11 заборон для жінок із Саудівської Аравії, в які важко повірити

Починаючи вибором чоловіка та закінчуючи проїздом у громадському транспорті – в цій країні для жінок табу – майже все. За даними Всесвітнього економічного форуму, Саудівська Аравія займає 129-те місце серед 134 країн за гендерною рівністю. Як дійсно живуть представниці прекрасної половини людства у країні арабського світу, де права жінки дуже жорстоко обмежуються? Що зі звичних стереотипів є міфом, а що – правдою?

Тутка розповість вам про несподівані заборони, з якими місцеві жительки стикаються щодня. Дочитайте до кінця та дізнайтеся, як називають тих жінок, котрі відмовляються жити за суворими правилами і ризикють їх порушити.

1. Ні кроку без махраму

Жінки в Саудівській Аравії не мають права самостійно переміщуватися без законного чоловіка або родича чоловічого роду. Його називають махрам. Без його дозволу дівчина не може виїхати за кордон, влаштуватися на роботу, вийти заміж, вступити до університету чи зробити операцію.

У випадку звернення до суду чи поліції чоловік-опікун потрібен для встановлення особи, адже жінка не може зняти хіджаб. В таких умовах неможливо пожалітися на махрама, навіть, якщо він перевищує свої повноваження. Однак, місцеві дівчата не лише не бунтують, але і активно захищають своє право бути під чоловічою опікою.

2. Право на водійське посвідчення

Ось цей пункт зовсім скоро перетвориться на міф. За останні роки країни Перської затоки прийняли цілий ряд законів щодо лібералізації прав жінок. У вересні 2017 року король Саудівської Аравії видав указ, що дозволяє мешканкам країни водити авто. Рішення набуде чинності у червні 2018 року. Однак для того, щоб сісти за кермо, автолюбителькам буде необхідний дозвіл від опікуна. На цей момент, на жаль, водіння автомобіля поки поза законом.

3. Громадський транспорт – під забороною

Подумаєте ви: якщо не можна їздити на автомобілі – користуйся громадським транспортом. Можна користуватися поїздом, проте лише у окремому вагоні, що розташований у хвості транспортного засобу. А більшість автобусних компаній взагалі відмовляють жінкам в обслуговуванні.

Саме тому більшість жінок Саудівської Аравії змушена ходити пішки, на таксі або з особистим водієм.

4. Зовсім не маленька чорна сукня

Громадянки Саудівської Аравії повністю закривають тіло, коли виходять на вулицю – відкритими залишаються лише овал обличчя, кисті рук та стопи. Чорна абая (довга сукня з рукавами) та хінджаб (головний убір) – це всі варіанти, котрі собі може дозволити жінка. Одяг повинен бути виготовлений із цупкої тканини, має бути вільним, не прозорим та не підкреслювати вигини фігури. Правила можуть відрізнятися – бути суворішими чи більш м’якими в залежності від регіону. Наприклад, місто-порт Джидда – більш ліберальне, а провінція Неджд, де проживає династія саудитів – дуже сувора та консервативна. В деяких регіонах досі обов’язковим елементом є нікаб – головний убір, схожий до вуалі, котрий залишає відкритими лише очі.

Мухаммед ібн Салман Аль Сауд, принц-спадкоємець Саудівської Аравії заявив, що жінки можуть відмовитися від такого досить суворого дрес-коду. Велике запитання – чи вони прислухаються до такої рекомендації? В країні велике значення має загальна думка та племенні закони. Так, жертву згвалтування можуть визнати винною, якщо одяг останньої був недостатньо скромним.

5. Вища освіта – можна. А чи потрібно?

Дівчатам можна навчатися, проте обмежень – пребагато. Як не дивно, але в Саудівській Аравії відсоток дівчат із вищою освітою є вищий, аніж освічених чоловіків. Однак, якість викладання у жіночих вузах дуже погана.

Якщо опікун дівчини дозволяє, вона може здобути освіту поза межами країни. Проте важче буде отримати стипендію – перевага надається чоловікам. Більшість жінок мають педагогічну або природничу освіту, але не працюють після навчання.

6. Робота не вовк?

Незважаючи на численні реформи та скасування обмежень, частка жінок на ринку праці складає лише 17%. Це означає, що призначенням жінок Саудівської Аравії і надалі залишаються дім та діти.

Шаріат не забороняє жінкам працювати, однак при цьому вони не мають права нехтувати своїми сімейними обов’язками. Щоб отримати роботу необхідна згода чоловіка-опікуна. Жінки не мають з чого обирати: тут вони можуть працювати лікарями, медсестрами або вихователями – щоб уникнути спілкування з незнайомими чоловіками. Жінки-політики та юристи – рідкісні винятки. Жінкам Саудівської Аравії набагато важче збудувати кар’єру, ніж чоловікам: вони отримують нижчу зарплату і позбавлені привілеїв медичного страхування. Щоб взяти жінку на роботу працедавець змушений буде витратити зайві гроші на облаштування окремих офісів, туалетів, зон відпочинку та навіть входів.

7. Заміж «через кохання»?

Сімейні стосунки в Саудівській Аравії – одна із найгарячіших тем для обговорення та міжнародних дискусій. Річ в тому, що дівчатка тут виходять заміж дуже швидко – ще до настання статевої зрілості, через що вони мусять полишити навчання. До того, рання вагітність та пологи підривають здоров’я і можуть призвести навіть до смерті. Права на дитину, старшу 7 років, належать тільки батькові. Мінімальний шлюбний досвід відсутній. Шлюби за змушуванням формально заборонені, однак обов’язковим є договір між женихом та батьком дівчини.

8. «Сиди, я сам відчиню»

Заборонено також приймати гостей, точніше, можна спілкуватися з подружками, але тільки у «своїй» частині будинку, що зветься харім. Тут можна нехтувати дрес-кодом. Гостей приймають у чоловічій частині, куди панянкам, звісно, вхід суворо заборонений. Якщо дружина хоче про щось повідомити чоловіка, вона може зателефонувати йому через внутрішній телефон.

Більшість будинків у Саудівській Аравії оснащені двома окремими входами – для жінок і для чоловіків.

9. Хлопчики – направо, дівчатка – наліво

Статева сегрегація – це один із основоположних принципів життя жінок в Саудівській Аравії, котрий допомагає уникнути контакту із незнайомими чоловіками. Вона пропонує поділ суспільства на дві зони – на чоловічу та жіночу не лише вдома, але і у громадських місцях: на пляжах, в транспорті, ресторані. Дуже суворо цього дотримуються у закладах громадського харчування: там є секції для сімейних людей, для холостяків та для незаміжніх дівчат.

Такі великі компанії як Pizza Hut, McDonald’s, Starbucks, не бажаючи втратити своїх клієнтів, також відмовляються від загальних залів, за що їх критикують ліберально налаштовані громадяни. У країні існують локації, де не дотримуються статевої сегрегації – це лікарні, банки та медичні заклади.

10. Всі люди – однакові, проте деякі – вищі

Судові свідчення жінки у Саудівській Аравії мають вдвічі меншу вартісність: для того, щоб подати позов, їй знадобиться аж 6 свідків чоловічої статі. Вирок може посилатися на племінні звичаї, а не на закони.
Якщо батько дитини – іноземець, дитина не має права одержати громадянство Саудівської Аравії. Згідно приписів Корану, чоловік при отриманні спадщини забирає в два рази більше, ніж жінка. Жінок, як правило, виключають зі списку спадкоємців у сільській місцевості.

11. Спорт – ти наше життя

Громадянки Саудівської Аравії вперше отримали право представляти країну на Олімпійських іграх лише у 2012-му році. Рішення приймалося під тиском Міжнародного олімпійського комітету. Ця країна єдина у світі забороняла жінками брати участь у змаганнях.

Проте дуже важко побудувати спортивну кар’єру в країні – ні держава, ні спільнота не заохочує такого прагнення. Жінки не отримують відповідної освіти та мають обмежений доступ до спортивного інвентаря.

12. А якщо порушити?

Якщо жінка порушить закони і традиції Саудівської Аравії, їй загрожує не завжди справедливе покарання. Релігійна поліція країни може покарати жінку за спілкування із незнайомим чоловіком та не досить щільну тканину одягу. Найлегше покарання – удари батогом.

Часті  випадки надзвичайно жорстокого фізичного знущання над жінками, котрі навіть не є громадянками країни. Звільнення із в’язниці можливе тільки після прохання опікуна. А він може попросити посилити покарання – і тоді жінка надовго залишиться ув’язненою.

Поки світова спільнота критикує та співчуває, жінки Саудівської Аравії живуть своїм звичним життям і багато з них не хочуть його змінювати. Можливо,  річ у багатовікових традиціях, різниці у менталітеті та релігії. А як ви вважаєте?

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: