Михайло Лабковський говорить: 10 помилок, які зламають життя твоєї дочки

Михайло Лабковський – практикуючий психолог з 30-річним стажем, а останні 20 років ще й теле- і радіоведучий. Його лекції більше схожі на публічні консультації. Він абсолютно впевнений, що жити потрібно так, щоб було приємно; а щоб було приємно, робити потрібно тільки те, що хочеться, а чого не хочеться – не робити. І сам він так живе.

У цій статті Михайло Лабковський розповідає про 10 пунктів виховання, які можуть зламати життя твоєї дочки:

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Перша і найсерйозніша помилка, яку здійснюють багато мам і бабусь, виховуючи дочку і, відповідно, внучку – це програмують її на якийсь обов’язковий набір навичок і якостей, якими та повинна володіти. “Ти повинна бути милою”, “Ти повинна бути поступливою”, “Ти повинна подобатися”, “Ти повинна навчитися готувати”, “Ти повинна”. У самому умінні готувати немає нічого поганого, але у дівчинки формується хибне мислення: ти будеш мати цінність тільки тоді, якщо будеш відповідати набору критеріїв. Тут набагато ефективніше і без травм для психіки спрацює особистий приклад: давай разом зваримо смачний суп. Давай разом приберемо дома. Давай разом виберемо тобі зачіску. Побачивши, як мама щось робить і отримує від цього задоволення, дочка захоче навчитися цьому. І навпаки, якщо мама ненавидить якусь справу, то скільки б вона не повторювала, що цьому треба вчитися, у дівчинки буде підсвідоме відторгнення до процесу. А насправді все, чого потрібно, дівчинка все одно навчиться рано чи пізно. Коли їй самій це стане необхідно.

Друга помилка, яка часто зустрічається у вихованні дочок – це важке, засуджувальне ставлення до чоловіків і сексу, яке їй транслюється матір’ю. “Їм всім одного треба”, “Дивись, поматросить і кине”, “Головне – в подолі не принеси”, “Ти повинна бути недоступною”. В результаті дівчинка росте з відчуттям, що чоловіки – це агресори і насильники, що секс – це щось брудне і погане, чого варто уникати. При цьому її тіло з віком почне посилати їй сигнали, почнуть вирувати гормони і це внутрішнє протиріччя між забороною, що виходить від матері і бажанням, що йде зсередини, теж дуже травматично.

Третя помилка, яка дивним чином контрастує з другою – ближче до 20 років дівчинці повідомляють, що її формула щастя складається з “вийти заміж і народити”. Причому в ідеалі – до 25 років, інакше буде пізно. Вдумайся: спочатку в дитинстві їй говорили, що вона повинна (список), щоб вийти заміж і стати мамою, потім кілька років їй транслювали думку про те, що мужики – козли, а секс – бруд і ось знову: вийди заміж і роди. Це парадоксально, але часто саме такі суперечливі настанови матері озвучують дочкам. Результатом стає страх перед стосунками як такими. І серйозно зростає ризик втрати себе, втрати зв’язку зі своїми бажаннями і усвідомлення, чого ж насправді хоче дівчина.

Четверта помилка – це гіперопіка. Зараз це велика біда, матері все частіше прив’язують дочок до себе і оточують такою кількістю заборон, що страшно стає. Гуляти не ходи, з цими не дружи, телефонуй мені кожні півгодини, де ти знаходишся, чому запізнилася на 3 хвилини. Дівчаткам не дають ніякої свободи, не дають права приймати рішення, тому що ці рішення можуть виявитися помилковими. Але це нормально! У 14-16 років у нормального підлітка йде процес сепарації, він хоче все вирішувати сам і (за винятком питань життя і здоров’я) йому потрібно давати таку можливість. Отже, якщо дівчинка виросте під маминим каблуком, вона утвердиться в думці, що вона істота другого сорту, нездатна до автономного існування і за неї все, і завжди будуть вирішувати інші люди.

П’ята помилка – формування негативного образу батька. Неважливо, присутній батько в родині або мати ростить дитину без його участі, неприпустимо перетворювати батька в демона. Не можна говорити дитині, що його недоліки – це погана спадковість по батьківській лінії. Не можна очорняти батька, яким би той не був. Якщо він і насправді був “козел”, то матері варто визнати і свою частку відповідальності за те, що вона вибрала саме цю людину в батьки своїй дитині. Це була помилка, тому батьки розлучилися, але не можна переважувати на дівчинку відповідальність за того, хто взяв участь в зачатті. Вона тут точно не винна.

Шоста помилка – тілесні покарання. Звичайно, бити не можна ніяких дітей, ніколи, але варто визнати, що дівчаток це травмує сильніше. Психологічно дівчинка швидше скочується з нормальної самооцінки в позицію приниженого і підлеглого. А якщо фізичне покарання йде від батька – це , напевно, призведе до того, що в партнери дівчинка вибиратиме агресорів.

Сьома помилка – недохвалювання. Дочка повинна рости, постійно чуючи, що вона найкрасивіша, найулюбленіша, найбільш здібна, най-най. Це сформує здорову, нормальну самооцінку. Це допоможе дівчинці вирости з почуттям задоволення собою, прийняття себе, любові до себе. Це запорука її щасливого майбутнього.

Восьма помилка – з’ясування відносин при доньці. Ніколи батьки не повинні влаштовувати сварки при дітях, це просто неприпустимо. Особливо, якщо мова йде про особисті якості матері і батька, взаємних звинуваченнях. Дитина не повинна цього бачити. А якщо вже так сталося, батько й мати повинні вибачитися і пояснити, що не впоралися з почуттями, посварилися і вже помирилися і головне – дитина тут ні при чому.

Дев’ята помилка – неправильне проживання пубертату дівчинки. Тут дві крайності: дозволити все аби не втратити контакт і заборонити все, щоб “не втратити”. Як то кажуть, обидва гірше. Єдиний спосіб подолати цей важкий для всіх період без жертв – твердість і доброзичливість. Твердість – у відстоюванні меж дозволеного, доброзичливість – в спілкуванні. Для дівчаток в цьому віці особливо важливо, щоб з ними багато говорили, розпитували, відповідали на ідіотські питання, ділилися своїми спогадами. І реагувати спокійніше і ніколи не використовувати ці розмови проти дитини. Якщо цього не зробити зараз – близькості вже не буде ніколи, а доросла дочка скаже: “Я ніколи не довіряла матері”.

Нарешті, остання помилка – невірна настанова для життя. Дівчаткам ні в якому разі не можна говорити, що їх життя повинно мати якісь пункти. Заміж, народити, схуднути, не погладшати і так далі. Дівчинку треба налаштовувати на самореалізацію, на вміння слухати себе, на можливість займатися тим, що їй подобається, що у неї виходить, на задоволення від самої себе, незалежність від чужих оцінок і громадської думки. Тоді виросте щаслива, гарна, впевнена в собі, готова до повноцінних партнерських відносин жінка.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: