14 цікавих фактів про Різдво

2

Різдво чудове свято сім’ї, любові та надії. Для християн Різдво належить до найбільших свят в історії людства, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти людей усього світу, допомогти їм побачити правильний шлях у житті. У цей день прийнято вибачати образи минулого та дякувати тим, хто підтримував людину увесь рік. Проте Різдво не просте свято, воно овіяне загадками та цікавими традиціями. «Пороги» дізналися деякі цікаві факти про Різдво.

1. Прикрашання ялинки насправді символ не Нового року, а Різдва. Вічнозелена рослина з давніх часів уособлювала вічне життя та відродження. А у християнській релігії її називали деревом Ісуса. Змішання новорічних та різдвяних традицій сталося у 30-ті роки ХХ ст. Через антирелігійну пропаганду в СРСР у 20-ті роки заборонили святкувати Різдво. Однак у 1935 році у Кремлі до Нового року влаштували дитячій ранок, де прикрасили зелену красуню. До того часу більшість людей забули, що зірка на верхівці – не просто для краси. Це символ Віфлеємської зірки.

реклама

2. Ялинкова куля – насправді стилізоване райське яблуко. Раніше ялинки прикрашали саме цим фруктом по аналогії з райським деревом. Потім до яблук почали додавати пряники та печиво. Гілки не витримували такої ваги, тож замість яблук вигадали скляні прикраси. Перша ялинкова куля з’явилася в Саксонії у XVI ст.

3. Багато астрономів намагалися дізнатися, чим насправді була Віфлеємська зірка. Спалаха наднової бути не могло – наша галактика занадто стара. Є декілька гіпотез, які пояснюють біблійське небесне явище. Одна з них припускає, що це була комета, інакше, як вона могла йти небом й вести за собою волхвів. Інша гіпотеза говорить, що в день народження Христа Меркурій підійшов ближче до Землі і відбив від себе світло одразу кількох інших планет, які вишикувалися в небі якось по-особливому (якщо їх з’єднати лініями, вийде два накладених один на одного трикутника – зірка Давида), – і Меркурій «засяяв» яскравіше.

4. Цікаво, що три східних царя (волхви) Валтасар, Гаспар і Мельхіор, які прийшли до Ісуса також були вченими-астрономами. Відомі й ті цінні подарунки, що вони принесли малому Месії: золото, ладан і смирну. Золото підносили царям. Ладан – коштовну ароматичну смолу особливого дерева у давні часи підносили в знак благоговіння. Смирною, цінним благовонним бальзамом-смолою у той час змащували померлих. Тож волхви принесли Христу золото як Царю, ладан як Богу, смирну як Людині. Ці дари збереглися й до сьогодні. Вони знаходяться на святій горі Афон в монастирі святого Павла.

5. Точна дата народження Ісуса Христа в Біблії не згадується. Науковці досі не з’ясували, яка дата достовірна, і навряд чи дізнаються.

6. Різдво на Русі почали святкувати в Х столітті. Його традиції змішали з місцевим язичницьким святом повернення сонця або початком сільськогосподарського року. У деяких місцях використовувалося доріздвяна назва свята — Коляда. Переддень Різдва вважається найцікавішою частиною свята, тому що включає ритуальні і магічні обряди, деякі передвіщають гарний урожай і довге життя.

7. Саме в ніч перед Різдвом, за народним повір’ями, панують дві сили: добра та зла. До якої людина примикала, та й творила з нею дива. Одна зазивала колядувати й славити народження Христа за святковим столом, а інша збирала на шабаш відьом. Ворожіння на Різдво по праву вважаються найбільш правдивими і своїм корінням сягає часів язичницької Русі.

8. До Різдва віруючі мають витримати 40 днів посту. За суворими правилами останній день найбільш жорсткий – 6 січня людям рекомендовано не вживати ні води, ні їжі до першої зорі – символу зірки Віфлеємської. Тоді дозволяється спробувати кутю (пісне блюдо, яке готується з пшениці або рису з медом та фруктами).

9. За традицією, на Святвечір мало бути 12 пісних страв: кутя, вар, горох, капусняк, рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері, яка тривала 3-4 години, кутю та деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, які будуть сідати за Святу вечерю вдруге. Для них також ставили склянку води та чистий рушник.

10. Ранесенько до схід сонця 7 січня починали ходити хлопчики-віншувальники (дівчаткам ходити з вітаннями не годилося) і «віншували». Віншувальникам дуже раділи, бо господарі переживали, щоб першою не прийшла особа жіночої статі (це віщувало хвороби). Тому радо обдаровували хлопців грішми та гостинцями (цукерками, яблуками, горіхами, книшиком і т.п.).

11. Перші дитячі ватаги колядників йшли в підвечірок 7 січня. Кожен мав через плече торбинку, куди складали гостинці. Коляда – це гімн Христу, оспівування його народження. У щедрівках славлять природу, закликають весну. Дехто ходив по хатах з вертепом. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде Новий рік.

12. У різних регіонах колядування проводилося по різному: на Покутті колядували ще напередодні Різдва, на Лівобережжі – першого дня, а на Поділлі – водили ватаги лише другого дня свят.

13.Традиційний одяг колядницьких ватаг – білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами. Обходячи оселі, колядники піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей, бажаючи всім щастя й здоров’я на многії літа.

14. Прикмети: «Якщо на Святвечір сніжна погода – буде врожай на хліб». Вважалося, що в цей день, останній перед Різдвом, снігопад – вірна ознака процвітання господарства у новому році. А якщо у цей день мороз – у сім’ї буде злагода та любов. Зрозуміло, ці прикмети та упередження всього лише «луна» язичницьких святкувань та традицій, що не мають відношення до суті великого християнського свята.

Фото заголовку
За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама
реклама