День святого Валентина: традиції, символіка, цікавинки

Про історію Дня святого Валентина ми вже згадували, отож, за традицією, настав час розповісти про традиції. Також ппропонує вам розібратися з символікою свята і дізнатись кілька цікавих фактів про День всіх закоханих. Отож, поїхали…

Світові традиції

Американці на День святого Валентина вітають не тільки коханих, а й усіх друзів та близьких (мабуть, варто взяти з них приклад 😉 ). А на початку 10 століття тутешні чоловіки дарували своїм обраницям марципани, які на той час були досить дорогим задоволенням. Кондитери підхопили цей тренд і запропонували покупцям на вибір різноманітні ласощі з привітаннями до свята. Першими були червоно-білі карамельки. Далі з’явились коробки у формі серця. І так традиція поступово дійшла і до наших днів.
Досить цікавий звичай існує в Канаді. Якщо вірити розповідям, 14 лютого жінка може зробити пропозицію своєму коханому. Якщо ж він відмовиться від такого “подарунку”, то може отримати штраф або й до в’язниці потрапити. Очевидно, цього дня деякі чоловіки тікають світ за очі, аби навіть не потрапляти жінкам на очі 🙂 Хоча така доля оминає декого, а саме: одружених, тих, хто вже знайшов своє щастя з іншою, або тих, хто погодився на пропозицію своєї коханої.

У Британії прийнято дарувати жінкам червоні троянди (втім, мабуть, не тільки в Британії). Цікаво, що у відповідь ви можете отримати яблуко як символ кохання і краси.

Та найвеселіше, що роблять британці в цей день – надсилають валентинки своїм домашнім тваринкам, особливо, якщо це кінь або собака (ну дуже вже їх люблять), а ще купують спеціальний корм у вигляді сердечок. Що ж, можливо нам важко зрозуміти таке ставлення до друзів наших менших, але погодьтесь, це доволі мило. Цікаво лишень як тваринки читають зізнання в коханні від хазяїв 🙂

Якщо зануритись в давніші часи, колись в Англії існували й інші традиції до Дня всіх закоханих. Дітей, для прикладу, одягали як дорослих і ті бігали від хати до хати, співаючи пісні про Валентина (таке собі валентинівське колядування). За це малеча отримувала солодощі та кілька монеток. Хоча подейкують, що англійські дітлахи і зараз можуть зробити щось подібне. Жителі Уельсу вирізали з дерева “ложки кохання”, прикрашаючи їх ключами, замками і сердечками. Це був спосіб сказати “Ти знайшов ключі до мого серця”.

Також у британців довгий час існував звичай, вибирати собі Валентину: дівчата писали на шматочках пергаменту свої імена і складали їх у якусь посудину. Хлопці по черзі тягнули клаптики, і та, що діставалась молодику, ставала його Валентиною на весь рік. Юнаки складали своїй обраниці сонети, грали їй на лютні, всюди її супроводжували. Цей звичай, до речі, згадує Офелія з шекспірівського Гамлета.

А незаміжні британки любили поворожити. Ось вам один із способів: рано вранці 14 лютого вони ставали біля вікна і дивились на пусту вулицю. Перший чоловік, якого бачила жінка, мав бути схожим на її майбутнього нареченого. А ще дівчата прикріплювали шпильками 5 лаврових листків до подушки: один – посередині, інші – по краях. Вважалось, що так вони зможуть побачити уві сні свого судженого. Британки також вірили, що перший мужчина, який зустрінеться жінці на шляху зранку 14 лютого, повинен стати її Валентином на весь рік, незважаючи на її чи його бажання (трохи дивно, погодьтесь). Звичайно, не дуже приємно, якщо тобі трапиться якийсь страшко… Тому дівчата ходили гуляти в цей день із зав’язаними очима.

У японців все як завжди “не так, як у людей”. Представники сильної половини людства отримують тут більше подарунків, ніж жінки. При цьому в них є спеціальний шоколад “хонмей” – дарувати його можна тільки особливому чоловіку, як то кажуть, “тому єдиному”. А ще тут проводиться щорічний конкурс на найголосніше зізнання в коханні. Хлопці та дівчата виходять на спеціальну сцену і чимдуж викрикують вітання коханій людині. Ось така ось дивина 🙂

Францію недарма називають “країною кохання” – саме французи першими почали вітати одне одного у віршованій формі. Тут прийнято дарувати на День Валентина дорогоцінні прикраси або біжутерію, а ще шоколадні мусси, еротичну білизну, йогурти рожевого кольору, солодощі-сердечка, лотерейні квитки (?!) і романтичні подорожі на двох.

Південно-Африканська Республіка також святкує День всіх закоханих. Як не дивно, ця країна вважається однією з найромантичніших, адже її розташування приваблює сотні парочок, які мріють поніжитись в цей день на пляжі. Місцеві дівчата чіпляють на рукав папірчик з іменем коханого. А вечірки і гуляння можуть тривати цілий тиждень.

Мешканці Данії надсилають одне одному засушені квіти, при цьому ти отримуєш ту квітку, з якою асоціюєшся у коханого. Данці пишуть кумедні, зазвичай, анонімні віршики “gaekkebrev”. Дівчина сама повинна здогадатись від кого він, якщо їй вдасться, то цього ж року вона отримає шоколадне великоднє яйце.

Німці зрадили романтичним традиціям. У них святий Валентин – перш за все, покровитель психічно хворих. Саме тому 14 лютого всі психіатричні лікарні прикрашають червоними стрічками.

Жителі Ісландії запалюють багаття на честь Валі – сина Одіна, хоча саме свято теж символізує любов. Дівчата одягають хлопцям на шию вуглики, а ті у відповідь дають дівчатам маленькі камінці – вважається, що для розпалення багаття потрібна іскра, яка з’являється від тертя каменя об камінь.

Голландці, так само як і канадці, дотримуються того принципу, що 14 лютого жінка може сама зробити пропозицію чоловіку. Однак, якщо він відмовиться, то зобов’язаний подарувати їй шовкове плаття. Ну хоча б щось жінка повинна отримати 🙂 А собі, в такому випадку, купує шовкову шнурівку з сердечком.

В Італії 14 лютого вважають “солодким днем”, адже головним подарунком є саме солодощі. Дуже популярним варіантом є “Baci Perugina” – горіхи, вкриті шоколадом. В кожній такій цукерочці можна знайти маленьку записку з висловами про кохання кількома мовами. При цьому дарують їх лише коханим. Колись в давнину італійці святкували в цей день свято весни, а тому всі дійства відбувались на відкритій місцевості: молодь збиралась в альтанках і садах, насолоджувалась музикою і поезією. Потім були довгі прогулянки мальовничими місцинками з коханим/коханою. В італійському Турині молодята оголошували про свої заручини саме 14 лютого. Та з часом ці традиції відійшли в минуле.

У Фінляндії цей день називають Днем друзів, і окрім коханих, листівки надсилають найкращим товаришам. Тут це свято набуло популярності у 80-их роках. День Валентина досяг цих країв завдяки американським студентам, які приїжджали сюди за обміном. Вважається, що така трансформація зі святом відбулась внаслідок прагнення місцевих чоловіків та жінок до рівноправ’я. А, можливо, кохання, як і дружба, потребує перш за все відданості та щирості почуттів. Але ця зміна є непоганою ідеєю, адже святкувати можуть всі, а не тільки ті щасливчики, які вже знайшли свою другу половинку.

Саудівська Аравія та Іран належать до країн, які не просто не святкують День всіх закоханих. У них свято офіційно заборонене, а кожного, кому спаде на думку відзначити його, чекає штраф. Тут ви не знайдете в магазинах ні червоних троянд, ні ведмедиків, ні валентинок.

Зате Ямайка останнім часом прославилась найгучнішими гуляннями, приуроченими до Дня святого Валентина. На одному з місцевих курортів в цей день організували кілька “голих весіль”, участь в яких брали в основному нудисти. Трохи незвично, але, погодьтесь, яка економія! 😉

День всіх закоханих – дуже популярне свято в Австралії. Місцеві вважають його чудовою можливістю зміцнити сімейні відносини та побачитись з друзями. Розповідають, що в часи золотої лихоманки місцеві щасливчики настільки розбагатіли, що почали замовляти доволі екстравагантні валентинки, вартість яких деколи сягала тисяч австралійських фунтів. Один з таких шедеврів, для прикладу, був зроблений з атласних подушечок, прикрашений опудалами колібрі та райських птахів. Зберігали таке чудо в спеціальній оздобленій шкатулці. Сьогодні тут все набагато простіше, австралійці обходяться простими листівками, квітами і солодощами.

В Австрії існує історія, що День святого Валентина прийшов туди завдяки британському офіцеру, який служив у містечку Грац. Згідно з легендою, він купив своїй коханій букет квітів до свята. Однак, продавщиця не знайшла в магазині жодних сердечок, бо про День всіх закоханих там ще не знали. Тому жінка просто намалювала йому серце червоною помадою на клаптику паперу.

У Вірменії напередодні Дня святого Валентина відзначають особливе свято закоханих – Трндез, яке вже впродовж століть залишається однією з найпопулярніших місцевих традицій. В цей день закохані стрибають через багаття, вважаючи, що тільки так можна по-справжньому загартувати свої почуття і стати щасливим. Щодо виникнення цього звичаю вірменці розповідають різні легенди. Згідно з однією, “винуватцями” були лісові духи: вони стрибали через багаття, щоби розпалити свої почуття. Ще до нашої ери тут панував звичай: молодята, які щойно побралися, мусили обов’язково здійснити такий ритуал. Старшим подружжям, коли їхні почуття холонуть, або ж між ними постійно виникають сварки, а також незаміжнім “старим дівам” і дівчатам, які не можуть вже дочекатись весілля, теж можна разок стрибнути через вогонь.

Цікаво, що є країни, які трохи змістили День святого Валентина. От, наприклад, іспанці святкують День всіх закоханих 1 травня (хоча 14 лютого букетик коханій купують), а бразильці – 12 червня.

Загалом традиції у всіх країнах, які відзначають День святого Валентина, мало чим відрізняються одне від одного. Є хіба що свої маленькі особливості.

Символіка

Йдемо далі… Традиційно на День всіх закоханих люди дарують одне одному різні ласощі у формі сердечок. Квіти і маленькі сувенірчкики. Повелось це ще з Середньовіччя. Як писав літописець Семюель Пепіс в 17 столітті, 14 лютого закохані обмінювались маленькими подаруночками: рукавичками, перснями, ласощами. Та незмінними атрибутами свята залишаються валентинки, червоні троянди, голуби і купідончики.

Валентинки

Вважається, що звичай з валентинками з’явився саме завдяки святому Валентину. Однак, найдавніше привітання до Дня всіх закоханих, відоме в наші часи, – це вірш, створений в 1415 році герцогом Орлеанським. Перебуваючи в Лондонському Тауері, він, очевидно, намагався якось розважити себе і почав писати дружині валентинки.

Перші валентинки створювались власними руками. Найталановитіші писали акровірші, в яких перші літери кожного рядка утворювали слово – ім’я коханої/коханого. Трохи згодом в Британії вирішили полегшити завдання людям і почали друкувати збірки віршів – хлопці та дівчата вибирали найкращі та переписували їх у валентинку. З цього і розпочалось виробництво валентинок в промислових масштабах. Ця ідея виникла в американки Есетр Хауленд. Лише за рік вона продала листівок на суму 5000 доларів.

Троянди

Зрозуміло, що подарувати дівчині на свято букетик квітів – не дивина. Питання лише в тому, чому саме червоні троянди?

Одна з грецьких легенд розповідала, що якось Афродіта бігла на зустріч до свого коханого Адоніса і наступила на кущ білих троянд, які від її божественної крові почервоніли. Та й взагалі, в древні часи греки вважали троянду божественною квіткою. Ще одна історія розповідала, що богиня Флора якось перетворила красиву дівчину на квітку, Афродіта поділилась з нею красою, а три харити подарували їй шарм, Діоніс приніс ароматний нектар, були дари й від інших богів. Коли троянда виросла, її передали богу кохання Еросу і назвали “королевою квітів”.

А в римлян була своя легенда: жила колись красива дівчина Rodanthe. Всі хотіли одружитися з нею, а вона відмовлялась. Якось злі залицяльники вдерлись до її дому, що дуже розлютило богиню родючості, тварин та рослин Діану, тому вона перетворила дівчину на троянду, а залицяльників на шипи.

Сьогодні саме троянда вважається квіткою кохання. При цьому існує навіть окрема символіка кольорів: поєднання червоних і білих троянд символізує єдність та дружбу, оранжевий чи кораловий – бажання, бордові троянди – комплімент жінці за її вроду і т.д.

Але, якщо хочете бути оригінальним, подаруйте червоні хризантеми, тюльпани чи гвоздики – вони теж символізують симпатію та любов, маргаритки – комплімент вроді вашої пасії, гарденії – свідчення таємної закоханості, а кактус, як не дивно, говорить про сердечність.

Голуб

Ще з давніх часів одним із символів кохання, вірності та, відповідно, Дня всіх закоханих вважають білого голуба. Легенди розповідають, це були улюблені птахи Венери. Однак в різних країнах ситуація дещо відрізняється. Так, наприклад, в Африці (можливо, через відсутність голубів) птахами кохання вважають різнобарвних папуг: коли вони знаходять собі пару, то завжди сидять дуже близько одне до одного.

Мереживо

Колись давно, в часи прекрасних дам і мужніх джентльменів жінки носили із собою мереживну хустинку. Якщо дама випадково впускала її, чоловік повинен був неодмінно підняти. Часом панянки цим зловживали і кидали свої хустинки на землю спеціально, аби познайомитись з представником сильної статі. Так, мереживо почало асоціюватись зі справами сердечними. Тому, якщо не знаєте, у що загорнути подарунок, подумайте про цю ідею 😉

Купідон

Звідки ж взявся цей малий капосник з торбинкою стріл? Згідно з переказами стародавнього Риму, Купідон – син богині кохання Венери. В Греції його аналогом був син Афродіти Ерос. Завданням Купідона було створювати пари серед богів, керуючи їх серцями і волею. У римлян існувала легенда про кохання Купідона і Психеї. Зображали Купідона, зазвичай, красивим юнаком з крилами, смолоскипом або квіткою і лірою (які сьогодні замінили на стріли кохання).

А тепер кілька цікавих фактів:

  • В деяких країнах мужчини дарували своїм незаміжнім (ще) обраницям одяг: якщо дівчина приймала подарунок, вона погоджувалась вийти заміж за цього чоловіка.
  • Колись дівчата вірили в повір’я: якщо дівчина побачить в цей день вільшанку (пташку), то їй судилось вийти заміж за моряка, якщо горобця, то судився їй бідняк, з яким вона все ж таки знайде своє щастя, а щиглик обіцяє їй чоловіка-мільйонера.
  • Більша частина валентинок, які отримують люди по всьому світу, – анонімна або написана лівою рукою чи справа наліво, щоби додати загадковості. Однак, якщо ви вірите в долю, вам доведеться самотужки розшукати відправника.
  • Рекорд на найдовший поцілунок був встановлений у Нью-Йорку. Роберта і Марк Грізволд цілувались впродовж 29 год. 37 хв. Весь цей час вони провели навстоячки, без перерв на сон, їжу чи інші фізіологічні потреби.
  • Ще один рекорд, пов’язаний з поцілунками був встановлений в 1990 році Альфредом Вольфрамом, який поцілував 8001 людину впродовж 8 год.
  • За кількістю продаж, валентинки займають перше місце, поступаючись тільки різдвяним листівкам. Більшість валентинок купують жінки, чоловіки більше “спеціалізуються” на цукерках, шоколадках і букетах троянд.
  • Римо-Католицька церква схиляється до думки, що Святий Валентин – покровитель не закоханих, а психічнохворих. Тому на іконах часто зображають, як він зцілює хлопця від епілепсії. А православна церква згадує Валентинів 7 травня, 19 липня та 12 серпня.
  • Мощі святого Валентина є в Самборі на Львівщині. Автентичність їх підтверджена Папою Римським 1759 року. Кажуть, що Валентин був покровителем місцевої єпархії. Але хто зна, чи це той самий Валентин…
  • У Мексиці в 2012 році відбулась церемонія колективного шлюбу, в якій взяли участь більше 6 000 пар.

Старокиївська легенда

Виявляється, існує ще й легенда, яка розповідає про перебування святого Валентина в Україні, а точніше в Київській Русі. Свята Ольга та Валентин, за переказами, допомогли двом молодим киянам зберегти та зміцнити свою любов. Легенда унікальна тим, що немає тут незадоволених батьків, які були проти одруження дітей, немає скандалів і примирень, зате є дух справжнього, особливого Києва. А “мораль байки”, як то кажуть, така: закоханих навчили, що одружуючись, вони не повинні відмовлятись.

Фото заголовку lubodar.info , it.pinterest.com
За матеріалами uamodna.com

 

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: