Найсильніші діти — недолюблені

© runpopular.weebly.com

Клієнтські запити мають властивість повторюватись. Я відстежила ряд схожих. Усі вони підкреслюють одне (запит видозмінювався, як завжди, або уточнювався) − “Хочу любові, тому що “мене не долюбили, і тому я” − стала сильною… багато чого добилась… втілила свою дитячу мрію.”

Найважливіша цінність в подібних формулювання (проясненнях) клієнтського запиту − те, що невдалий та нещасливий дитячий період − раптом отримує іншу значущість, а саме: “Якби мені дали в дитинстві багато любові, то я б не досягла того, чого бажала, тому що в мене і так все було”.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Тобто, жирний чорний мінус перетворювався на ще більший жирний жовто-червоний плюс.

Чому такі забарвлення? Тому, що кожного разу різні клієнти в предметно-образному вираженні (символі) називали той дитячий період чорним − а те, чого добились, ними бачилось в червоному або жовтому кольорі.

Тут можна згадати, що символізує чорний, жовтий і червоний. Відповідно – суворість, або негатив, сонячність та радість, колір перемоги.

Цікаво, що усі клієнти у подібних запитах, щодо відношення до своїх батьків (осіб, які замінили їм батьків) − на моє питання: “В яких кольорах ви бачите своїх батьків”? − називали крайні забарвлення − чорний або білий колір.

Вірніше, навіть після розмови з психологом (зі мною) − уточнювали, що “то люблю, то ненавиджу”.

Відповідно, білий колір означає святість, а чорний − фатальний, який несе неприємності, іноді зайва суворість, впорядкованість, яка завжди надмірна.

Історія 1.

Вона росла дитиною, яку не любили (так вона себе сприймала), тому що:

— всю увагу батьки приділяли її старшому братові, який часто хворів усе її дитинство;
— з усіх внучок своїх бабусь-дідусів, її любили найменше, вона була найгіршою, невмілою і тому подібне;
— її завжди порівнювали з іншими, не у “позитивну сторону”;
— від неї ніхто не чекав “вдалого майбутнього”. Так прямо і говорили: “Тобі не досягнути того, що мають твої сестрами та брати”.

Росла вона відчужено. Зрозуміло, що подібні взаємовідносини, вірніше відношення до неї, було і в садку, і в школі.

Вона завжди думала, що є гіршою за інших (так їй вважалось) і вона «пнулась зі шкіри», щоб довести протилежне.
На щастя, одного разу вона побачила на місцевому телебаченні, як дівчина з її міста з 2 дітьми вийшла заміж за англійця. І це стало її мрією!

Їй здавалося, що там, за морями і океанами вона буде улюбленою. Це стало її метою.

Вона поїхала з міста після школи, поступила в лінгвістичний університет і випадково (не випадково) вийшла заміж за студента, якого прислали по обмінній практиці між студентами світових вузів в її ВНЗ.

Пройшло більше 10 років і вона вже не вперше прийшла на прийом. Її успішна сестра розлучилась і живе з батьками і з дитиною.

Історія 2

Клієнтка виглядала незвично. Вона хвилювалась, її щока постійно сіпалася, а око при цьому нібито підморгувало. Це було не дуже приємне видовище.

І я розуміла її хвилювання. Клієнтка розповіла, що у багатодітній сім’ї була останньою дитиною.

Старші дітки роз’їхались хто куди, а вона залишилась з батьками, які з дитинства через родову травму та наслідки називали її – “моє ти горе”.

Ще в дошкільному віці дівчинка зрозуміла, що їй доведеться завойовувати любов близьких. Їй дуже не подобалась їх жалість та невіра в неї.

Її теж порівнювали і прямо говорили, що “куди вже їй, некрасивій, до її старших”.
Дівчинка, на диво, вчилася на одні п’ятірки. З шкіри геть лізла за знаннями. З червоним дипломом закінчила технікум, потім інститут, заробила сама собі на квартиру (за 1 тільки рік, цілеспрямованою та важкою працею), вийшла заміж, закінчила аспірантуру і багато чого іншого!

Її брати і сестри так і не отримали освіти.

Для чого прийшла? Розібратись. Час прийшов. А ще її не покидало відчуття недолюбленості.

Історія 3

Він прийшов і відразу оголосив, що хоче справжньої любові. Я запитала, що це для нього означає.

Виявилось, що це означає – відчувати. Він уже жадав випробувати це почуття.

Почали розбиратись і виявилось, що він не випробовував любові ні до мами, ні до батька, ні до дідуся з бабусею, ні до сестер-братів, до жодної з жінок, ні до своїх власних дітей.

Зате він усе своє життя “доводив свою потрібність” дуже цікавим способом – через секс.

Він, будучи вже одруженим, постійно шукав пригод, їздив за кордон на відпочинок один і усюди головною його метою був секс!
Поки він одного разу не зрозумів, що спустошений і навіть секс з численними жінками не приносить йому задоволення – справжню любов.

Потрібно сказати, що це був освічений чоловік і прийшов він в стані інсайту, тому запит звучав так ясно.

Щоб зрозуміти “де взяти цю справжню любов” – потрібно зрозуміти причини почуття, яке він не відчував упродовж усього його життя.

З цим ми і працювали.

Історія 4

Молода жінка. Історія її дитинства – вітчим, брат, мати.

Брата виділяли завжди, піклувалися про нього всі, в тому числі і вона сама.

Навіть, коли вони підросли, вірніше, виросли – все діставалось її братові – і нова машина, і нова квартира.

Її теж годували-одягали. Але брата обожнювали геть усі! А вона завжди залишалась в тіні. Вона звикла до того, що була другосортна.

Але їй хотілось! Хотілось теж любові і уваги. І їй також здавалось, що десь там далеко, вона його отримає.

Вона звикла досягати всього сама. У дитинстві батьки залишали її вдома саму з 3-ох років.

Коли навчалась – ніхто не перевіряв її шкільні завдання. Навіть бантики вона зав’язувала собі сама з дитинства.
Так і на фотографіях видно – банти “на один бік” (ну, а як може собі зав’язати дитина?).

І ось, коли виросла, вона доклала усі можливі зусилля, щоб “злиняти” в закордонний рай.

Але і там виявилось, що з чоловіками стосунки у неї не доходять до справжньої любові (до пропозицій вийти заміж).

Усі подруги-співвітчизниці уже давно у шлюбі. А її, як в дитинстві, на задній план.

“Тому я тут” – робить висновок свого оповідання моя клієнтка. Її брат втратив роботу, закинувши свій червоний диплом далеко.

Історія 5

Вона – росла в сім’ї, де однаково любили обох. Але мама була дуже жертовною, а тато – надто суровий.

Старша сестра її завжди кривдила – і била, і дражнилась. Особливо неприємні спогади залишилися від слів сестри : “Який страшний у тебе ніс! І кому ти будеш потрібна з таким носом, потвора”!

Потрібно сказати, що носик у клієнтки був гарненький, але вона це зрозуміла тільки після народження дочки у шлюбі за іноземця.

Та ще і її любляча матуся говорила: “У тебе не така, звичайно, красива фігура, як у твоєї сестри, але нічого не поробиш… Якось…”

І дівчинка-жінка з цим жахливим болем усередині себе, взялась доводити самій собі, що вона “ще нічого”. Її дитячі мрії були про закордон.

Туди вона і потрапила через “знайомство по скайпу”. Сама знайшла – сама добилась.

Але і тепер, будучи заміжньою, вона не відчуває любові чоловіка до неї так, як би їй хотілось. І вона доводить йому свою потрібність та відданість в ролі попелюшки – жертовної, як її мама.

Цікавий збіг у всіх цих та інших подібних історій.

Усі ці клієнти стали успішними – добилися всього, про що мріяли.

В усіх був уточнений запит на “справжнє прийняття і любов з боку протилежної статі, які замінять тата-маму.

В усіх їх улюблено-обожнювані сестри-брати не змогли досягти таких висот, як ці “недолюблені”.

Висновок – не таке погане життя, як нам іноді ,здається! Де б були наші досягнення, якби не наші невдачі?

Труднощі загартовують! У труднощах, як в важкому бою, міцнішає і відшліфовується характер, здобуваються нові навички. Потім – віра в себе. І залишається справа за малим – полюбити і прийняти себе такою (таким), якою Ти є!

Фото заголовку
Автор Тетяна Силаєва

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

facebook
Close
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: