Одна незаперечна причина, чому не варто слухати поради успішних людей

Якщо трапиться так, що вам дасть пораду суперуспішний бізнесмен, скажімо, Марк Цукерберг або банкрут, кого ви послухаєте? Ясна річ, Цукерберга! Кому як не йому говорити про правильну стратегію.

Якщо ви людина творча, кого ви будете слухати — Стівена Спілберга чи богом забутого актора театральних масовок? Звичайно, першого! Що за питання, скажете ви. А про таємниці довголіття запитаєте у людей, що дожили до 100? Ясна річ. І ви скрізь помиляєтеся!

І ми в Тутка разом з письменником Девідом Макрейні розповімо вам, чому.

Давайте розберемося, чому

Пояснимо це на прикладі Бреда Пітта. Давайте уявимо, що в той день, коли ще юний Бред — молодий амбітний красень — приїхав в Голлівуд, разом з ним туди ж приїхали ще близько сотні молодих і амбітних красенів. Можливо, деякі з них були навіть більш красиві, амбітні, володіли великим талантом і навіть зв’язками. Але в підсумку з цієї сотні лише Пітт зумів досягти слави. І тут головний парадокс: він не зможе пояснити вам, як стати таким же знаменитим і запобігти провалу, тому що всі його рішення в підсумку виявилися правильними. Пояснити, як уникнути неправильних рішень, зможуть лише ті, хто провалився, — та сама сотня хлопців.

А тепер задумайтеся: такий свій Бред Пітт є в кожній сфері — це якась суперуспішна людина, який зуміла досягти дуже багато чого, у якої всі хочуть запитати поради, дізнатися таємницю успіху. А таємницю успіху можуть розкрити насправді не вони, а ті, хто колись якесь рішення прийняв невірно.

Це явище, коли враховуються дані тільки переможців, не звертаючи увагу на переможених, називається «систематичною помилкою того, хто вижив».

В чому суть явища?

Світові цей феномен відкрився під час Другої світової війни, коли командування США намагалося збільшити кількість бомбардувальників, що поверталися з битв. У дослідженні літаків, які вижили, з’ясувалося, що всі вони були пробиті кулями в основному вздовж крил і по центру нижньої частини корпусу. Було вирішено додати туди більше броні — логічно ж, як ви вважаєте?

А ось і ні! Втручання знаменитого статистика Абрахама Вальта врятувало авіацію від фатальної помилки: він відкрив всім очі, зазначивши, що дірки від куль, навпаки, показували сильні місця бомбардувальників, такі місця, з пошкодженнями яких можна вижити, а ті місця, де вцілілі бомбардувальники не пошкоджені, — це і є найвразливіші місця, в які просто не потрапили ворожі кулі, дозволивши льотчикам повернутися додому.

Так і закріпилася в статистиці важлива систематична помилка того, хто вижив» — помилкова тенденція зосереджуватися на тих, що вижили, замість загиблих, на успіх замість невдачі.

Так чому ж ми завжди на неї потрапляємо?

Здавалося б, закон відкрито, а ми зовсім не беремо його до уваги. Чому? Та тому, що ми користуємося повсякденною логікою. Якщо нас цікавить секрет довголіття, ми запитаємо його в якоїсь 100-річної бабусі. І якщо така бабуся скаже, що вона все життя курила, пила в своє задоволення і вдосталь сварилася матом, ви за інерцією подумаєте: «Так ось же вона, таємниця довгого життя! І якого, взагалі, тоді я ходжу в цей чортовий спортзал?»

Однак, потрібно мати на увазі, що людей, які не вижили з таким же режимом в рази більше. Те, що конкретно вона дожила до такого поважного віку, швидше везучість, ніж таємниця довголіття.

Тому наступного разу, коли будете слухати напутні промови Стівена Спілберга або бабусі-довгожительки, згадайте цю банальну помилку того, хто вижив»: остерігайтеся порад лише успішних людей — приймайте до уваги і переможених, якщо хочете перемогти.

До того ж пройти такий же шлях, що і Цукерберг або Спілберг, прийнявши точно такі ж рішення, в нових реаліях практично неможливо. Ви ніколи не станете таким же успішним, як Стівен Спілберг. Просто-напросто тому, що світу не потрібен другий Спілберг. Світові потрібен хтось новий.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: