Помирає якось кандидат в президенти…

© alamy.com

Одного кандидата в президенти збила машина і він помер.

Його душа потрапляє в рай, де біля воріт її зустрічає Св. Петро.

— Ласкаво просимо в рай, — каже Петро. — Тільки, на жаль, перш ніж вас тут поселити, повинен вам сказати, що потрібно вирішити одну невелику проблемку. Бачте, це велика рідкість, щоб політик такого високого рангу потрапив у рай, і ми, по правді кажучи, навіть не знаємо, що з вами робити.

— Та нічого, просто впустіть, — відповідає політик.

— Я б з радістю, але в мене наказ. Вам належить провести день в пеклі і день в раю, а потім вибрати, де залишатися навіки вічні.

— Серйозно? Та я і так знаю. Я хочу в рай.

— Вибачте, але у нас правила.

І з цими словами Св. Петро відводить політика до ліфта, який опускається все нижче і нижче — в пекло.

Двері відкриваються і політик бачить перед собою зелену галявину для гольфу. На віддалі біліє будівля клубу, а перед ним стоять всі його друзі і колеги з минулого життя.

Серед них є і диявол — добродушний хлопець, який любить танцювати і розказувати анекдоти.

Починаються нестримні веселощі і політик навіть не помічає, як пролетів час. Всі прощаються з ним і махають руками, а він сідає в ліфт і їде наверх.

Ліфт піднімається все вище і вище. Нарешті двері відкриваються і він бачить Св. Петра.

— Тепер настав час відвідати рай, — говорить він.

Наступні 24 години кандидат проводить час так: перестрибує з хмари на хмару, грає на арфі, молиться і співає. День довгий і нудний, але нарешті він закінчується.

Тут повертається Св. Петро й каже:

— Ну от, ви провели день в пеклі і день у раю. Тепер вибирайте, де вам хотілося б провести вічність!

Політик подумав хвилинку і відповідає:

— Ну, що я можу сказати, рай – це, звичайно, дуже гарне місце, але здається, мені більше сподобалося в пеклі.

Св. Петро проводжає його до ліфта і політик опускається нижче, нижче, нижче — в саме пекло.

Двері відкриваються і він бачить навколо випалену пустелю з купами смердючих покидьків. Серед них бродять його друзі, одягнені в лахміття; вони збирають сміття в чорні пакети, а зверху падає ще і ще.

Тут з’являється диявол і кладе руку політику на плече.

— Не розумію, — мимрить політик. — Вчора тут були поля для гольфу, ми сиділи в клубі, їли омарів з ікрою, запивали шампанським, танцювали і веселилися! А тепер тут якийсь смітник, і мої друзі явно нещасні. Що сталося?

Диявол посміхається і відповідає:

— Друже мій, вчора у нас була передвиборча кампанія. А сьогодні ви за нас вже проголосували…

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: