7 ознак, що кохання не буде

© gopsy.ru

Коли не склалися чергові стосунки, про які ти була так впевнена, що вже в цей раз все нарешті вийде, можна зробити кілька речей. Купити коробку конфет і переглянути весь “Секс у великому місті”, напитися з подругами або — проаналізувати, що ж пішло не так і як можна було цього уникнути.

Втім, якщо бути чесною, ні подруги, ні шампанське, ні навіть ціла коробка чудового шоколаду не позбавляють від думок, що ж ти зробила не так і чи можна було якось уникнути цього “болісно боляче”. Масла у вогонь таких роздумів, зазвичай, підливають мами і бабусі: “А я тобі що казала? Я ще з першого дня знала, що у вас нічого не вийде!”

І якщо в адекватному стані ти хоча б про себе можеш сказати “Ага, тому ти з своїх трьох чоловіків ні в одному алкоголіка не розпізнала”, то в стані, коли все не так як хочеться, охоче віриш в сумні прогнози пост-фактум. І клянешся собі надалі бути розумнішою, ні за що не цілуватися до весілля і вже точно не цілуватися на другому побаченні, і абсолютно точно не закохуватися поки…. А ось поки, власне, що? Чи є хоч якийсь спосіб заздалегідь передбачити, чи будуть стосунки джерелом болю чи гармонії і щастя?

Наші бабусі та прабабусі, щоб отримати відповідь на це питання, ворожили. Ходили в лазню, лили віск в холодну воду, тримали каблучки над свічкою і потай бігали до циганок. Як вона скаже, так і складеться особисте життя — ну а що ще залишається, якщо ні особистого психотерапевта, ні навіть заштатного психолога, хоча би одного на все село, нашим бабусям не було? Ще можна було довіритися асторологам або спіритичним сеансам — але це вже розваги, скоріше для міських панночок 20-го століття. Зараз у нас теж, звичайно, є можливість “поворожити на короля”, розкинути таро або навіть руни, скористатися Книгою Змін або підказками сонника… Але можна піти й по іншому шляху — наприклад, почати з самоаналізу. Не факт, що допоможе, але треба ж чимось зайняти час?

1. Помилка перша: по стопах батьків

«Щоб знайти другу половинку, потрібно спочатку знайти першу» говорить народна мудрість. З теорії системної сімейної терапії, перша стадія розвитку сім’ї — це, як не дивно, ти сама. На цьому етапі ти живеш одна, навчаєшся себе забезпечувати, набиваєш шишки і спілкуєшся з потенційними партнерами. Після такого досвіду в нову сім’ю ти увійдеш вже хоча б частково сформованою. Якщо ж створити свою сім’ю, щойно вийшовши з батьківського осередку суспільства, то в нагороду ти отримаєш складний «вінегрет» з норм, правил і способів взаємодії, які були прийняті в твоїй родині, і такий же набір від партнера.

“Для того, щоб розуміти, що тобі підходить, а що ні, з чим ти готова миритися, а з чим — ні за яких обставин, які твої власні цінності і цілі, корисно пожити самостійно і перевірити власним досвідом «багаж», отриманий від батьків. Це дозволить дивитися на потенційних партнерів, виходячи з власних цінностей, а не через призму поглядів батьків, що підвищує шанси знайти “споріднену душу””.

Цей період допомагає так само вибудувати правильну дистанцію у взаєминах з батьками і уникнути їх занадто частого і активного втручання в подальше сімейне життя. А тим, хто досі не позбувся комплексу Електри, закрити всі можливі гештальти на цю тему. Словом, не нехтуйте паузою!

2. Помилка друга: танці на граблях

Соціальною мережею довгий час кочувала байка про овдовілу стареньку, яка через деякий час знову вийшла заміж. На весіллі чоловік запитує молоду: “Марійко, ти мене не впізнаєш?”, і вона відповідає “Впізнала, Коля, давно впізнала”. Здивованим родичам пара розповіла, що, виявляється, вони вже були одружені — ще до війни, потім розлучилися і втратили одне одного. Несподівана зустріч поєднала їх знову… Багато дівчат виконують цей трюк з завидною впертістю: дарма, що Колю звуть то Вася, то Петя, але вони раз за разом “виходять заміж за одного і того ж хлопця”.

Всі ми в тій чи іншій мірі повторюємо свій болісний досвід, натхненно, як джазисти, імпровізуємо на основну, звичну тему. І якщо у тебе колись був досвід невдалих стосунків, заподіяли тобі біль, то є всі шанси, що рано чи пізно у тебе виникне спокуса вибрати партнера, який зможе підтвердити цей досвід.

Щоб підстрахуватися від цієї помилки, чесно зазирни в минуле і дай відповідь собі на кілька питань. Яким був твій перший хлопець? Чому ваші стосунки не склалися? І чи немає в новому другові чогось, що невловимо нагадує того “героя роману”?

3. Помилка третя: розбіжність цілей

Напевно, у кожної жінки в житті був чоловік, який прийшов з каблучкою, квітами і з серйозним обличчям запропонував “стосунки”. Добре, якщо цілі збіглися, а якщо все, що тобі в цей момент було потрібно це необтяжливий курортний роман? Можливо, йому навіть вдасться на деякий час тебе захопити, але в підсумку роман передбачувано розвалиться. Тому, що не співпадають цілі — йому потрібен будинок, а тобі — вітер в цьому будинку.

ПОРАДА: кожен раз, коли ти тільки думаєш про стосунки або зустрічаєш чоловіка, від якого серце б’ється частіше і пропускає такт, чесно відповідай собі на питання “чого ти хочеш від нього насправді?” Варіантів може бути багато – від легкого запаморочливого роману на кілька тижнів або красивого інтелектуального флірту чи бездумного оригінального сексу до тривіальної сім’ї з великою кількістю дітей.

До речі, саме уміння вести діалог, відповідати на твої запитання, чути і слухати, а так само під час і до місця говорити про себе — може багато що сказати про чоловіка.

4. Помилка четверта: відсутність терпимості

І ще один анекдот-притча, популярний в мережі: “Дорогі Марія Іванівна та Іван Васильович, розкажіть як вам вдалося прожити разом довгих 60 років?” — “Ми одружилися в той час, коли зламані речі лагодили, а не викидали”.

У цьому анекдоті багато життєвої мудрості. Наші бабусі, які звикли перелицьовувати сукні, зашивати шкарпетки і перебирати крупу, і подумати не могли про ту легкість, з якою ми ставимося до стосунків сьогодні. «Стерпиться — злюбиться», говорили вони, і найчастіше виявлялися праві. Але для того, щоб дожити до цього «злюбиться», спочатку потрібно було навчитися терпіти і приймати людину такою, якою вона є.

“Якщо людина здатна терпіти і погоджуватися в принципі на неприємні їй речі, вона погодиться і звикне до будь-яких обставин. Вона зможе пристосуватися до іншої половини і пристосувати її під себе. Якщо ж людина не здатна розуміти, образлива і злопам’ятна, то з роками пристосовуватися їй буде все важче.

З роками у людини загострюються її характерологічні риси: щедрий стає марнотратом, а скупий — скнарою. Тому у роздратованого дратівливість з роками тільки виросте! Терпимості не з’явиться. Якщо її немає — то жити з людиною, у якої щось не влаштовує, не вийде. Нетерпимість, як бомба сповільненої дії, колись вибухне”.

Якщо ти знаєш за собою таку рису, як відсутність терпимості до чужих недоліків, спробуй подумати про те, що і ти не ідеальна — або вивчи якусь хитромудру техніку дихання. Якщо вдається не зірватися в перші п’ять хвилин, потім як правило виявляється, що злилася ти через якісь нісенітниці.

5. Помилка п’ята: зі мною він буде іншим

Після того, як з самоаналізом покінчено, можна подивитися на партнера, і з цього боку оцінити шанси ваших стосунків. Для цього сьогодні, як уже говорилося, можна використовувати безліч підказок — типування за Юнгом або по Майерс-Бріггс, підказки астрологів або езотериків, — але найпростіше подивитися на людину і поставити собі (і йому кілька запитань).

Перший лакмусовий папірець — це ставлення партнера до батьків та близьких. Важливо прислухатися до себе в ті моменти, коли ви стаєте свідком спілкування вашого партнера з мамою, татом, сестрою або з колишньою дружиною. Якщо в цьому спілкуванні вам щось ріже слух і коле очі, наприклад неповага, зневага, грубість, — можна з упевненістю стверджувати, що через рік-півтора ваш партнер почне ставитися так і до вас, і навряд чи вам це сподобається. Сьогодні він кричить їй “Закрий рот, дурепа!”, а вам цвірінькає “Помовч, пташка”, але завтра “дурепою” опинитеся ви.

Друга показова ситуація — це ставлення до грошей, подарунків, боргів. Вибираючи разом подарунок для когось третього ви однозначно дізнаєтеся, як ваш партнер ставиться до балансу між «брати» і «давати». Якщо він говорить щось на кшталт «Швиденько по дорозі купимо якийсь сувенір» у той час, як ви кілька днів витрачаєте на обдумування і здійснення подарунку близькій вам людині, вам не по дорозі. У перший же день народження, отримавши «сувенірчик», ви хлопнете дверима. Або навіть раніше, адже баланс між «брати» і «давати» легко порушується навіть у таких банальних ситуаціях, як миття посуду, прибирання, прасування. У списку важливих для спільного життя цінностей є ще ставлення до дітей, до відпочинку, до саморозвитку, але ці моменти не так очевидні, як ставлення до батьків і до грошей. Дивіться уважно на того, хто поруч: ваші ключові цінності повинні бути близькими, інакше вас чекає розчарування.

6. Помилка шоста: ненавиджу твій кларнет!

Моя подруга нещодавно розлучилася зі своїм чоловіком після 20 років шлюбу і маючи в анамнезі спільний бізнес і трьох дітей. Причина розлучення — ігроманія чоловіка, трохи не пустила по світу цілком забезпечене сімейство. Чи знала подруга про його пристрасті, коли виходила за нього заміж? Знала, але вірила, що любов все переможе…

ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ: будь-які сформовані пристрасті до алкоголю, тютюну, шопінгу, їжі (булімія), релігійний фанатизм, патологічна лінь, брехливість та ін. — мають дуже мало шансів на спонтанне зцілення. “Виходячи за таку людини, потрібно розуміти, що жити ти будеш з цими пристрастями. І якщо вони не подобаються зараз, то потім будуть дратувати і, швидше за все, стануть причиною розриву. Так само може бути, що спільне життя стане історією боротьби — тимчасових перемог і капітальних поразок — з цими пристрастями. Багато хто на таке життя погоджується і, до речі, чудово відчувають себе у ролі жертви: живуть з алкоголіком, психопатом, — а повноцінній людині, не жертві, варто вирішити — чи зможе вона все життя йти на компроміс з собою й терпіти пристрасті партнера”.

Як правило, майже кожна вірить, що саме з нею чоловік зміниться і стане іншим — але насправді зробити це вдається лише одиницям. Більшість же, провівши у шлюбі 15-20 років, гірко голосять “і кому я віддала кращі роки”. А що тут відповісти? Кому хотіла — тому і віддала.

7. Помилка сьома: секс, секс, як це ми….

Цю модну-складну-популярну-непопулярну тему я спеціально залишила на самий фінал. І зовсім не тому, що вона сама проста і очевидна, а зовсім навпаки. Отже, чи варто при виборі партнера спиратися на свої відчуття в сексі? Зрозуміло, що якщо з першим сексом все чудово, то питання не стоїть — тіло співає, душа літає і, здається, що щастя нарешті знайшло тебе. Проте почекайте радіти: ось пройде хімія, і секс зміниться до невпізнання — чи не зміниться, і тоді вам дійсно пощастило.

Якщо ж перший секс швидше невдалий, то теж все не так однозначно, як могло б здатися. Якщо у вас є досвід вдалого сексу, ви точно знаєте своє тіло і розумієте, що партнер вас просто не відчуває, не розуміє і все робить не так навіть після ваших пояснень — що ж, мабуть, це не ваш чоловік. З іншого боку, якщо секс вас не влаштував, але ви самі не дуже знаєте, чого хотілося б, або не до кінця розкрилися, нервували і т. д. — можливо, варто дати собі і партнеру другий, а іноді і третій, і четвертий шанс.

Замість висновку

Відносини залежать не від того, які відмінності є між людьми, а від того, як люди поводяться з цими відмінностями.

Це, зокрема, і про те, що стосунки залежать від уміння партнерів бути в діалозі одне з одним. Як відзначають багато психологів, сьогодні більшість людей просто не вміють розмовляти. З’ясування стосунків між ними являє собою не діалог, а два монологи, в яких кожен висловлює іншому свої претензії і намагається переконати опонента у своїй правоті.

Діалог — це почути іншого і розповісти про себе. Якщо це вдається, то і стосунки, швидше за все, будуть тривалими і міцними.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close