Еду Мосбергу 92. Він пережив два концтабори, але зараз він щасливіший за багатьох людей на світі

Ед Мосберг народився в 1926 році в Кракові (Польща). Під час Другої світової війни був в’язнем концентраційних таборів Плашов і Маутхаузен і якимось дивом вижив. Всю свою сім’ю Ед втратив під час голокосту.

Після звільнення виїхав до США і тепер живе там. У Еда є дружина Сесія, яку він неймовірно сильно любить.

Тутка вирішив з’ясувати, як Еду Мосбергу у свої 92 роки вдається залишатися здоровим, активним і щасливим, незважаючи на вік і життєві труднощі.

1. Зарядка і фізичні вправи

У свої 92 Ед Мосберг щоранку робить 100 віджимань, присідань, гідравлічні кроки 10 хвилин на біговій доріжці у своїй квартирі і проводить час на свіжому повітрі.

«Тому що я повинен бути у формі заради моєї дружини. У будь-який час, коли я потрібен їй, я тут для неї. Це головне для мене. Сьогодні я встав о 5 годині ранку і відразу пішов на бігову доріжку».

Британський продюсер Лліон Робертс, який керував зйомками фільму про голокост, сказав про Еда:

«Він завжди буде попереду вас, а вам постійно доведеться його наздоганяти. На зйомках фільму всі розступилися, коли йшли по дорозі тому, що він пройшов дуже швидко».

2. Бути разом зі своїми близькими

«Мені досі іноді сняться ті жахливі події. Моїй дружині Сесії сняться постійно. Іноді, вона кричить уві сні і кличе своїх сестер. Але наша любов з Сесією допомагає нам заповнити цю порожнечу і гіркоту втрати. Я завжди кажу їй — у нас одне життя і ми тут разом», — розповідає Ед Мосберг.

Його дружина прикута до інвалідного візка, але навряд чи це її турбує, оскільки Ед допомагає Сесії у всьому, що їй необхідно.

3. Не переїдати

«Не переїдайте — це найгірше. Люди переїдають. Вони просто кажуть: „Я хочу їсти“. І відразу біжать задовольняти своє бажання, навіть не до кінця розібравшись, а чи справді вони голодні чи їм просто нудно. Але навіть справжній голод можна контролювати.

Сьогодні вранці я випив склянку води, чашку кави з цукром і з’їв половинку маленької баночки йогурту. Кава дає мені достатньо енергії, щоб я пропустив обід і обмежився лише вечерею. Іноді я так і роблю».

Ед просив не розповідати його дочці про те, як він їсть. Каже, свариться.

4. Нести відповідальність за близьких

Колись Ед Мосберг щодня піднімався на 189 кроків валунами у таборі Маутхаузен і, якщо скочувався хоча б один валун, то гинули всі, хто йшов після.

«Одного разу ми з родиною повернулися в табір і я ніс свою дочку Керолайн на руках  сходинками Маутхаузена. Дружина дуже турбувалася. Але я сказав їй не турбуватися за ці валуни. Головне, що я можу нести свою дочку».

Відповідальність робить людину сильною.

5. Тренувати пам’ять і йти в ногу з часом

Не переставайте пізнавати нове і тренувати пам’ять. Книги і настільні ігри заспокоюють нерви і змушують мозок бути в тонусі.

Ед Мосберг знявся у фільмі про голокост британського режисера Клера Фергюсона в 2004 році. Він виступає перед студентами університетів та на конференціях. Він користується i Phone і вирішує безліч питань. У світі навколо нього багато справ.

6. Мета й інтерес до життя

Людина перестає жити, коли у нього не залишилося ніяких справ і цілей. Тому важливо мати улюблене заняття: малювання, поезія чи навіть читання лекцій.

Ед Мосберг присвятив себе тому, щоб розповідати людям, що таке голокост: «Я роблю це не для задоволення. Мені болісно. Але я повинен робити це, поки я живий, оскільки бачу як відроджується в світі нацизм і антисемітизм.

Я вже вирішив, що влаштую вечірку з нагоди свого 100-річчя, і вже вибрав дату».

7. Берегти нерви і не турбуватися за найменших дурниць

Не варто витрачати душевні сили на злість, образи, зриватися на близьких.

Ед Мосберг, незважаючи на важкі випробування в житті і втрату сім’ї, повністю пробачає сучасну Німеччину, адже розуміє, що 99 % тих людей, які влаштували голокост вже покинули цю грішну землю.

За матеріалами

 

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close