Любов – це смуга одностороннього руху

© поради.pp.ua

Є люди, які пахнуть нещастям.

Серед таких людей є ті, хто прагне до зростання, займається саморозвитком, захоплюється спортом і йогою. Звичайно, вони намагаються робити вигляд, що все чудово і всіляко вихвалятись. Але шлейф цим не перебити. Їх нещастям несе за кілометр. А як відомо, свій запах людина не відчуває – його чути тільки з боку.

Вважаю, що причина — у загнивальному знанні.

Коли кількість споживаного контенту в рази перевищує дії з його засвоєння – це викликає інформаційну інтоксикацію. Вона ж у свою чергу веде до енергетичного застою і розкладання.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Якщо ти зрозумів. До глибини зрозумів. Але не робиш (міркування, висновки і гарні логічні викладки – це не те) — енергія знання починає застоюватися, викликаючи внутрішній дисбаланс і постійне незадоволення. А тут ще наша біологія – здатність формувати звички в діях і відчуттях, якщо вони повторюються протягом хоча б одного місяця – і запах нещастя стає твоїм природним середовищем. Тому і говорять, що в питаннях усвідомленого саморозвитку немає дороги назад. Якщо пустив знання в себе, будь ласка май з ним справу.

Сила впливу залежить від глибини проникнення тієї інформації, яку ми споживаємо. На поверхневому рівні ці явища практично непомітні і відносно безпечні. Але чим розумніша людина і чим більше вона здатна не просто знати, але й зрозуміти, тим глибше проникає інформація — процеси вже незворотні.

Мені теж свого часу довелося відмивати власний внутрішній стрижень від всієї гидоти, яка налипла за роки нескінченних спроб натягнути реальність на каркас моїх очікувань і сьогодні я дивлюся на світ лише через питання: «Як?»Як відмитися від нещастя і перестати смердіти внутрішнім болем?

Лікуватися від цієї зарази потрібно комплексно, так як, крім прямих причин діє досить сильний фактор звички — механіку тіла «розумними аргументами» не змінити. Потрібні цілеспрямовані дії, які змінюють усталені шаблони поведінки.

0. Нещастя має поганий запах і навколишні його відчувають.

Пункт номер «нуль» — це фаза, без якої всі інші зрушення безглузді. Для початку важливо зрозуміти (так, саме пустити всередину), як це огидно бути нещасною людиною.

Точно так, як ви тягнетеся до задоволених і спокійних людей, так і вони прагнуть до собі подібних. Нещастя притягує ще більше нещастя, як доказ, що моє нещастя не найнещасніше. Тільки людина, яка дуже сильно захотіла вирватися з цього кола і перестати бути нещасною, здатна пройти шлях повного очищення дією.

1. Скарги – головна нота в цьому смороді

У спілкуванні з людьми, інфікованими нещастям, постійно прориваються скарги. На світ, на себе, на несправедливість буття. Їм до болю в грудях шкода свою долю, хоч вони і ретельно намагаються не признаватися в цьому навіть самим собі. Їх не влаштовує екологія, метро, ​​президент, черговий автор зі стрічки Фейсбук. Ті, хто складніше влаштовані, знаходять більш витончені способи нити, загортаючи всі аргументи в міцний корсет логіки, мовляв зараз я вам документально покажу, як світ несправедливий по відношенню до мене.

Їм часто буває «недобре» з різних причин. Характерна риса в тому, що вони обов’язково ставлять вас до відома про це.

На виправдання таких людей, хочеться зауважити, що вони це найчастіше не помічають.

У твоєму світі є тільки те, куди направлена твоя увага. Їх увага спрямована на пошук доказів своєї внутрішньої болі. Вони її регулярно знаходять.

Як тут бути?

Різати по живому – перестати скаржитися і висловлювати невдоволення. Взагалі. Повністю. Навіть, коли справедливо. Навіть, коли «можна і потрібно». Психіка буде чинити опір спочатку, ви намагаєтеся виштовхнути її зі звичного середовища.

У перші два тижні можливі почастішання випадків «справжніх приводів» для скарг. Так діє реальність на спробу усвідомлених змін – вона перебудовується, але якщо продовжити, буря вщухне – через місяць пройде переломний момент. В ідеалі, через 21 день.

Теж саме, коли ви приходите в спортзал – ваші м’язи болять, потім звикають. Тіло трансформується через біль і це, навпаки, добра ознака – значить працює.

Робота зі скаргами, як і з м’язами – не на один місяць, а на все життя. Це нескінченна дорога змін, але через півроку – ви будете вже іншою людиною. Без «душка».

2. «Ти мені повинен», – з чогось вирішив нещасний, побачивши вас уперше

Є люди, спілкуючись з якими, відчуваєш, що ти їм щось повинен.

Насправді, вони це не зі зла. Просто так повелося, що їм повинні всі. Спочатку батьки, потім партнер, діти, керівництво, президент знову ж, куди без нього. Хіба це не природно? Батьки «повинні» любити і розуміти, також як і чоловік (жінка), діти – любити і слухатися, керівництво – платити і поважати, президент – забезпечити щасливе й заможне життя. Що може бути «справедливішим»?

Тому, про всяк випадок, ви теж щось винні. І відчуваєте ви це в перші 15 хвилин розмови.

Так, наприклад, думає незаміжня дівчина, знайомлячись з новим хлопцем і не розуміючи, чому в черговий раз нічого не виходить. Погляд відданої собаки, який хоче їсти – не сексуальний.

Проблема в тому, що нещасна людина думає, що вона перестане бути нещасною, коли їй щось дадуть інші люди. Зокрема, любов, гроші, спілкування і безпеку. Все це від нездатності зробити себе щасливим самому і ділитися з оточуючими від надлишку. Тому вона і ходить в постійному пошуку куди б їй приткнутися, від кого б насититися щастям, замість того, щоб познайомитися, нарешті, з самою собою.

Вам ніхто нічого не повинен. Ні любити вас, ні поважати, ні розуміти, ні давати вам гроші. Що можете дати ви цій людині, своїм близьким, колегам, друзям, та, навіть президенту, щоб вам відповіли взаємністю?

Скажіть, отче, а правда, що секс без любові – це гріх? Все без любові – це гріх.

Одного разу на схилі гімалайського лісу мені відкрили істину, згідно якої будуються всі процеси цього світу. Йшлося в контексті любові між чоловіком і жінкою, але сьогодні я розумію, що сенс цього вислову поширюється значно ширше:

Любов – це смуга одностороннього руху. Це ТІЛЬКИ ТЕ, що виходить ВІД ТЕБЕ.

Я пам’ятаю тоді навіть сперечався, мовляв все одно без взаємності любов – це не любов та інше бла-бла-бла, як я вмію. Мені лише відповіли мудрим мовчанням з ледь помітною усмішкою, доброю і водночас хитрою. Таке відчуття, що людина переді мною знала, що до мене дійде сенс цієї фрази, але рівно через два роки. І її це тішило.
У вашому світі існує тільки те, що даєте ви. Якщо навколо вас приводи для нещастя – ви посилаєте в світ нещастя. Єдиний спосіб це виправити – не шукати в інших, а змінити свій сигнал.

Всім в душ! Профілактично, в тому числі. І ніколи більше не дозволяйте нещастю на вас налипати.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close