Хто придумав назви семи нот і що вони означають в перекладі з латинської?

Чи замислювалися ви колись про те, хто придумав нотну грамоту і чому саме До-Ре-Мі-Фа-Соль-Ля-Сі, і що взагалі означають ці букви? Сьогодні ми поділимося з вами цікавою інформацією про походження нот і розкриємо таємницю їх назви.

Винахідником всесвітньо відомої нотної грамоти вважається чернець Гвідо Аретинський (Гвідо д’Ареццо), що жив у (бл. 990 – бл. 1050) роках нашої ери. Як і все прекрасне в ті часи, нотна грамота зародилася поблизу Флоренції, невеликому містечку в Тоскані – Ареццо.

У Флоренції встановлено пам’ятник ченцеві:

Гвідо був учителем музики і хорового церковного співу при різних храмах, він багато подорожував по Італії, зустрічався в Римі з Папою Іоанном XIX і багато працював над створенням музичної грамоти, яка стала б загальноприйнятою.

Одного разу, намагаючись придумати більш легкий спосіб заучування незнайомих мелодій для піснеспіву, Гвідо придумав систему сольмізації на базі акровірша молитви до Йоана Хрестителя:

UT queant laxis
REsonare fibris
MIra gestorum
FAmuli tuorum
SOLve polluti
LAbii reatum
Sancte Ioannes

(В перекладі з латинської: «Щоб слуги твої голосами своїми змогли оспівати чудові діяння твої, очисти гріх з наших зганьблених вуст, о, Святий Іоанн»)

Назви всіх нот, крім першої, закінчуються на голосний звук, їх зручно співати. Склад ut – закритий і проспівати його, як усі неможливо. Тому назва першої ноти октави ut в шістнадцятому столітті замінили на do (швидше за все, від латинського слова Dominus – Господь).

Сучасна інтерпретація назв нот виглядає так:

Do – Dominus – Господь;
Re – rerum – матерія;
Mi – miraculum – диво;
Fa – familias рlanetarium – сім’я планет, тобто сонячна система;
Sol – solis – Сонце;
La – lactea via – Чумацький шлях;
Si – siderae – небеса.

Завдяки авторитету Гвідо латинська літерна нотація утвердилася як загальноприйнята в західній Європі та зберігається до наших днів.

Крім усього іншого, Гвідо належить і величезна заслуга в прогресі письмової частини нотної грамоти. Під час виступу хору, Гвідо для вказівки нот використовував свою ліву руку, згинаючи суглоби пальців він вказував, яку ноту брати в той чи інший час:

Надалі Гвідо почав відзначати звуки нотами (від латинського слова nota – знак). Ноти, заштриховані квадратики, розміщувалися на нотному стані, що складається з чотирьох паралельних ліній. Зараз цих ліній п’ять і ноти зображують кругом, а не квадратом, але принцип, введений Гвідо, залишився без змін.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker