Мабуть, найкраща притча про те, як змусити бажання працювати.

На задвірках Всесвіту знаходився один магазинчик. Вивіски на ньому давно вже не було – її колись забрало ураганом, а новий господар не став прибивати, тому що кожен місцевий житель і так знав, що магазин продає бажання.

Асортимент магазину був величезний, тут можна було купити практично все: величезні яхти, квартири, заміжжя, пост віце-президента корпорації, гроші, дітей, улюблену роботу, гарну фігуру, перемогу в конкурсі, великі машини, владу, успіх та багато-багато іншого. Не продавалися тільки життя і смерть – цим займався головний офіс, який знаходився в іншій Галактиці.

Кожен, хто прийшов в магазин (а є ж і такі бажаючі, які жодного разу не зайшли в магазин, а залишилися сидіти вдома і просто бажати) в першу чергу дізнавався ціну свого бажання.

Ціни були різні. Наприклад, улюблена робота коштувала відмови від стабільності і передбачуваності, готовності самостійно планувати і структурувати своє життя, віри у власні сили та дозволу собі працювати там, де подобається, а не там, де треба.

Підписуйтесь на сторінку ТУТКА в INSTAGRAM

Влада коштувала трохи більше: треба було відмовитися від деяких своїх переконань, вміти всьому знаходити раціональне пояснення, вміти відмовляти іншим, знати собі ціну (і вона повинна бути досить високою), дозволяти собі говорити «Я», заявляти про себе, незважаючи на схвалення або несхвалення оточуючих.

Деякі ціни здавалися дивними – заміжжя можна було отримати практично задарма, а ось щасливе життя коштувало дорого: персональна відповідальність за власне щастя, вміння отримувати задоволення від життя, знання своїх бажань, відмова від прагнення подобатись оточуючим, вміння цінувати те, що є, дозвіляти собі бути щасливим, усвідомлення власної цінності і значимості, відмова від бонусів «жертви», ризик втратити деяких друзів і знайомих.

Не кожен, хто приходив в магазин був готовий відразу купити бажання. Деякі, побачивши ціну, відразу розверталися і йшли. Інші довго стояли в задумі, перераховуючи готівку і міркуючи, де б дістати ще коштів. Хтось починав скаржитися на надто високі ціни, просив знижку або цікавився розпродажем.

А були й такі, які діставали всі свої заощадження і отримували заповітне бажання, загорнуте в гарний шарудливий папір. На щасливчиків заздрісно дивилися інші покупці, шепчучись про те, що, господар магазину – їхній знайомий, і бажання дісталося їм просто так, без зайвих труднощів.

Господарю магазину часто пропонували знизити ціни, щоб збільшити кількість покупців. Але він завжди відмовлявся, так як від цього постраждала б і якість бажань.

Коли у господаря запитували, чи не боїться він розоритися, то він хитав головою і відповів, що у всі часи будуть сміливці, які готові ризикувати і змінювати своє життя, відмовлятися від звичного і передбачуваного життя, здатні повірити в себе, які мають сили і засоби для того, щоб оплатити виконання своїх бажань.

А на дверях магазину вже добру сотню років висіло оголошення: «Якщо твоє бажання не виконується – воно ще не сплачене».

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: