Правила виховання дітей в різних країнах, які дуже дивують українських матусь (Не кажучи вже про бабусь)

Здається, що незважаючи на мовні та культурні відмінності, всі батьки на світі схожі. Але коли справа доходить до методів виховання, виявляється, що в кожній країні є свої пріоритети. Французький тато, турецька мама або іспанська бабуся звикли діяти на власний розсуд, адже їхні традиційні педагогічні підходи так важливі для малюка і сім’ї.

Ми в Тутка з цікавістю відкрили для себе, що матусі й татусі в інших країнах вважають найважливішим для того, щоб дитина росла здоровою і гармонійно розвивалася. Відзначимо, що деякі звички, особливо побутові, можуть шокувати батьків з нашої країни. Однак якщо подумати, в цьому є здорове зерно і деякі з них можна запозичити.

Польща

Такою може бути тиха година в польському дитячому садку.

Багато поляків вважають, що діти – найголовніше в житті: до них ставляться дуже трепетно і на рівних, на них рідко кричать і їх взагалі не б’ють. Польським батькам вдається зберігати баланс, щоб діти не росли розпещеними.

Малюки досить ввічливі, шанобливо ставляться до батьків, і тут грає роль досить сильний вплив на життя церкви, адже відвідування костелу – одна з міцних сімейних традицій, навіть якщо сім’я невіруюча. Татусі та дідусі беруть участь у вихованні нарівні з мамами та бабусями.

Цікаві нюанси:

  • Спокійне відношення до гігієни: діти можуть сидіти на підлозі в громадських місцях, наприклад, в шкільних коридорах. Також не вважається чимось жахливим з’їсти їжу, яка впала на підлогу.
  • У дитячому садку часто не буває ліжок для сну (вони є тільки в яслах), і якщо дитина захотіла спати вдень, вона може лягти прямо на килимку в групі, підклавши під голову подушку.
  • Невисокий рівень тривожності в загальному. Батьки не бояться гуляти з малюками в потенційно небезпечних для тих місцях (поряд з футбольним полем, де може вдарити м’яч, на набережних без огорожі). Діти гуляють на вулиці самі, починаючи з 7 років, можуть виконувати дрібні доручення – піти в магазин або погуляти з собакою.

Італія

Вирішувати конфлікти італійський малюк повинен самостійно.

У цій країні справжній культ дітей: їх люблять і пестять, причому не тільки родичі, а й взагалі чужі люди. Тому такої проблеми, як неможливість вийти в світ, бо вдома маленька дитина, у італійців немає – малюків беруть з собою всюди, і це зустрічає соціальне схвалення.

Італійські батьки не віддають дитину в садок, якщо є така можливість. Адже набагато краще, якщо малюк буде перебувати під наглядом великої родини: бабусь, тіток, двоюрідних сестер та інших. Робити занадто багато зауважень дитині не прийнято: батьки бояться, що в такому випадку вона виросте закомплексованою.

Цікаві нюанси:

  • В італійських сім’ях мало дітей – максимум двоє.
  • Діти завжди під наглядом. Страх втрати, викрадення дитини величезний, тому навіть дорослі діти рідко гуляють на вулиці самі.
  • Вважається, що дитина повинна вчитися самостійно знаходити рішення в різних ситуаціях, тому якщо трапиться конфлікт, наприклад, в пісочниці, не чекайте, що італійська мама пояснить малюкові правила поведінки.
  • Часто дитина звертається до всіх на «ти», не відчуваючи сорому перед дорослими, і може зробити зауваження батькам або перехожим.

Австралія

Самостійність і допомога батькам з раннього дитинства – норма.

На думку австралійських батьків, головне в житті – це самостійність і дисципліна. Саме на цьому і побудоване виховання. Навіть 2-річна дитина вже збирає іграшки та може приготувати собі сніданок (наприклад, налити молока в пластівці), не турбуючи маму.

У той же час дитині надається свобода вибору, батьки не бачать сенсу в примусі як в дрібницях (вибір одягу), так і у вчинках (робити уроки чи грати у відеоігри), просто тому що наслідки вибору проявляються досить швидко і дитина вчиться робити висновки.

Цікаві нюанси:

  • Вважається, що раннє навчання здатне негативно вплинути на розвиток дитини.
  • Якщо в сім’ї кілька дітей, то за непослух однієї часто карають всіх.
  • Агресивні ігри, в яких діти стріляють одне в одного з іграшкових пістолетів і автоматів, не засуджуються. Вважається, що вони допомагають дітям підготуватися до дорослого життя.
  • Діти часто не ходять в дитячий садок, бо в Австралії це дороге задоволення (в середньому $ 50-90 на день), тому дешевше одному з членів сім’ї не працювати, поки дитина не піде до школи.

Великобританія

Англійці впевнені: одна з причин успіху – висока самооцінка. Тому дітей хвалять за будь-які, навіть найнезначніші досягнення. Батьки і вихователі роблять все можливе, щоб не сварити дітей, а про те, щоб зробити зауваження чужій дитині, взагалі не може бути й мови. У школі вітається індивідуальний підхід – дитина сама робить вибір предметів і додаткових занять.

Цікаві нюанси:

  • Дітей намагаються одягати легко навіть в прохолодну погоду, не вважається небезпечним сидіти прямо на асфальті або камені, адже таким чином діти зміцнять імунітет в дитинстві та не будуть хворіти в дорослому житті.
  • Гарно поводитися на публіці й не влаштовувати істерик дітей привчають досить рано, часто методом повного ігнорування крику й забаганок.
  • Заохочується довіра. Наприклад, мама не боїться відпустити 3-річну дитину кататися на самокаті або біговелі далеко від себе, тому що знає, що він зупиниться і почекає її біля дороги.
  • У дітей є повне право на самовираження, тому можна повалятися в калюжі, вийти з дому в піжамі, костюмі Супермена або спробувати пісок на смак.

США

Головне – час, проведений разом.

Американські батьки вважають: щоб виховати гармонійну особистість, з дітьми треба проводити багато часу і не порівнювати їх з іншими. Дітям намагаються давати свободу, проте і прищеплюють почуття відповідальності. Вже з раннього віку у малюка можуть бути домашні обов’язки, від яких не можна ухилятися. Деякі батьки заохочують дітей матеріально за виконану роботу, але щоб вона була оплачена, все має бути зроблене на совість.

Цікаві нюанси:

  • Батьки люблять рано вкладати дітей спати: це схвалюють американські педіатри, а дорослим хочеться мати вільний час ввечері.
  • З 5 років дітей вчать розпоряджатися грошима, а трохи пізніше заводять їм персональні рахунки.
  • У дитини повинна бути своя кімната з народження. Вона сама вирішує, подорослішавши, коли робити там прибирання, а дорослі не можуть входити до неї без дозволу.

Іспанія

Звичайний час сімейної вечері – 22:00.

Іспанці вважають, що соціальний розвиток, вміння спілкуватися і знаходити спільну мову з людьми, шанувати сімейні традиції – дуже важливі аспекти виховання. А де ж іще розвивати ці навички, як не у великій родині?

Дітей вчать не порівнювати себе з іншими і не дуже хвалитися своїми успіхами. Заздрість і марнославство вважаються найбільшими вадами.

Цікаві нюанси:

  • Залишати дітей до 12 років без нагляду заборонено законом, і його сумлінно дотримуються. Діти не залишаються самі вдома і не виходять без супроводу дорослих. Якщо дитина залишається сама хоча б на годину, особливо в нічний час, для инших – це привід викликати поліцію.
  • Діти беруть участь в пізніх вечерях, які так люблять іспанці, адже це чудова нагода поспілкуватися з родиною.
  • Дітей не прийнято лаяти і карати, батьки не підвищують голосу, хоча самі по собі іспанці дуже емоційні.
  • Вже з раннього віку малюків заохочують до вивчення іноземних мов, найчастіше це англійська.

Німеччина

Дитина – член сім’ї, але зовсім не пуп землі, вважають німецькі батьки. Тому з народженням малюка його інтегрують в сімейні справи, а мама не забуває про своє звичне життя. Уже з перших днів життя дитину беруть з собою на зустрічі з друзями, виїжджаючи у справах. Коли малюк підросте, він також весь час знаходиться поруч з батьками, але його ненав’язливо вчать не перетягувати всю увагу на себе.

Цікаві нюанси:

  • Німці здивовані занадто стрімким розвитком технологій, і багато батьків не дозволяють дітям дивитися телевізор і користуватися ґаджетами до шкільного віку.
  • Заохочується розвиток самостійності, іноді це навіть пов’язане з певними ризиками. Так, наприклад, дитина 3-4 років цілком може нарізати овочі гострим ножем або скористатися праскою.
  • Для розвитку комунікабельності дітей водять в «ігрові групи», де мами пригощають одна одну своєю випічкою і діляться досвідом, а діти граються. Такі групи можуть організовуватися, наприклад, серед сусідів.

Туреччина

Найважливіше в житті – підтримка близьких людей.

Турецькі діти до школи в основному виховуються мамами. В ясла їх можна віддати вже з 2 років, але в країні ті переважно приватні, що далеко не всім по кишені. Розвивальні ігри та навчання до школи теж рідкісні. Турецькі батьки вважають: дім – це місце для розваг, а навчитися чогось вони можуть в школі. А ось взаємна підтримка й міцні стосунки в сім’ї – це важливо, тому з ранніх років дітей вчать приходити на допомогу близьким і підтримувати одне одного.

У 13 років у підлітків з’являються обов’язки, при цьому хлопчики допомагають батькові, а дівчатка – матері. Старші діти допомагають з малюками, бабусі в цьому процесі задіяні менше.

Цікаві нюанси:

  • Поняття режиму дня і спеціального дитячого харчування в Туреччині практично відсутнє. Дитина засинає на килимі – ось і тиха година, а вже дворічним дітям цілком можуть давати дорослі солодощі та газовану воду.
  • У дитячих садках немає ранків для батьків, виняток робиться тільки для свята дітей, який в Туреччині відзначають 23 квітня.
  • Турки дуже люблять дітей і вітають їх перебування у громадських місцях. І навіть якщо малюк розіб’є посуд в кафе, за нього не прийдеться платити.
  • На дитячих майданчиках підтримується чистота, висаджують квіти, а пісок в пісочниці просівають кожного дня.

Франція

Про довгу декретну відпустку багато мешканок Франції можуть тільки мріяти – в реальності вони змушені рано виходити на роботу. Французькі ясла приймають дітей вже у віці 2 місяців. Соціалізація важлива, тому батьки вважають за краще віддавати дітей в садок, ніж залишати з нянею.

Французи вчать дітей ввічливості та привітності, самостійності. Вважають, що хвалити потрібно в міру, тому що зайва похвала спонукає дитину робити тільки те, що у неї добре виходить, і уникати труднощів: самооцінка виростає від кожної нової справи, з якою малюк справляється самостійно.

Цікаві нюанси:

  • Дітей дуже рано переводять на загальний стіл, їм не готують окремо, тому їх спокійно беруть з собою в ресторан. Дитину не примушуватимуть їсти, але завжди запропонують хоча б спробувати нову страву.
  • Дитину заохочують висловлювати свою думку і обговорювати її.
  • Французькі батьки чітко формулюють основні правила поведінки і стежать за їх виконанням.
  • Вчити гарних манер малюків починають з раннього віку: вітатися з гостями і сусідами, спокійно поводитися в чергах, поступатися місцем людям похилого віку в громадському транспорті та використовувати ввічливі звернення і слова подяки.

А чий підхід до виховання здається вам найбільш цікавим?

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker