Може припинити гнатися за непотрібними?

© vk.com

Прекрасна принцеса завжди вірила в кохання і була готова боротися за нього до кінця. «На війні всі засоби добрі», — думала вона і тому, коли дізналася, що принц потрапив в безодню відчаю, самокопання і зарозумілості розміром з Юпітер, вирішила, чого б то не коштувало врятувати бідолаху. Хоча навіть дракон, який охороняє цей скарб заточеним в башті, вважає його рідкісним нездарою.

Але принцеса – натура вперта, вона «і в вогонь, і в воду» за коханим, тому взявши з власної вбиральні найкращий і гострий меч, осідлавши вороного коня, вона вирушає в дорогу. І мчить вона, значить, на коні, волосся назад, а в голові докладний план порятунку.

А наш сумний принц так любить похвалу та захоплення, що всіма силами це заперечує, а в душі сподівається і вірить, що його все-таки пожаліють і таки вже, нарешті, врятують. Дурний, дурний принц.

Через багато випробувань довелося пройти нашій героїні, перш ніж битися з драконом за серце принца. Довго билися вони в чистому полі, а принц сидів у вежі, дивився на все це з віконця і їв попкорн, запиваючи все це ромом. Мерзенний, мерзенний принц.

І ось на кінець чергового дня дракон поцікавився у принцеси:

– Слухай, дрібна, а навіщо тобі цей принц здався?
– Що значить «навіщо», я ж кохаю його! – стираючи піт з обличчя, обурено відповіла принцеса.
– Так ти його навіть не знаєш, він же крім себе полюбити нікого не може, він окрім як про себе розмовляти ні про що більше не може, а ще він п’яниця і не сприймає багато інформації. Ну, навіщо він тобі?
– Я кохаю його і повинна боротися за нього! – принцеса явно була вражена щирістю дракона.
– Я тебе благаю! Ну, по-перше, що ж це за кохання таке, за яке треба боротися? Кохання – це коли все добровільно і за взаємною згодою. Його марно вимолювати, випрошувати, і битися за нього сенсу немає. Воно або є, або його немає. Інше – фікція і твоя хвора уява. По-друге, так ти подивися на цього свого принца уважніше, крім розчарування і заниженої самооцінки він тобі нічого не дасть.
Усвідомлення увійшло в мозок принцеси, побачила вона принца з іншого боку і зрозуміла всю безглуздість своїх дій.
– Ти правий, дракон. Пробач мене. Може, підемо поїмо? – принцеса кинула меч і попрямувала до свого коня.
– Та без проблем, давай забирайся на мене, та пошвидше, я тут знаю одне місце недалеко, там шеф-кухар готує чудові стейки, ти повинна оцінити!

Принцеса і дракон відлетіли разом вечеряти, а принц так і залишився нудним і незрозумілим самозакоханим мудаком.

Ось і казці кінець, а хто прочитав – намагайтеся припинити гнатися за непотрібними і придумувати кохання там, де його немає.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close