Нічого зайвого: як мінімалізм допомагає повернути контроль над власним життям

© selfcreation

В останні кілька років у США почав активно розвиватися рух мінімалістів, які намагаються мати не більше речей, ніж це дійсно необхідно.

Як концепція мінімалізму може допомогти нам стати щасливішими?

Такий підхід дозволяє розчистити місце для інших пріоритетів: стосунків, піклування про здоров’я і прагнення жити осмисленим життям.

Мінімалісти Джошуа Філдс Міллберн і Райан Нікодемус з Дейтона, штат Огайо, — колишні співробітники великої корпорації і найкращі друзі.

Всього кілька років тому в свої тридцять щомісяця отримували на банківські картки шестизначні суми і були власниками будинків з великою кількістю кімнат, розкішних машин і модних гаджетів, — словом, втілювали собою «американську мрію». Однак, радості не відчували.

«Правда полягала в тому, що ми не були успішними, — розповідають Джошуа і Райан. — можливо, ми виглядали такими, виставляючи напоказ свої статусні символи, як трофеї на полиці, але ми не були успішними насправді.

В якийсь момент ми зрозуміли, що робота по 70-80 годин на тиждень і купівля ще більшої кількості речей не заповнюють порожнечу. Вони лише приносили нам ще більше боргів, тривоги, страху, стресу, самотності, почуттів провини, потрясінь, параної і депресії. Це був соліпсістський досвід.

А що ще гірше, ми зрозуміли, що не контролюємо свій час, так само як не контролюємо свої власні життя».

Прийшовши до таких висновків, Джошуа і Райан вирішили знайти спосіб жити просто. Кілька місяців пошуків в інтернеті дозволили їм врешті-решт знайти групу однодумців.

Познайомившись з ними, друзі почали практикувати «постійне скорочення»: процес, при якому репресіям підлягає все майно, яке не визнається за необхідне: одяг, електроніка, посилання і програми на комп’ютері, фотознімки в папках.

Мінімалісти кажуть, що «постійне скорочення» — це звичка весь час задавати собі запитання: «Що важливо?»

Якщо друга салатниця не використовується і не має значення, навіщо нею володіти?

Друзі також скоротили час перегляду ТБ і кількість телевізорів у своїх будинках. Адже, на їх думку, телебачення найчастіше змушує нас даремно витрачати наш найцінніший ресурс — час.

Уважність теж страждає, ми довше і гірше виконуємо завдання. Втім, Філдс і Нікодемус кажуть, що відмовлятися від телевізора повністю не обов’язково: потрібно просто краще вибирати, що переглянути.

Можна дивитися передачі й фільми разом з друзями або навіть у них в гостях, відключити непотрібні канали, позбутися DVD і відеоігор, прибрати телевізор зі спальні.

Щоб зробити своє життя простішим, Джошуа і Райан почали «жити достатнім», уникаючи занадто витратного з точки зору грошей, часу і сил дозвілля, якщо воно було не дуже бажаним.

Крім того, на основі свого досвіду вони видали кілька книг і розробили програму “21 день”, яка дозволяє сформувати звичку до мінімалізму і повністю реорганізувати свій побут за три тижні.

Вона включає в себе, наприклад, «Вечірку зборів», коли з допомогою друзів потрібно упакувати свої речі, крім тих, що вам точно знадобляться, — як, наприклад, б ви зібралися переїжджати в інший будинок.

Також є пункт «Машина мінімаліста», в рамках якого всі речі, що лежать в автомобілі потрібно оглянути і задатися питанням, навіщо вони там знаходяться, і пункт «Здоров’я мінімаліста: дієта і вправи».

«Щастя, як нам здається, досягається в спробах жити життям, сповненим сенсу, пристрасті і свободи, — кажуть Джошуа і Райан. — Життям, яке дозволяє нам рости як особистостям і вкладати сили в щось за межами себе.

Саме зростання й вкладення сил — наріжні камені щастя. Не речі. Ці ресурси, можливо, не виглядають сексуальними або ліквідними, але це гола правда.

Без зростання і навмисного бажання допомогти іншим ми просто раби культурних очікувань, загнані в пастку влади, грошей, статусу й ілюзорного успіху.

Мінімалізм допомагає людям навчитися запитувати себе: «Яку цінність речі надають моєму життю?»

Прибравши з дороги непотріб, можна розчистити місце для найголовнішого: здоров’я, стосунків, пристрасті, зростання і вкладення сил. Кожна людина заслуговує на щастя. І кожен заслуговує того, щоб його життя було самостійним».

Інший американський мінімаліст, Джошуа Бекер, живе з дружиною і двома дітьми в невеликому місті Пеорія, штат Арізона.

Бекер розповідає, що бажання змінити спосіб життя виникло у нього, коли він розбирав гараж. Бекер заговорив з сусідом і той під час бесіди промовив: «Може, тобі зовсім не потрібно володіти усім цим непотребом». Джошуа обернувся, щоб подивитися на свій двір.

«Ефект зіставлення був вражаючим, — розповідає він. — Моє майно височіло на під’їзній доріжці. Мій п’ятирічний син грав один на задньому дворі. Мій день вислизав від мене. Я відразу зрозумів, що потрібно щось змінювати. Речі не додавали цінності моєму життю. Навпаки, вони позбавляли його цього».

Сім’я почала передавати в дар, віддавати на переробку і викидати непотрібні речі. В результаті, за словами Бекера, вони отримали більше грошей, часу, сил, свободи і можливості розвивати те, що їх захоплювало: вірність, сімейні і дружні зв’язки.

Для того, щоб допомогти іншим людям досягти того ж, Джошуа веде блог. Серед його розробок є, зокрема, список з 10 дій, які зроблять життя простішим.

Сюди входить не тільки скорочення обсягів майна, але й урізання кількості зобов’язань, цілей, негативних думок, боргів, слів і штучних харчових інгредієнтів в раціоні (насичених жирів, очищених зернових продуктів, кукурудзяного сиропу і натрію). Надмірні соціальні контакти (наприклад, розмови в соціальних мережах), час перегляду телевізора та відеоігри теж підлягають скороченню.

А від звички працювати в режимі багатозадачності Бекер радить взагалі відмовитися, оскільки, за його словами, вона знижує продуктивність.

Також Джошуа Бекер разом з сім’єю випустив декілька книг: «Спрощуй: 7 принципів, які допоможуть очистити будинок і життя від непотрібних речей», «Як позбутися від непотрібних речей, якщо у вас є діти», «Все про простоту» і книгу для студентів «Жити з меншим».

Однак, головною порадою Джошуа залишається заклик не порівнювати себе з іншими. «Для людей прагнення порівнювати природно, — пише Бекер. — Але зазвичай воно не приносить нічого хорошого. Так ,що давайте перестанемо робити це.

Ми народилися не для того, щоб жити життям інших людей. Немає сенсу витрачати свій час і сили на заздрість.

Замість цього можна почати жити власним життям і вирішити, що сьогоднішній день для цього підходить. Зрештою, у всіх нас є тільки одна спроба».

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: