10 запитань до себе перш, ніж кричати на дитину

© kotikit.ru

Замкнуте коло проблеми полягає в тому, що дитячий непослух починає докучати, коли ви самі вже розгнівані і роздратовані. А в такому стані, мало хто з батьків, здатний на адекватну оцінку ситуації. Тому захотілося написати спеціальний чеклист.

Отже, перш ніж кричати на неслухняну дитину — подивіться в цей список:

 Чи не суперечать ваші вимоги віковим особливостям? Маленькі діти не здатні терпіти і чекати, сильні миттєві бажання в дошкільному віці успішно витісняють здавалося б засвоєні правила й норми і до 9-11 років, поки не сформується вольова сфера, дитина частіше слідує своїм “хочу”, а не вашим “повинен”.

 Чи усвідомлюєте ви причини поведінки дитини, її потреби, бажання? Погляд на ситуацію з боку дитини не обов’язково вирішить проблему. Але це перший крок до того, щоб домовитися, знайти компроміс.

— Чи враховуєте ви стан дитини? Можливо, вона втомилася і зголодніла? Можливо, вона налякана (і до цього потрібно поставитися серйозно, якими б не здавалися дріб’язковими дитячі страхи). Можливо, збуджена, так, що не контролює себе і не чує вас? Тут хочеться нагадати слова Росса Гріна з книги “Вибухова дитина”: “Діти ведуть себе добре, якщо можуть”.

— Чи не пригнічують ваші вимоги природних механізмів розвитку? Розглядайте звичку дитини всюди лізти, все чіпати, пробувати на смак, заглядати всередину різних предметів не як покарання, а як щасливий дар, який дозволить за кілька років навчитися мільйону важливих речей.

— Ображає поведінка дитини чи підозра, що вона все робить на зло”? У більшості з нас зберігається вантаж старих образ. Але, іноді, варто згадувати, що пісочниця залишилася позаду, і нам не обов’язково тепер реагувати у відповідь і давати здачі, особливо, якщо “кривдник” – наша власна дитина.

— Чи не боретеся ви з фізіологічними особливостями дитини, чи розумні ваші вимоги? Щоб присипляти словом і словом збуджувати апетит, вам доведеться стати гіпнотизером.

— Чи не перекладаєте ви відповідальність на дитину за свою неуважність, забудькуватість, лінь?

— Чи вмієте ви самі співпрацювати і домовлятися, чи можете навчити цього дитину? Чи робите ви щось, щоб дитина вас почула?

— Чи не переоцінюєте ви уявлення дитини про небезпеку, її можливості передбачити наслідки своїх дій?

— Чи не заперечуєте ви право дитини на власні бажання, інтереси, спонукання?

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: