В Україні з’явилось якісне кіно. 20 гідних українських фільмів 2017 року

Українці навчились робити комедії, якісне фентезі та нарешті українське кіно стало збирати повні зали кінотеатрів. Усе про українські фільми, які вийшли на екрани в 2017

Український кінематограф після 20 років занепаду починає відроджуватись. В 2017 році за номінацію на “Оскар” змагатимуться одразу три фільми, до виробництва яких має відношення Україна.

В 2017 році зняли 27 фільмів, які отримали фінансування з держбюджету. У 2016 році держава дала гроші на 35 нових українських фільмів.

В 2018 році Україна планує випустити не менше. В бюджеті-2018 закладено більше 1 млрд гривень на розвиток українського кінематографу.

520 мільйонів гривень для Держкіно, яке фінансує фільми українського виробництва. Та ще окремо 500 мільйонів гривень на виробництво фільмів патріотичного спрямування, якими буде розпоряджатися Міністерство культури.

У 2017 році, для порівняння, в бюджеті на підтримку українського кіно було виділено 515 млн грн, а в 2016 – трохи більше 250 млн грн.

Також восени цього року Верховна Рада ухвалила два законопроекти для розвитку українського кіно. По-перше, виробникам українських фільмів не треба платити ПДВ аж до 2023 року. По-друге, скасували мито на ввезення обладнання для зйомок фільмів.

Пропонуємо вашій увазі усі українські фільми, які цьогоріч вийшли у прокат. У список не потрапили українські фільми, які показували тільки на кінофестивалях.

Червоний

Бюджет фільму: 20 млн грн (10 млн Держкіно)

Касовий збір: 2,89 млн грн

Режисер: Заза Буадзе

Масові сцени, правдоподібні декорації, драма, смерть, дружба та боротьба – це все про фільм за мотивами роману Андрія Кокотюхи.

В центрі сюжету фільму “Червоний” молодий воїн УПА Данило Червоний, якого зіграв актор із Львівського тетру ім. Леся Курбаса. Герой підняв повстання у сталінському ГУЛАЗі, вижив та намагається вирватись на волю.

Режисером фільму став відомий грузинський митець Заза Буадзе, який вже кілька років працює в Україні. Сценарій до фільму написав автор книги Андрій Кокотюха.

Картину знімали три місяці без перерв. Для фільму навіть з нуля побудували справжній концтабір неподалік від Кривого Рогу.

Окрім того, зйомки відбувались в Одесі та неподалік від Луцька, де відтворювали масштабні сцени боїв воїнів УПА із нацистами та НКВС. У епізодах та масових сценах брали участь колишні ув’язнені зі справжніми кримінальними біографіями.

Загальний бюджет українського історичного бойовика склав 20 мільйонів гривень. Половину з цих грошей виділило Державне агентство України з питань кіно, ще половину пожертвували спонсори.

Сторожова застава

Режисер: Юрій Ковальов

Бюджет: 40,3 млн грн (18,1 млн. Держкіно)

Касові збори в Україні: 18,9 млн грн

Касові збори у світі: 19,7 тис доларів

Перше українське фентезі, яке побило рекорди прокату в перший же вікенд і зібрало 8,1 млн грн.

Картина розповідає про сучасного школяра Вітька, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле — на тисячу років назад. Там він рятується від смертельних небезпек, зустрічає нових друзів та вступає в битву з міфічними істотами.

Хлопчик опинився в середньовічній Київській Русі в 1120 році, де зустрічає легендарних богатирів Добриню, Іллю та Олешко, з якими він битиметься проти половців і величезного кам’яного монстра.

Фільм було знято українською, але через погану розмовну українську у більшості акторів, їхні репліки довелось продубльовати.

“Сторожова застава” став першим фільмом в Україні, який так активно рекламувався. Постери фільму можна було побачити на бігбордах, плакатах, в громадському транспорті, інтернеті та на телеканалах.

“Укрпошта”, як однин із спонсорів фільму, випустила 130 тисяч марок із зображенням фільму. Актори у лицарських обладунках також провели рекламний флешмоб на одній із станцій київського метро. Вони пройшлись з мечами та заспівали саундтрек фільму.

На розробку ескізів художнику з костюмів знадобилось півтора місяці. Лише на вуса і бороди головних героїв пішло 2 кг волосся буйвола. Всього було виготовлено 40 борід і 30 перук.

Костюми головних героїв доповнені справжніми раритетними аксесуарами з приватних колекцій. Наприклад, лати Добрині складаються з півтисячі пластин, а важить костюм богатиря понад 30 кг.

Стрімголов

Бюджет: 10 млн грн (9,9 млн Держкіно)

Режисер: Марина Степанська

Як піднятись, впасти і знову намагатись піднятись – лейтмотив цього фільму. Події картини розвиваються в Києві у 2014 році. Головний герой – 27-річний хлопець, який в умовах “героїчного часу” намагається зробити непростий вибір.

Він музикант-вундеркінд, який тривалий час лікувався від алкогольної та наркотичної залежностей. Після реабілітації хлопця до себе у село забирає його дідусь.

В основу фільму лягла реальна історія життя Марини Степанської. Про біографічність говорити не варто, але за словами режисера, багато в чому вона спиралася на свій досвід.

Картина стала повнометражним дебютом Марини Степанської. Фільм вже брав участь у конкурсній програмі фестивалю у Карлових Варах. Та змагався за право представляти Україну на “Оскарі”.

Стрічка стала одним з переможців конкурсного відбору Держкіно, яке на 100% проспонсорувало весь бюджет фільму.

У квітні 2017 року проект фільму переміг на пітчингу Вільнюського міжнародного кінофестивалю та як приз отримав ринковий показ на Каннському кіноринку.

Виконавиця головної ролі Дар’я Плахтій отримала приз за найкращу жіночу роль на Міжнародному фестивалі авторського кіно в Марокко.

“Стрімголов” вийшов в обмежений прокат в Україні у листопаді 2017 року. Автори були незадоволені результатами першого прокату, вирішили вдруге випустити фільм в український прокат.

Наступного року у співпраці з іншим українським кінодистриб’ютором фільм вийде у повноцінний прокат в лютому.

Правило бою

Бюджет: 10 млн грн

Режисер: Олексій Шапарєв

На створення стрічки режисера надихнули успіхи олімпійського чемпіона з боксу Василя Ломаченка, якого тренував батько.

Це перша українська кінострічка в жанрі спортивної драми із зірковим складом. У фільмі з’являються Олександр Усик, Женя Галич, Дмитро Ступка, Станіслав Боклан та інші відомі актори.

Фільм розповідає про перспективного боксера Тараса, який заробляє на життя вуличними боями. Однак згодом у нього захворіла мама і їй необхідна складна операція. Хлопець вирішує піти у бої без правил в нелегальному тоталізаторі, аби оплатити лікування.

У фільмі дуже багато боксерських боїв і виконані вони досить професійно. Акторів, які грали бійців, тренували за 4 місяці до початку зйомок.

Бойовою хореографією фільму займався Сергій Житніковський – майстер, який ставив хореографію для відомого голлівудського актора Джейсона Стетхема.

Зйомки фільму почались на початку 2016 року. Бюджет фільму склав півмільйона доларів. Інвестором виступив білоруський бізнесмен Максим Лещенко.

“Правило бою” став дебютом у кіно для боксера Олександра Усика та фронтмена гурту O.Torvald Жені Галича.

Саундтрек до фільму “Твой дух — твоё оружие” написали рок-група O.Torvald і репер ЯрмаК.

Припутні

Бюджет: 8,6 млн грн (4,2 млн Держкіно)

Касовий збір: 771 тис грн

Режисер: Аркадій Непиталюк

Дебютна робота режисера показує долю стражденного українського народу трошки по-новому. Не у чистій драмі, а у драмі, загорнутій у комедію.

Суржик, алкоголь, село, стосунки, драма та музика “Воплі Водоплясова” – основні складові “Припутніх”.

Сюжет фільму розповідає про один день у селі Припутні. Мама з донькою їдуть до бабусі в глухе село. Три покоління жінок, які роблять усе, аби нашкодити один одному. Мати калічить доньку, донька калічить онуку і так далі.

Фільм “Припутні” — перший повнометражний фільм в історії українського кінематографа, де майже всі актори розмовляють суржиком.

Знімати фільм суржиком вирішив режисер Аркадій Непиталюк та продюсери стрічки — Юрій Мінзянов та Влад Ряшин. Це, на їх думку, допоможе глядачеві поринути в культурну атмосферу маленького села.

“Припутні” – це сучасне українське кіно для всіх. У ньому поєднана і людська драма, і хуліганський гумор, багато сміливих порівнянь та сцен. А усе це також доповнює непідробний український колорит та жива мова із села.

Рівень чорного

Бюджет: $10 тис

Збори: 50,6 тис грн

Режисер: Валентин Васянович

Картина, яка цього року можливо представлятиме Україну на “Оскарі” в номінації Кращий фільм іноземною мовою. І це той фільм, який говорить про універсальні проблеми людей абсолютно нестандартною кіномовою.

Нова драма від продюсера “Племені” поєднує елементи документального та ігрового кіно.

Фільм розповідає про весільного фотографа Костянтина Мохнача, який живе у великому місті та почувається дуже самотнім. На порозі 50-річчя герой розуміє, що втратив усе, що любив і до чого був прив’язаний.

Фільм складається з 35 німих сцен, що поволі розповідають про роботу, захоплення та особисте життя героя. Режисер зняв кіно без сценарію.

У фільмі знялася Катерина Молчанова, відома за роллю у “Моя бабуся Фанні Каплан”.

Фільм народжувався буквально в процесі зйомок двома друзями. Мохнач – непрофесійний актор, а бюджету як такого і не було. Тож після перегляду, можна зрозуміти, що у них вийшла досить пристойна замальовка про самотність.

Межа

Режисер: Петер Беб’як

Бюджет: 1,3 млн. євро (7 млн гривень від Держкіно)

Збір в Україні: 1,2 млн грн

Збір в світі: $ 2,2 млн

Драма про контрабанду з України побила усі рекорди в Словаччині, але провалилась у нас. “Межа” – це розумна, добре зроблена драматична картина з хорошою грою акторів, небанальним гумором і чудовою музикою.

Це третій фільм про контрабанду, який вийшов на екрани восени. До того був “DZIDZIO Контрабас” та “Ізі” Андреа Маньяні.

У фільмі Україну не показують, як щось незрозуміле і пострадянське. Попри те, що усі контрабандні потоки йдуть саме з української сторони. Наша країна цілком конкретна, а герої із притаманною нам ментальністю.

У фільмі звучить відома словацько-українсько-польська народна пісня “Гей, соколи”. Українську версію пісні, під глибоким враженням від фільму, виконав Олег Скрипка.

“Межа” – це кримінальна драма про злочинців-контрабандистів. Про корупцію, дружбу, підступність і зраду найближчих. Події там розгортаються влітку 2007 року, коли Словаччина от-от вступить до “шенгену”.

Для Адама – керівника контрабандної злочинної групи, починаються важкі часи. Він зразковий тато, чоловік та син і не хоче перевозити наркотики через кордон.

Через це втрачає гроші, влазить у шалені борги, переживає зраду найближчого друга та наживає ворога – небезпечного і жорстокого мафіозі з Мукачево.

Це третій фільм, у виробництві якого брала участь Україна і який цьогоріч змагається за номінацію на “Оскар”.

Інфоголік

Режисер: Валентин Шпаков, Владислав Климчук

Бюджет – 4 млн грн

Збір – 5 млн грн

Перша спроба студії “Мамахохотала” посунути “Квартал 95” на ринку україномовного гумористичного кіно.

Фільм розказує про інвест-менеджера Максима, який не уявляє свого життя без новин та смартфону. Але одного дня усе, що він прочитав у новинах, втілюється в життя і Макс не знає як це виправити.

У фільмі з’являється Павло Зібров, який грає екстрасенса, а у вільний час підробляє таксистом. В “Інфоголіку” співак дуже тонко познущався із свого сценічного образу, навіть показує середній палець на камеру.

Стрічку знімали у Києві і деякі сцени в Межигір’ї. Заради зйомок деяких епізодів знімальній команді довелося перекривати дороги і “знімати” тролейбуси зі струмоприймачів. В фільмі навіть знявся справжній верблюд.

Заради ролі кращого друга головного героя актор Олег Маслюк спочатку відрощував волосся, а потім поголився на лисо.

Фільм окупився в прокаті на українському ринку. Під час прокату “Інфоголік” був дуже популярним, бо в Україні не часто з’являються комедії вітчизняного виробництва. Критики ж фільм оцінили не дуже високо.

Ізі

Режисер: Андео Маньяні

Бюджет: 1,2 млн євро (5,8 млн грн від Держкіно)

Збір в Україні – $50,2 тис

Збір в Італії – $265 тис

Тонка, іронічна та розумна комедія, яка сильно відрізняється від “класичних” примітивних комедій. Фільм вийшов у копродукції з Італією і це перший спільний проект між країнами.

В центрі – історія італійця Ісідоро (Ізі). Чоловік колись будував кар’єру автогонщика, але покинув спорт, коли одного разу заснув на перегонах.

Тепер йому 40, він досі живе з мамою і у нього затяжна депресія. Брат Ізі доручає йому відвезти тіло українського заробітчанина на його батьківщину в Карпати. По дорозі починаються пригоди.

Спочатку за сценарієм головний герой мав відвозити заробітчанина до Балкан. Але режисер фільму був такий вражений красою Закарпаття, що вирішив переписати фільм.

Україну італійський режисер Андреа Маньяні зобразив просто фантастичною. Щось схоже колись малював у Сергія Параджанова в “Тінях забутих предків”. Україна у фільмі містична, поетична, часом жорстка та гостинна.

Глядачі прийняли фільм неоднозначно. Багато хто критикував за несмішні жарти, інші навпаки. Критики також були стримані у схвальних відгуках. На найбільшому кіносайті світу iMDb фільм має 6,9 з 10. Це середній показник.

Мир вашому дому

Режисер: Володимир Лерт

Бюджет: 20 млн грн (10 млн Держкіно)

Збір: 911 611 грн

Цей фільм став, напевно, найскандальнішим цьогоріч в українському прокаті. По-перше, більшість актори – росіяни і фільм російською мовою. По-друге, головні герої відкрито підтримують Путіна та анексію Криму.

Була навіть версія, що фільм не вийде у прокат в Україні, але він все ж з’явився. Одна з причинин – зйомки почались ще у 2012 році, до початку війни на Донбасі.

На головну роль спершу запросили відомого українського актора Богдана Ступку, але він помер через кілька місяців після затвердження.

Тоді виконувати головного героя почав російський актор Євген Князев, відомий за роллю Вольфа Мессінга

Фільм створений за мотивами оповідань Шолом-Алейхема та розповідає про бідного молочника Тев’є, у якого 5 доньок. У чоловіка нав’язлива ідея видати своїх дітей за багатих чоловіків, але щось пішло не так.

Фільм став переможцем пітчингу Держкіно України й отримав 50% державного фінансування. Мова стрічки – російська, але для українських глядачів зробили український дубляж.

“Мир вашому дому” в прокаті себе не окупив, не назбиравши навіть половини бюджету.

Воїни духу

Режисер: Тетяна Кулаковська та Анна Мартиненко

Документальний фільм про героїчну оборону Донецького аеропорту, розповідає про останні 5 днів героїчної оборони вже зруйнованої будівлі.

Це фільм-хроніка як підірвали новий термінал та як воїни виходили із зруйнованої будівлі, як помирали побратими та як рятували поранених.

Фільм складається із унікальних розповідей трьох воїнів, які побували в полоні, вижили та повернулись до звичайного життя. Для створення фільму було записано більше 70 інтерв’ю із захисниками Донецького аеропорту.

Саундтреки до фільму написали Орест Лютий та Katya Chilly Group.

Як заначили режисери фільму, у стрічці вони жодного разу не назвали військових “кіборгами”. Адже захисники не люблять, щоб їх так називали. Вони звичайні чоловіки, але вони настільки сильні, що стали “Воїнами духу”.

Як заначили режисери фільму, у стрічці вони жодного разу не назвали військових “кіборгами”. Адже захисники не люблять, щоб їх так називали. Вони звичайні чоловіки, але вони настільки сильні, що стали “Воїнами духу”.

Будинок слово

Режисер: Тарас Томенко

Бюджет: 1,2 млн грн (800 тисяч гривень від Держкіно)

Документальний фільм про славнозвісний будинок “Слово”. Харківська багатоповерхівка, в якій у свій час жили найяскравіші представники “Розстріляного відродження” і у якому вбив себе Хвильовий.

Будинок “Слово” збудували наприкінці 1920-х років за сприяння Йосипа Сталіна. Таку назву будинок отримав через свою форму – з висоти він утворює літеру “С”.

В основу фільму лягли архівні документи, деякі з них були показані вперше. Автори фільму – Тарас Томенко та поетеса Любов Якимчук багато часу провели в архівах.

Режисер не просто розповів про життя та творчість письменників, а зосередився на особливостях їх характеру, вподобаннях та способі життя.

Наприклад, у фільмі йдеться про те, що дружина Володимира Сосюри була агентом радянської влади, яка доповідала про кожен його крок та збирала докази проти нього. Жінка била поета, зраджувала йому та відбирала у нього усі гроші.

Куліш любив випити горілки, а його близький друг та соратник Лесь Курбас пив лише біле сухе вино з підсоленим смаженим мигдалем.

Також автори вперше відтворили усі деталі самогубства Хвильового. Режисер майже похвилинно описав цей вечір, завдяки архівним документам.

Фільм отримав багато схвальних відгуків від кінокритиків. Наприклад, Голова Держкіно Пилип Іллєнко заявив, що фільм – це “ цікаве історичне дослідження та майстерне художнє висловлювання”. Стрічка вийшла за підтримки Держкіно, яка виділила близько 800 тисяч грн на створення фільму.

Чужа молитва

Режисер: Ахтем Сеїтблаєв

Бюджет: 31 млн грн (10 млн грн від Держкіно)

Касові збори: 629,9 тисяч грн

Відомий український актор та режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеїтблаєв створив фільм про молоду дівчину Саіде, яка героїчно рятувала єврейських дітей. Це другий фільм Сеїтблаєва в 2017 році, який стосується війни та героїв.

“Чужа молитва” – драма, заснована на реальних подіях. Саіде Арифова дійсно жила під час Другої світової війни та була вихованкою Бахчисарайського притулку. Жінка померла в 2007 році.

Режисер не раз підкреслював, що працював над фільмом заради молодого покоління. Адже саме молодим людям доведеться переосмислити історію країни, вплинути на її майбутнє.

Зйомки фільму почались в червні 2016 року. Через анексію Криму, більшість сцен знімали в Грузії неподалік від Тбілісі. Тамтешня природа найбільше нагадує Крим.

Також зйомки відбувались в Україні та Ізраїлі. Стрічка взяла участь в українському відборі на кінопремію “Оскар”, однак поступилась фільму “Рівень чорного”.

Школа №3

Режисер: Ґеорґ Жено, Єлизавета Сміт

Фільм розповідає про учнів школи №3 містечка Миколаївка Донецької області. Місто під час бойових дій на Донбасі у 2014 році зруйнували снаряди, декілька з них потрапили і в школу.

У стрічці йдеться про 13 учнів, яким довелось дуже різко подорослішати через війну. Фільм складається лише з їх монологів. Діти розповідають про дружбу, перше кохання та плани на майбутнє після закінчення війни.

Документальна драма “Школа №3” стала першою українською стрічкою за 15 років, яка отримала нагороду Берлінського кінофестивалю.

Цей фільм вийшов у копродукції України і Німеччини. Створили його режисери Ґеорґ Жено та Єлизавета Сміт. На 67-му Берлінському міжнародному кінофестивалі драма здобула Гран-прі програми Generation 14+.

Кіборги

Режисер: Ахтем Сейтаблаєв

Бюджет: 48 млн грн (24 млн грн від Держкіно)

Автори фільму хотіли зробити усе, аби сюжет максимально перетинався з реальними подіями в Донецькому аеропорту.

Сценарист фільму Наталія Ворожбит спілкувалась із бійцями, вони стали консультантами для фільму і були на змінальному майданчику, деякі з них брали участь у зйомках.

Автори фільму зазначили, що вони намагались зняти дуже чесне кіно. І це їх спроба розповісти про те, що болить.

“Кіборги” – це фільм про 2014 рік, коли українські бійці 4 місяці тримали оборону аеропорту та вирішили стояти до кінця.

Це місце звело разом музиканта, сина багатих батьків, простих хлопців. Але всі вони хочуть тільки одного – щоб їх країна була захищена, щоб їх мами, дружини, дівчата і сестри були в безпеці.

Зйомки тривали з лютого по квітень 2017 року. Спочатку у павільйоні під Києвом, потім в аеродромі у Чернігові та на полігоні під Десною.

Команда “Кіборгів” та Фонд “Повернись живим” організували ініціативу #ЯНебайдужий!. З кожного придбаного квитка 5 гривень будуть перераховані на допомогу сім’ям загиблих у боях за Донецький аеропорт.

Картина за перший вікенд зібрала у прокаті 8,186 мільйонів гривен та встановив новий рекорд касових зборів в Україні.

Час хризантем

Режисер: Дмитро Мойсеєв

Авторська драма українського сценариста та режисера Дмитра Моєсєва. Під час створення фільму автор керувався ідеєю про те, що потрібно бути вдячним за життя та за те, що у ньому відбувається.

“Час хризантем” – це приклад українського інді-кіно. В фільмі акцент робиться на внутрішньому світі персонажів, їх емоціях усіма можливими кінематографічними засобами

Сюжет фільму розповідає про Ольгу. Жінка втратила дуже близьку людину та хоче сховатись від реальності і пережити горе. Вона купує машину та вирушає у подорож околицями Києва.

Головна героїня намагається втекти від себе, однак безуспішно. Протягом подорожі вона знайомиться із різними людьми, які вчать її жити та знову віднайти гармонію.

Робота над фільмом починалась без держпідтримки. Однак на стадії постпродакшену Державне агентство України з питань кіно долучилось до роботи. Саме тому стрічка вийшла у прокат, хоча дуже обмежено.

Гіркі жнива

Режисер: Джордж Менделюк

Бюджет: $20 млн

Касові збори в Україні: 8,7 млн грн

Касові збори в світі: $900 тисяч

Канадський фільм, знятий в Україні за гроші української діаспори, який розповідає про історію кохання в розпал українського Голодомору.

В центрі сюжету – історію молодого українського хлопця, художника та нащадка козацького роду. Його родина та земляки стають жертвами Голодомору, тому він вирішує розповісти світові про ті жахіття, які відбуваютья в Україні.

Робота над фільмом розпочалась ще у часи Януковича. Автори не розголошували тематику фільму. Зйомки закінчили за два дні після втечі екс-президента. Актори стрічки бачили протести, які відбувалися в той час у країні, та підтримували їх.

Автори стрічки тісно співпрацювали із істориком Орестом Субтельним. Режисер вивчав книги та праці про Голодомор, щоб правдоподібно відвтворити усі події.

Усі гроші на створення фільму виділив продюсер Ян Ігнатович. Хоч фільм не український, але у ньому розповідається про українську трагедію.

“Гіркі жнива” – це перша англомовна художня кінокартина про Голодомор. Усі головні актори – англомовні, але у фільмі також знялись Остап Ступка та Олександр Печериця.

Іній

Режисер: Шарунас Бартас

Бюджет: 39,9 млн грн (11,4 млн грн від Держкіно)

Литовський фільм знятий у копродукції з Україною, який розповідає про українську війну. Більшу частину стрічки знімали біля лінії фронту, в селі Карлівка Донецької області.

Режисер хотів не просто відвторити події в знімальному павільйоні, а детально показати відчуття та емоції, які переживають герої.

Одного разу знімальна група навіть потрапила під обстріл недалеко біля передової. Також у фільмі брали участь українські військові.

В основі сюжету – історія молодих литовців Рокаса та Інги. Вони збирають гуманітарну допомогу українській армії та одного разу відвозять вантаж з Вільнюса до Києва.

Рокас хоче зрозуміти, що насправді відбувається на Донбасі та побачити на усе власні очі та відправляється на передову.

“Іній” – це фільм про війну, але військових дій у кадрі немає. Автори більше зосередились на тому, що війна залишає після себе, що її оточує та як впливає на життя простих людей.

У фільмі також знялась відома голлівудська акторка Ванесса Параді. Вона виконала роль французької військової журналістки. “Іній” став одним із переможців конкурсного відбору Державного агентства з питань кіно та отримав від України 11,48 млн грн.

В український прокат фільм поки не вийшов. Автори обіцяли випустити стрічку в кінотеатри наприкінці жовтня 2017 року, однак “Іній” так і не вийшов. В Литві “Іній” вже був в прокаті.

Впливова французька газета Libération в 2016 році назвала “Іній” одним із 20 фільмів, заради яких варто йти в кіно. Поряд з ним стоять нові фільми Мартін Скорсезе, Філіппа Гарреля, Лава Діаса та інших.

DZIDZIO Контрабас

Режисер: Олег Борщевський

Бюджет: не розголошується

Збір: 21,7 млн грн

“DZIDZIO Контрабас” за перший вікенд зібрав 7,7 млн грн та вперше в історії очолив рейтинг прокатного списку в Україні.

Фільм розповідає про хлопця, який страшенно хоче бути знаменитим співаком. Але у нього не все виходить. Він живе в селі, його мама – у Португалії на заробітках. Вона регулярно шле йому гроші на будівництво хати. Головну роль у фільмі зіграв Михайло Хома, більш відомий як Дзідзьо, йому і належить ідея фільму.

За словами виконавця, він давно хотів зняти повнометражний фільм. Бо до того Хома знімав лише кліпи, кожен з яких мав свій сюжет та певну історію.

Створення фільму розпочалося восени 2016 року, спочатку режисером став Любомир Левицький. Однак згодом покинув проект, бо в той час працював над фільмом “Егрегор”. На його місце прийшов Олег Борщевський.

Автори не розголошують вартість фільму, але запевнили, що касові збори не лише покривають бюджет, але і перевищують його.

Українські кіноексперти робили різні припущення, щодо кошторису фільму: звучали цифри і 5 млн, 4 млн і 7 млн грн. Жодну суму автори не підтвердили.

Фільм україномовний, подекуди звучить суржик. Героїня Олени Лавренюк єдина, яка розмовляє у фільмі російською мовою. У “Контрабасі” знялась мама Михайла Хоми Галина, а також Ігор Кондратюк.

Урок магії

Режисер: Лілія Солдатенко

Український комедійний пригодницький дитячий повнометражний фільм, знятий без державної підтримки.

Він розповідає про чотирьох друзів, які готують урок магії для дітей з притулку. Однак несподівано їх магія починає діяти і вони опиняються в чарівному королівстві, де мусять боротись із силами зла.

“Урок магії” знімали дуже довго та з великими перервами через брак коштів. Зйомки проходили в Одесі та Білгород-Дністровську.

Фільм вперше в Україні зняли на суперсучасну камеру Red Dragon у форматі 6k

Виробництвом фільму займалась студія Carrot Cake Studio. Це поки що єдина українська студія, яка займається виробництвом дитячого повнометражного кіно із великою кількістю спецефектів, новими технологіями обробки відео та монтажу.

Фільм не був дуже успішним у прокаті, як наприклад, те ж українське фентезі “Сторожова застава”. Скільки коштував фільм та скільки автори змогли зібрати у прокаті не повідомляється.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: