9 куточків світу, жителі котрих об’єднані однією великою таємницею

У світі є чимало неймовірних поселень, де все здається чудоземним: звичаї, люди і їх особливості. І складається враження, що жителів там об’єднує одна спільна таємниця. Завжди цікаво відкрити завісу і дізнатися подробиці.

Тутка запрошує вас здійснити подорож нон-стоп у дивні куточки нашої планети.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

1. «Царство для гномів»

Незвичайним людям в нашому світі доводиться нелегко. Але поблизу Куньміну у них є казкове царство. Цей унікальний світ створив Чень Мінцзін. Він запропонував карликам з усієї країни, що страждають від відчуження, переїхати сюди. Зараз тут проживають близько 125 осіб у віці від 19 до 48 років.

Одягаються жителі в яскраві костюми гномів, ангелів, ельфів, принцес і вартових. У них є будинки, схожі на дерева і гриби. А поруч — гуртожитки, де зручну сантехніку та меблі зробили для них під замовлення. Тут їм комфортно і ніхто не сміється їм услід.

А ще у всіх є робота. Вони роблять вистави для туристів, проводять екскурсії. А у вихідні займаються домашніми справами, грають в покер, волейбол, ходять на безкоштовні курси англійської мови.

Незважаючи на суперечки «великих людей» про їх поселення, самі карлики задоволені. Вони живуть у своєму затишному світі, де у них є дім і робота, а ще створена для них інфраструктура зі школою, лікарнею, магазинами, кафе і квітковою крамницею.

2. Індіанці піраха – найщасливіше плем’я

Плем’я, що живе біля притоки Амазонки, називають найщасливішим. А вони… Не вміють рахувати, зате у них є 2 числа — «мало» і «багато», а ще 2 кольори — «світлий» і «темний». Не знають годинників і календарів, їдять 1-2 рази в день, а сплять час від часу по 20 хвилин, щоб «довгий сон не забрав сили».

У них лише 3 ступені родинних взаємин: дитина, батько і брат / сестра. Тут немає повчань і ієрархії, але ніхто не краде і не вбиває.

У них немає власності і забобонів, їх не переконали проповіді Деніела Еверетта. Навпаки, він прийняв їх світогляд, а їхня мову з 3 голосними і 7 приголосними перевернула його мовні знання.

Жителі Піраха щасливі, вони співають вночі та вірять, що сни і реальність однаково важливі. Раз у 7 років вони змінюють свої імена, пам’ятають назви і властивості тисячі рослин і тварин. А їхні діти граються не іграшками, а з деревами, квітами, собаками і лісовими духами.

3. Ікарія – Острів довгожителів

Кожен 3-й житель Ікарії доживає до 90 років. А двоє інших живуть до 100 років. Таємниця криється в райській природі острова в Егейському морі, 8-ми цілющих джерелах, а ще в малій пристосованості для натовпів туристів. Але самотність нікому не загрожує, адже тут дружно живуть 10 тис. оптимістів.

Тут лише з чуток знають про хвороби Альцгеймера і про «вікові недуги». А ще сюди зі США приїхав помирати Стаматіс Мораїтіс (див. фото вище) — лікарі сказали, що йому залишилося жити 9 місяців. Грек Мораїтіс повернувся на батьківщину з родиною в 1976 році і щасливо прожив ще 37 років.

На Ікарії люди не поспішають, працюють по мірі сил, ходять по гірських стежках, їдять фрукти зі своїх садів. Люблять оливкову олію, хліб на заквасці, козяче молоко і трав’яний чай. А ввечері — веселі посиденьки з сусідами за глечиком вина.

Коли одну іменинницю, яка відсвяткувала 101-ший день народження, запитали, у чому ж секрет, вона пожартувала: «Та ми просто тут забуваємо вмирати!»

4. Кандіду-Годой / «Край близнюків»

Абсолютний лідер за народженням близнюків — Кандіду-Годой в Бразилії. Тут в одному районі в 80-ти сім’ях по 44 пари близнюків. Більшість жителів родом з Німеччини — вони почали переїжджати сюди під час Першої світової війни. На початку 1990-х років стало відомо про феномен, і з різних країн сюди приїхали журналісти. Місцевій владі це сподобалося, вони назвали місто «Землею близнюків», відкрили виставку в музеї і встановили статую «Джерело родючості».

Вчені висували різні версії походження феномену, серед яких особлива вода, ізоляція регіону, а ще генетичні експерименти нацистського доктора Йозефа Менгеле. Мешканці кажуть, що він кочував по цих місцях під виглядом ветеринара. І саме в цей час був помічений перший сплеск народження близнюків.

До речі, вчителям доводиться нелегко, оскільки учні-близнюки часто хитрують, відповідаючи один за одного на уроках.

5. Плем’я вадома — «люди-страуси»

В цьому племені спостерігається генетична аномалія ступні — ектродактилія. Через відсутність трьох середніх пальців на нозі цих людей прозвали «страусоногими». Вчені впевнені, що причина явища — стародавні закони, що забороняють шлюби за межами племені.

Один з батьків, у якого двоє дітей мають по п’ять пальців, а троє — по два пальці на ногах, згадує: «У дитинстві я не здавався собі незвичайним. Мама і багато одноплемінників теж мали два пальці на ногах. А незручностей ніколи не відчував: був активним і часто ходив пішки до Франсистауна».

6. Аміші / Життя поза часом

Аміші — протестанти-пацифісти. Засновник громади Якоб Амман виступив за обмеження контактів із зовнішнім світом. Але Людовік XIV почав гоніння проти «некатоликів», і аміші вирушили за океан, в Новий Світ.

Зараз таких поселень багато в США (Огайо, Пенсільванії і в інших штатах), а також в Канаді (Онтаріо). Вони не беруть в руки зброю, не платять податки, не приймають допомогу від держави. А основні заняття — фермерство і ремісництво.

Аміші старого обряду дотримуються усіх правил: не водять авто, орють землю плугом, не користуються електрикою, телефоном і комп’ютером, замість холодильника у них — камера з льодом. А ось аміші нового обряду не відмовляються від комбайнів і телефонів.

У сім’ях зазвичай мінімум 5 дітей. Всі жінки носять чепці, їм заборонено фарбуватися, стригти волосся і носити прикраси. Чоловікам після весілля не можна голити бороду.

Діти вчаться до 8-го класу, а в 15 років настає період румспрінгу. Підлітки можуть порушувати правила й їхати з поселення. Вони пробують алкоголь, цигарки, купують модні речі. Після цього 90 % молоді вирішують залишитися в громаді і приймають хрещення.

В наш час спостерігається великий інтерес до громади. З’явилися навіть реаліті-шоу про молодих амішів, які вирушили в Нью-Йорк на пошуки реального життя. А американці, втомлені від фастфуду, стали відвідувати аміші-ринки, де продають нешкідливі овочі і фрукти, варення, випічку і красиві вироби.

7. «Вільні художники» (село Арден, США)

У 1900 році двоє друзів — скульптор Френк Стівенс і архітектор Уїлл Прайс — орендували землю у Делавері й заснували арт-село. Тут на бажаючих очікує безтурботне життя на природі, незалежна праця, а також один податок — на землю.

Волелюбна ідея захопила художників, музикантів та письменників. І «комуна мистецтв» розвивалася, займаючись продажем виробів. Жителі Ардена вважають себе послідовниками «джорджизму»: кожна людина особисто володіє створеним продуктом, а природні блага належать усім.

Село стало куточком радості. Сюди їдуть туристи, щоб відвідати ярмарки та фестивалі, придбати оригінальні творіння арденовців і помилуватися будинками в стилі англійського Середньовіччя.

8. Хогвей / «Шоу Трумана» для піклування за людьми
похилого віку

У затишному «селі» є будинки, магазини, кафе і фонтан на площі. Тільки його мешканці — це пацієнти суспільної клініки для людей, що страждають деменцією (старечий маразм). За оцінкою вчених, до 2030 року вже 65 млн осіб можуть мати цей діагноз.

А мешканці Хогвея абсолютно не відчувають своєї недуги і самотності. У кожній квартирі-палаті живуть 5-6 осіб, про яких піклується персонал, який маскується під продавців, перукарів та інших працівників.

Все організовано так, щоб літні люди не виходили за межі села. Але ніде немає лікарів у білих халатах. «Мета у нас одна: дати цим людям похилого віку все, щоб вони жили звичайним життям».

Крім прогулянок і покупок жителі Хогвея можуть кататися на велосипедах, відвідувати клуби за своїм хобі: музика, живопис, садівництво, кулінарія. А ще є працетерапія: допомога в пранні, готування або догляд за кимось.

Палати стилізовані під звичайні кімнати з дотриманням стилю тих років, коли короткотривала пам’ять цих людей перестала діяти — інтер’єр 70-х, 90-х та ін. А завдяки пересувним кухням, на яких розігрівають їжу, здається, що її готують як вдома — десь поруч.

Цей чудовий проект має багато критики. Але ті, хто думає насамперед про людей, відразу помічають, що мешканці люблять своє «село». У них поліпшується апетит, вони охоче спілкуються, а ліків приймають менше.

9. Фінка Беллавіста / «Рай на деревах»

Історія «трихауз-поселення» в Коста-Ріці вельми цікава. Одного разу молодята Еріка і Метт Хоган купили 600 акрів джунглів, яким загрожувала вирубка. Вони почали будувати будинок на цих лісових велетнях. І тоді до них приєдналися однодумці, які люблять життя на природі.

Так за 10 років неподалік від Тихого океану з’явилося екопоселення. Тут користуються сонячними батареями і мережею «безвуглецевої» енергетики, збирають річкову та дощову воду, вирощують овочі та фрукти, а відходи йдуть на біопереробку. Всі нові поселенці отримують керівництво відповідно до ресурсів та облаштування шляхів.

Будинки тут, за словами Еріки, «різні як сніжинки», а з вікон відкривається чарівна панорама. Замість громадського транспорту використовують натягнуті канати. Багато власників будинків на деревах здають житло в оренду. Мандрівники можуть знайти і затишну кімнатку, і комфортабельний номер. А ще є їдальня і Wi-Fi.

До речі, люди на деревах викликають чималу зацікавленість у представників фауни. «Чим більше людей і шуму, тим більше збирається птахів і тварин».

Метт і Еріка кажуть: «Створюючи це місце, ми йшли за покликом серця, а не інвесторів. І наша „первісна“ ідея надихнула інших».

А яке незвичайне поселення здивувало вас? Поділіться вашими враженнями.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close