Чому ми обираємо складних людей.

ivona.bigmir.net

Все життя людей будується на проекціях. Проекція – це процес присвоєння середовищу властивостей своєї особистості. Тобто, в світі ми, фактично, бачимо частини себе. Весь час. Якщо в нас чогось немає, то і в світі ми цього не побачимо. Світ – це все, що навколо, всі люди.

Стосунки ми також будуємо з проекцій. Є таке поняття в психоаналізі – перенесення. У гештальт-терапії інша назва цього явища – трансфер або трансференція.

Перенесення – це не проекція, але дуже близько. Скажімо, якщо взяти одну людину, яка якось нагадує нам іншу людину (звичайно, проективно нагадує, через призму себе), то ми згодом можемо переносити фантазії з однієї на іншу. І очікувати, наприклад, такої поведінки – як у тої чи іншої.

Так ось, в цій статті я хочу детально описати механізм вибору, наприклад, супутника життя, партнера, друзів і т.д. в дорослому житті. Звідки ми «беремо» цих людей і чому, і якщо страждаємо в стосунках, то з чим це все пов’язано. І, звичайно, кілька слів напишу про те, що з усім цим можна робити.

Як повторюються життєві сценарії?

Клієнти мені іноді кажуть, мовляв, вибираю таких складних людей. Мучуся з ними, але все одно не можу нічого з цим вдіяти. І це правда.

Справа в тому, що наше несвідоме набагато сильніше і могутніше свідомості. І, якщо навіть ми головою добре розуміємо, що ось ці – такі добрі люди, так шанобливо і ніжно ставляться до мене, ось до них якось потрібно тягнутися … а всередині може бути зовсім інше відчуття …

Вони мені не підходять, тому що я до такого не звик. У мене в досвіді немає такого. У мене є – інше. І тільки звичне я буду шукати.

Так працює психіка. В якому середовищі я звик жити спочатку – таке і буду шукати далі. Тому що в цьому середовищі (навіть в найжахливішому) у мене є досвід виживання, завдяки якому я дожив до цих днів, а в новому (навіть, якщо дуже на багато кращому) – немає. І воно невідоме для мого організму, а значить, потенційно небезпечне.

Саме тому жінки скаржаться, що не можуть побудувати стосунки і весь час вибирають якихось складних чоловіків. І чоловіки також переживають, що складно побудувати міцні стосунки з жінкою.

Як на нас впливає минуле.

Також іноді чую від клієнтів фразу – не хочу розбиратися з минулим, воно вже минуле, хочу, щоб далі було все краще. А як же не розбиратися? Якщо жінка звикла до насильства в сім’ї, наприклад. Звикла, що тато – п’яний і дебоширить. Кого вона вибере за чоловіка, вгадайте? Психіка знайде «схожий» тип чоловіка. Або – контрзалежний варіант – зовсім не питиме і руками не буде чіпати, але буде «гвалтувати» витонченно в іншій формі …

Або, якщо жінка звикла до владної і суворої мами. Яких людей вона буде шукати? Правильно, таких же. Хоча, вони можуть спочатку їй здаватися іншими, але в своїй суті виявляться схожими.

Так працює перенесення.

Якщо стосунки з батьками не усвідомлені, не збудовані, в них залишилося багато напруження і тривоги, то і будь-які стосунки в дорослому житті будуть обов’язково обтяжені переносом, причому, дуже складним. І будуть підбиратися «відповідні» кандидатури цього переносу.

До речі, чоловік ще несвідомо буде провокувати ситуації, щоб цей образ, перенесення «працював» за програмою. Як? Ну ось, заломлювати своє сприйняття дійсності. Начебто чоловік нічого і не хотів їй зробити, а вона вже подумала, що він її принизив. Звикла вона до принижень, бачить їх скрізь … І партнер, зазвичай, сам починає грати в цю гру, вбудовується в пропонований сценарій. Ах, ти бачиш приниження – так на тобі, приниження. От і все. Інакше нічим займатися, ні на чому більше вибудовувати стосунки… Нудно буде …

Як змінити життєвий сценарій.

Чому ми в гештальт-терапії часто говоримо про цікавість та інтерес до іншої людини? Тому що це ті переживання, які дають нам можливість трохи визирнути з власних проекцій і переносних процесів. Якщо інтересу до іншого немає, а є якесь апріорне “знання” про іншого, то тоді – це не стосунки, а зустріч з «переносами».

Виглянути «з-під переносів», засумніватися в своїх здогадах про іншого, допомагає прояв власної цікавості та інтересу. Я трохи відсуваю свої припущення і починаю по-спражньому цікавитися тим чоловіком або тією жінкою. Тобто, я перепитую. Я розпитую. Уточнюю, чи правильно зрозуміла. І тільки тоді є можливість побачити реального іншого.

І це праця в стосунках – бачити не тільки свої проекції і трансфери.

Якщо існує багато не вирішених проблем з мамою, наприклад, чи татом, братом, бабусею, то психіка буде прагнути ці завдання вирішити. Сценарії так формуються. Ми прагнемо вирішити свої завдання. І для цього, потрібно як би повернути колишні стосунки, дисфункціональні, моторошні, неприємні, але повернути. Щоб щось нове в них можна було зробити.

І щоб повернути, ми шукаємо схожих людей … І програємо схожі сценарії …

Можна нескінченно їх програвати один за іншим і страждати від цього порочного кола. А можна почати усвідомлювати: що і як у мене відбувається, що і як я вибираю. І тоді є шанс змінити свій життєвий сценарій, змінити вибір людей в житті. Змінити «карму», якщо хочете.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: