в школі.

Вона завжди думала, що є гіршою за інших (так їй вважалось) і вона «пнулась зі шкіри», щоб довести протилежне.
На щастя, одного разу вона побачила на місцевому телебаченні, як дівчина з її міста з 2 дітьми вийшла заміж за англійця. І це стало її мрією!

Їй здавалося, що там, за морями і океанами вона буде улюбленою. Це стало її метою.

Вона поїхала з міста після школи, поступила в лінгвістичний університет і випадково (не випадково) вийшла заміж за студента, якого прислали по обмінній практиці між студентами світових вузів в її ВНЗ.

Пройшло більше 10 років і вона вже не вперше прийшла на прийом. Її успішна сестра розлучилась і живе з батьками і з дитиною.

Історія 2

Клієнтка виглядала незвично. Вона хвилювалась, її щока постійно сіпалася, а око при цьому нібито підморгувало. Це було не дуже приємне видовище.

І я розуміла її хвилювання. Клієнтка розповіла, що у багатодітній сім’ї була останньою дитиною.

Старші дітки роз’їхались хто куди, а вона залишилась з батьками, які з дитинства через родову травму та наслідки називали її – “моє ти горе”.

Ще в дошкільному віці дівчинка зрозуміла, що їй доведеться завойовувати любов близьких. Їй дуже не подобалась їх жалість та невіра в неї.

Її теж порівнювали і прямо говорили, що “куди вже їй, некрасивій, до її старших”.
Дівчинка, на диво, вчилася на одні п’ятірки. З шкіри геть лізла за знаннями. З червоним дипломом закінчила технікум, потім інститут, заробила сама собі на квартиру (за 1 тільки рік, цілеспрямованою та важкою працею), вийшла заміж, закінчила аспірантуру і багато чого іншого!

Її брати і сестри так і не отримали освіти.

Для чого прийшла? Розібратись. Час прийшов. А ще її не покидало відчуття недолюбленості.

Історія 3

Він прийшов і відразу оголосив, що хоче справжньої любові. Я запитала, що це для нього означає.

Виявилось, що це означає – відчувати. Він уже жадав випробувати це почуття.

Почали розбиратись і виявилось, що він не випробовував любові ні до мами, ні до батька, ні до дідуся з бабусею, ні до сестер-братів, до жодної з жінок, ні до своїх власних дітей.

Зате він усе своє життя “доводив свою потрібність” дуже цікавим способом – через секс.

Він, будучи вже одруженим, постійно шукав пригод, їздив за кордон на відпочинок один і усюди головною його метою був секс!
Поки він одного разу не зрозумів, що спустошений і навіть секс з численними жінками не приносить йому задоволення – справжню любов.

Потрібно сказати, що це був освічений чоловік і прийшов він в стані інсайту, тому запит звучав так ясно.

Щоб зрозуміти “де взяти цю справжню любов” – потрібно зрозуміти причини почуття, яке він не відчував упродовж усього його життя.

З цим ми і працювали.

Історія 4

Молода жінка. Історія її дитинства – вітчим, брат, мати.

Брата виділяли завжди, піклувалися про нього всі, в тому числі і вона сама.

Навіть, коли вони підросли, вірніше, виросли – все діставалось її братові – і нова машина, і нова квартира.

Її теж годували-одягали. Але брата обожнювали геть усі! А вона завжди залишалась в тіні. Вона звикла до того, що була другосортна.

Але їй хотілось! Хотілось теж любові і уваги. І їй також здавалось, що десь там далеко, вона його отримає.

Вона звикла досягати всього сама. У дитинстві батьки залишали її вдома саму з 3-ох років.

Коли навчалась – ніхто не перевіряв її шкільні завдання. Навіть бантики вона зав’язувала собі сама з дитинства.
Так і на фотографіях видно – банти “на один бік” (ну, а як може собі зав’язати дитина?).

І ось, коли виросла, вона доклала усі можливі зусилля, щоб “злиняти” в закордонний рай.

Але і там виявилось, що з чоловіками стосунки у неї не доходять до справжньої любові (до пропозицій вийти заміж).

Усі подруги-співвітчизниці уже давно у шлюбі. А її, як в дитинстві, на задній план.

“Тому я тут” – робить висновок свого оповідання моя клієнтка. Її брат втратив роботу, закинувши свій червоний диплом далеко.

Історія 5

Вона – росла в сім’ї, де однаково любили обох. Але мама була дуже жертовною, а тато – надто суровий.

Старша сестра її завжди кривдила – і била, і дражнилась. Особливо неприємні спогади залишилися від слів сестри : “Який страшний у тебе ніс! І кому ти будеш потрібна з таким носом, потвора”!

Потрібно сказати, що носик у клієнтки був гарненький, але вона це зрозуміла тільки після народження дочки у шлюбі за іноземця.

Та ще і її любляча матуся говорила: “У тебе не така, звичайно, красива фігура, як у твоєї сестри, але нічого не поробиш… Якось…”

І дівчинка-жінка з цим жахливим болем усередині себе, взялась доводити самій собі, що вона “ще нічого”. Її дитячі мрії були про закордон.

Туди вона і потрапила через “знайомство по скайпу”. Сама знайшла – сама добилась.

Але і тепер, будучи заміжньою, вона не відчуває любові чоловіка до неї так, як би їй хотілось. І вона доводить йому свою потрібність та відданість в ролі попелюшки – жертовної, як її мама.

Цікавий збіг у всіх цих та інших подібних історій.

Усі ці клієнти стали успішними – добилися всього, про що мріяли.

В усіх був уточнений запит на “справжнє прийняття і любов з боку протилежної статі, які замінять тата-маму.

В усіх їх улюблено-обожнювані сестри-брати не змогли досягти таких висот, як ці “недолюблені”.

Висновок – не таке погане життя, як нам іноді ,здається! Де б були наші досягнення, якби не наші невдачі?

Труднощі загартовують! У труднощах, як в важкому бою, міцнішає і відшліфовується характер, здобуваються нові навички. Потім – віра в себе. І залишається справа за малим – полюбити і прийняти себе такою (таким), якою Ти є!

Фото заголовку
Автор Тетяна Силаєва

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close