Міф про щастя, що вбиває щастя

Коли ми отримуємо те, про що довго мріяли, ми стаємо щасливішими, правильно? Насправді абсолютно не факт!

Ми вирушаємо в гонитву за щастям, ніби його можна “знайти” або “здобути”, тоді як насправді його можна тільки створити усередині себе.

Психолог з Гарварду Ден Гілберт провів серію семінарів, щоб продемонструвати, що незалежно від того, що відбувається навколо нас, ми маємо здатність синтезувати (тобто, створювати) щастя. Його не можна “знайти”.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Фахівці Гарварду провели дослідження, у яких взяли участь дві групи людей: одні виграли в лотерею, а інші страждали паралічем нижньої частини тіла. Через рік після події, в результаті якої одні стали казково багаті, а інші – приковані до інвалідного крісла, ніякої різниці у відчутті “щастя” у цих груп не було.

Коли людей просили уявити собі, що могло б зробити їх щасливішими – виграш в лотерею чи параліч – вони, звичайно ж, вибирали лотерею. Це неправда, але такі очікування цілком зрозумілі: за лотереєю іде вирішення усіх фінансових проблем і можливість дозволити собі багато приємних речей, а за паралічем – обмеження можливостей. Ми зважуємо плюси і мінуси кожної ситуації і робимо очевидний вибір. Проте цей вибір, як з’ясовується, не має на «щастя» ніякого впливу.

У своїй книзі “Афлюєнція” (Affluenza) Олівер Джеймс аналізує, як виробники переконують споживачів в тому, що певні речі: автомобілі, годинник, жіночі сумочки, або косметичні операції принесуть їм щастя. Ця стратегія базується на поверхневих цінностях і останні років 70 вона призводила до того, що кожне покоління поглинала депресія та тривожні стани все глибше і глибше – залежно від того, наскільки люди вірили у цю брехню.

Олівер Джеймс виявив, що найбільш схильні до депресії ті суспільства, де соціальна нерівність була особливо виражена. Він зробив висновок, що щастя треба шукати не стільки у зміні ситуації навколо себе, скільки всередині – тобто, розвиваючи свої таланти і наповнюючи свій внутрішній світ, а не купуючи “статусні” речі.

Декілька психологів вивели формулу, яку вони назвали “формулою щастя” : задоволення + захопленість + мета = щастя.

Безперечно, усе назване – відомі інгредієнти щастя, але не все так просто. Якщо ми захопимось чимось настільки, що захоплення перетворюється на ману і перевтому, то задоволення розтане, як дим. Людина може отримувати величезну насолоду від азартних ігор, але це не зробить її щасливішою. Тому вищенаведена формула працює не завжди.

Усім відомо, що багатство не гарантує щастя. У 2008 році компанія BBC провела власне дослідження, в результаті якого з’ясувалось, що хоч за останні 50 років люди стали значно багатшими, вони також стали і помітно нещаснішими.

Слава теж не гарантує щастя. Досить поглянути на життя знаменитостей, щоб побачити безліч сімейних проблем, часту наркотичну залежність та незручності, пов’язані з необхідністю публічного життя.

Гонитва за щастям – це ілюзія. Але ми продовжуємо шукати його, неначе це річ, а не стан, який приносять маленькі повсякденні радощі. Якими ми, до речі, часто жертвуємо заради горезвісної “гонитви за щастям”.

Багато психологів вважають, що у кожного з нас є своя “контрольна точка” щастя. Це означає, якщо дві людини знаходяться у подібних ситуаціях, одна може розглядати її (ситуацію) як проблему, а інша – як можливість. Можливо, різниця у сприйнятті тут пов’язана з досвідом і обставинами, при яких росла ця людина.

Однак, по-перше, усі ми можемо навчитись змінювати негативні настанови, знаходячи  при цьому позитивні приклади.

По-друге, як вважає професор Мартін Селігман, виконуючи кожного дня те, чого ми не можемо терпіти або те, у чому ми не досягаємо успіху, ми встановлюємо цю “контрольну точку” на почутті незадоволення. Але використовуючи усі свої сильні сторони ми підвищуємо шанси на успіх і, таким чином, підвищуємо “планку щастя”.

Третя можливість стати щасливішими – це віра у свою особливість. Багато людей фокусуються на тому, що їм хотілось би, а не на тому, чим вони уже обдаровані. Це зовсім не ефективний шлях, який веде до заздрості і страждань. Зосередившись на тому, що у нас є і на задоволеннях, які можна з цього отримати, ми стаємо щасливішими.

І, звичайно ж, будучи людьми, ми відчуваємо потребу в здорових стосунках з іншими людьми. Це найбільш цінна інвестиція, яку ми тільки можемо зробити. Ми – колективні тварини і потребуємо любові, підтримки і розуміння. Коли починаємо віддавати усе це іншим людям, то отримуємо те ж саме “з відсотками”.

На закінчення повторимо ще раз: щастя неможливо “здобути”. Небагатьом вдається знайти щастя за допомогою багатства або “речей”. І не існує єдиної правильної формули щастя. Але кожен з нас здатен вивести власну формулу та стати щасливим.

Важливо пам’ятати, що щастя – це не певна “кінцева мета”, а швидше, побічний продукт життя, прожитого у гармонії з самим собою та любові з оточуючими. Так що припиніть ганятись за золотим злитком на іншому кінці веселки і помилуйтесь самою веселкою.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

facebook
Close
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: