Чому наші діти нудьгують у школі, є такими нетерплячими, так легко розчаровуються і не мають справжніх друзів?

Я – канадський фахівець із працетерапії із 10-річним стажем роботи з дітьми, батьками і вчителями.

За роки своєї професійної діяльності я спостерігаю у дітей лякаючу тенденцію до зниження соціальної, емоційної та шкільної активності, а також різке збільшення кількості випадків зниженої здатності до навчання, концентрації та інших порушень.

Сучасні діти приходять до школи в емоційно недоступному стані для навчання і в нашому сучасному способі життя є багато факторів, які сприяють цьому. Як відомо, мозок – гнучкий та легко адаптується до змін. Завдяки навколишньому середовищу ми можемо зробити мозок «сильнішим» або «слабкішим». Я щиро вірю, що незважаючи на всі наші найкращі спонукання, ми, на жаль, скеровуємо розвиток наших дітей в невірному напрямку. І ось чому

1. Вплив технологій

Використання технологій (телевізор, планшет, смартфон) як безкоштовної няньки насправді не зовсім безкоштовне. У скорому часі всім прийдеться за це заплатити. І заплатить за новітні гаджети нервова система наших дітей, їх увага та здатність відкладати задоволення на потім. Щоденне життя нудне у порівнянні із віртуальною реальністю. Коли діти приходять на урок, вони стикаються з голосами людей та адекватною візуальної стимуляцією, на противагу розповсюдженим графічним вибухам і спецефектам, які вони звикли бачити на екранах. Після постійного перебування у віртуальній реальності обробка інформації на уроці стає складнішим завданням для наших дітей, тому що їх мозок звикає до високих рівнів стимуляції, які забезпечують відеоігри. Нездатність обробляти більш низькі рівні стимуляції погіршує готовність дітей вирішувати шкільні завдання. Технології також емоційно віддаляють наших дітей від родин. Доступність батьківських емоцій є необхідною поживною речовиною для мозку дитини. На жаль, ми все більше не задовільняємо потреби наших дітей у цій поживній речовині.

2. Діти отримують все, що вони хочуть, і коли вони хочуть

«Я голодна!!» «Через секунду я куплю тобі чогось поїсти». «Я ще пити хочу!» «Ось автомат з напоями». «Мені нудно!» «Пограйся на моєму телефоні!». Здатність відкладати задоволення є одним з ключових чинників для майбутнього успіху. Ми маємо якнайращі задуми: зробити наших дітей щасливими, але на жаль, ми робимо їх щасливими тільки в цей момент, але нещасними в довготерміновій перспективі. Вміння відкласти задоволення означає здатність функціонувати в умовах стресу. Наші діти поступово стають все менш підготовленими до боротьби навіть з незначними стресовими ситуаціями, які в кінцевому підсумку стають величезними перешкодами для їх успіху в житті.

Нездатність відкласти задоволення часто проявляється на уроках, в торгових центрах, ресторанах і магазинах іграшок в той момент, коли дитина чує: «Ні», тому що батьки привчили мозок своєї дитини негайно отримувати те, що він хоче.

3. Діти правлять світом

Ось що я постійно чую від батьків: «Мій син не любить овочі». «Вона не любить рано лягати спати». «Він не любить снідати». «Вона не любить іграшки, але вона прекрасно володіє своїм IPad». «Він не хоче одягатися сам». «Вона лінується їсти сама». Відколи діти вказують батькам, як їх виховувати? Якщо надати їм таке право, то все, що вони будуть робити – це їсти макарони з сиром і заварні тістечка, дивитися телевізор, грати на планшетах і лягати спати о 12 годині ночі. Яку користь ми приносимо їм, даючи їм те, що вони ХОЧУТЬ, якщо ми знаємо, що це НЕ ДОБРЕ для них? Без правильного харчування і здорового нічного сну наші діти прийдуть до школи роздратовані, неспокійні і неуважні. Крім того, ми неправильно з ними поводимося. Вони дізнаються, що можуть робити те, що хочуть, і не робити те, що вони не хочуть. Поняття «потрібно робити» не існує. На жаль, для того, щоб досягти своїх цілей у житті, ми повинні робити те, що необхідно, і це не завжди те, що нам подобається робити. Наприклад, якщо дитина хоче бути відмінником, вона повинна старанно вчитися. Якщо дитина хоче стати успішним футболістом, вона мусить щодня тренуватися. Наші діти прекрасно знають, чого вони хочуть, але їм дуже важко робити те, що необхідно для досягнення цієї мети. Результат – нездійсненні цілі та розчарування.

4. Нескінченні веселощі

Ми створили штучний світ для наших дітей. Там немає нудних моментів. Коли дитина затихає, ми біжимо, щоб розважити її знову, тому що в іншому випадку ми вважаємо, що не виконуємо наш обов’язок щодо виховання дітей. Ми живемо в двох різних світах: у них є свій світ «веселощів», а у нас свій світ «роботи». Чому діти більше не допомагають нам на кухні або з пранням білизни? Чому вони не збирають та не приводять в порядок свої іграшки? Це монотонна робота, яка тренує мозок, розвиває працездатність і вміння функціонувати під час періодів «нудьги» – ті ж самі «м’язи» потрібні, в кінцевому рахунку, для навчання в школі. Коли діти приходять в школу і їм необхідно щось записувати, вони кажуть: «Я не можу. Це занадто важко. І дуже нудно». Чому? Тому що нескінченні веселощі не розвивають навички працездатності. Їх розвиває робота.

5. Обмежена соціальна взаємодія

Ми всі зайняті, тому ми даємо нашим дітям гаджети, щоб вони теж були «зайняті». Раніше діти гралися на вулиці, де в безсистемному природному середовищі вони розвивали свої соціальні навички. На жаль, технологія замінила час прогулянок у дворі. Крім того, технологія зробила і батьків менш доступними для соціальної взаємодії з дітьми. Очевидно, що наші діти все більше і більше відстають… адже цифровий “бебісіттер” не пристосований допомагати дітям розвивати соціальні навички. Для подальшого успіху в житті соціальні навички необхідні!

Мозок, як і м’язи, навчається і тренується. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина вміла їздити на велосипеді, ви вчите її навичок їзди на велосипеді. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина вміла чекати, ви повинні навчити її терпінню. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина уміла спілкуватися, ви повинні її навчати соціальним навичкам. Те ж саме відноситься і до всіх інших навичок. Немає ніякої різниці!

Ви можете змінити життя вашої дитини шляхом тренування мозку так, що ваша дитина буде успішною у соціальній, емоційній та академічній діяльності. Ось як:

1. Обмежте доступ до технологій і відновіть емоційний зв’язок з вашими дітьми

  • Здивуйте їх квітами, поділіться посмішкою, залоскочіть їх, залиште милу записку в їх рюкзаку або під подушкою, здивуйте їх, забравши на обід зі школи, танцюйте разом, повзайте разом, бийтеся подушками;
  • Проводьте сімейні обіди, грайте вечорами у настільні ігри, катайтеся на велосипеді, гуляйте на відкритому повітрі з ліхтариком ввечері.

2. Тренуйте здатність відкладати задоволення

  • Дайте їм можливість почекати! Поясніть дитині, що нудьга – це нормально. Під час нудьги часто народжуються найкреативніші ідеї.
  • Поступово збільшуйте час очікування між «я хочу» і «я отримую»;
  • Уникайте використання гаджетів у автомобілях і ресторанах – замість цього навчіть їх чекати, спілкуючись і граючи;
  • Обмежте кількість постійних перекусів.

3. Не бійтеся встановлювати обмеження. Дітям необхідні обмеження, щоб рости щасливими і здоровими!!!

  • Складіть розклад часу прийому їжі, часу сну, часу для гаджетів;
  • Подумайте про те, що ДОБРЕ для них, а не про те, чого вони ХОЧУТЬ / НЕ ХОЧУТЬ. Пізніше вони скажуть вам за це дякую. Виховання дітей – це важка робота. Ви повинні бути креативними, щоб змусити їх робити те, що для них добре, тому що більшу частину часу це буде повною протилежністю того, чого вони хочуть;
  • Діти повинні снідати і їсти поживну їжу. Їм потрібно проводити час на відкритому повітрі і лягати спати в певний час, щоб приходити на наступний день в школу готовими до навчання!
  • Перетворіть те, що вони не люблять/не хочуть робити в задоволення, емоційно-стимулювальну гру.

4. Навчіть свою дитину виконувати монотонну роботу з ранніх років, оскільки вона є основою для майбутньої «працездатності»

  • Складати білизну, прибирати іграшки, розвішувати одяг, розпаковувати продукти, накривати на стіл, готувати обід, мити посуд, заправляти ліжко;
  • Будьте креативні. Додайте в дію елемент гри, щоб викликати в мозку асоціації з чимось позитивним.

5. Вчіть соціальним навичкам

  • Вчіть їх робити щось по черзі, ділитися, вміти програвати/вигравати, йти на компроміси, хвалити інших, говорити «будь ласка» і «дякую».

Виходячи з мого досвіду роботи ерготерапевтом, я можу сказати, що діти змінюються, коли їх батьки змінюють свою точку зору на виховання дітей. Допоможіть дітям досягти успіху в житті шляхом навчання і тренування їх мозку як можна швидше!

Автор Вікторія Прудей

 

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close