Геніальні винаходи дилетантів

3

Акторка, яка вперше імітувала оргазм в кіно, придумала систему управління ракетами, а закупник бавовни — лейкопластир. Найдивовижніші (і корисні!) винаходи, зроблені непрофесіоналами, — в цьому матеріалі.

 Система управління торпедами: актриса Хеді Ламарр

Геніальні винаходи дилетантів
© moya-planeta.ru

Історія австрійсько-американської актриси Хеді Ламарр — яскравий приклад такого винахідництва. Красива жінка з бровами-ниточками прославилася не тільки тим, що першою в кіно зобразила сцену оргазму (фільм «Екстаз», реж. Густав Махаті, 1933), але ще й тим, що придумала систему дистанційного управління торпедами. Базові знання про те, що таке взагалі торпеди і як вони функціонують, мимоволі дав їй її чоловік Фріц Мандл — збройовий фабрикант, який був на короткій нозі з Гітлером і Муссоліні.

реклама

Фріц пишався дружиною і брав її на всі прийоми, в тому числі на військові наради, де обговорювалися системи озброєння нацистів. Втікши від чоловіка в Америку напередодні Другої світової, Хеді вирішила винайти радіокеровану торпеду, яку не можна перехопити. Осяяння прийшло під час гри на фортепіано в чотири руки. Спостерігаючи за тим, як синхронно рухаються по клавішах руки, перескакуючи з октави на октаву, Хеді зрозуміла, що цей же принцип підходить і до торпед. Досить використовувати при передачі сигналу код, який буде змінювати частоту, як би «стрибаючи» по радіоефіру.І синхронізувати передавач і приймач. Винахід Ламарр ліг в основу сучасних GPS, Wi-Fi і Bluetooth.

Циркулярна пила: ткаля Табіта Беббіт

Геніальні винаходи дилетантів
© moya-planeta.ru

Багато винаходів з’явилися на світ з-за бажання полегшити життя собі та іншим. Так йшла справа і з циркулярною пилою. Ткаля і член протестантської релігійної громади шейкерів Табіта Беббіт якось (справа була ще в початку XIX століття!) спостерігала за роботою двох чоловіків, які розпилювали колоду звичайною пилкою. Вона була дуже уважна до дрібниць і помітила, що власне розпилювання трапляється тоді, коли пила рухається в одну сторону. Зворотний рух — трата сил вхолосту. Бажаючи допомогти членам своєї громади, вона придумала пилку, яка пиляла б безперервно. Перша циркулярна пила являла собою металевий диск з гострими зубчиками, прикріпленими до прядки. Патенту ні Табіта, ні інші члени її громади не отримали через релігійні переконання.

Кулькова ручка: журналіст Ласло Біро

Геніальні винаходи дилетантів
© moya-planeta.ru

Угорському журналісту Ласло Біро за діяльністю доводилося багато писати. І звичайно, він був добре знайомий з вадами пірових авторучок: вони постійно протікали, а чорнило в них закінчувалися в самий невідповідний момент. У 1938 році Ласло придумав новий принцип дії ручок: густі чорнило поміщалися в тонкий капіляр, на кінці якого була кулька. Обертаючись у всіх напрямках, кулька переносила чорнило на папір. Напередодні Другої світової Ласло емігрував з Угорщини в Аргентину і там захистив патент. З тих пір кулькові ручки в Аргентині називаються «біроме», а 29 вересня — день народження Ласло Біро — святкується як День винахідника.

Автомобільні склоочисники: ріелтор Мері Андерсон

Геніальні винаходи дилетантів
© moya-planeta.ru

Одного разу американка Мері Андерсон їхала в трамваї. Був вітряний сніжний день зими 1902 року. Розгледіти щось через лобове скло було неможливо, і, щоб очистити його, водій постійно відсував стулку (лобове скло в той час не було єдиним з однієї частини, а зсувалося) в сторону. Вистачало такої очистки ненадовго. Пасажири при цьому ловили у відкриту кватирку снігові заряди. Мері прийшла в голову ідея, що можна керувати очищенням лобового скла прямо з кабіни. Ідея настільки захопила жінку, що вона стала малювати пристрій прямо на запітнілому склі у трамваї. А приїхавши додому, засіла за креслення.

Через рік склоочисник Андерсон був готовий. Він був зроблений з дерева і каучуку. Каучукова щітка кріпилася до важеля, який перебував у кабіні водія. Для того, щоб прибрати сніг та лід зі скла, водієві було досить повернути важіль. Передбачалося, що пристрій буде працювати тільки в зимовий період, тому він був мобільним — навесні його можна було знімати. На жаль, ніяких дивідендів винахід не приніс. Автомобільні компанії вважали його недоцільним. Двірники, більш-менш схожі на сучасні, були створені в 1911 році компанією Sloan & Lloyd Barnes. До того часу патент Мері Андерсон вже закінчив свою дію.

Лейкопластир: закупник Ерл Діксон

Геніальні винаходи дилетантів
© moya-planeta.ru

Ще одне корисний винахід придуманий людиною, далекою від якої б то не було науки. У 1920-ті роки, нікому не відомий,  Ерл Діксон працював в компанії Johnson & Johnson закупником бавовни. На винахід лейкопластиру його надихнула дружина – домогосподарка, яка постійно ходила в синцях і порізах —домашнє господарство давалося їй нелегко. Пальці місіс Діксон були замотані бинтами, які постійно намокали. Тоді Ерл нарізав з марлі шматочків, наклеїв їх на липку стрічку, приклав по всій довжині стрічки тканинну смужку і змотав все це у рулон. Перший у світі лейкопластир був готовий.

Діксон показав винахід босам Johnson & Johnson — ті були вражені простотою і функціональністю і в 1924 році запустили фабричне виробництво лейкопластиру. А через 15 років його почали стерилізувати. Продажа лейкопластиру принесли Johnson & Johnson щорічний прибуток на десятки мільйонів доларів, а Ерл Діксон незабаром став віце-президентом компанії.

Ранцевий парашут: актор Гліб Котельников

Геніальні винаходи дилетантів
© moya-planeta.ru

Колега Хеді Ламарр, російський актор Гліб Котельников придумав свій винахід, перебуваючи під враженням від трагедії. У 1910 році він дізнався про загибель пілота Мацієвича, що випав з літака під час показового виступу на Всеросійському святі повітроплавання. Вражений Котельников вирішив придумати засіб, який рятував б пілотів у кризових ситуаціях.

Перший ранцевий парашут РК-1 з’явився в 1912 році. Він був схожий на сучасні пристрої: круглий купол, металевий ранець з пружинами, витяжне кільце. Перше випробування провели на землі з допомогою автомобіля. Прив’язали до машини парашут і розігнали її. На швидкості висмикнули кільце. Купол розкрився миттєво. Сила гальмування виявилася такою, що заглох мотор автомобіля. Наступні випробування — з допомогою манекенів і людей — проходили успішно. В ході Першої світової війни парашути Котельникова стали використовуватися російськими військами. У сучасних парашутистів є традиція прив’язувати стрічки для затягування парашутів до дерев біля могили Котельникова на Новодівичому кладовищі.

Фото заголовку moya-planeta.ru
За матеріалами moya-planeta.ru

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама
реклама