Піцерія Google, добрий день, слухаю вас!

Дзвонить телефон:

— Піцерія GOOGLе, добрий день, слухаю вас!

— Піцерія чого?

— Піцерія GOOGLе. Що будете замовляти?

— Але… Хіба це не піцерія «Синьйор Помідор»?

— На жаль, була, GOOGLе її купив і тепер об’єм наших послуг став повним.

— Чудово. Приймете замовлення?

— Звісно! Хочете повторити ваше звичайне замовлення?

— Звичайне замовлення? Звідки ви знаєте, яке?

— У нас встановлений ідентифікатор замовників, і ми знаємо, що останні 53 рази з цього номера замовляли піцу «Везувій», з подвійним сиром і шинкою, плюс пляшка добре охолодженого пива «Балтика».

— Треба ж, я й не думав…! Добре, давайте.

— Вибачте, можу вам дати пораду?

— Звичайно.

— У вас є наше повне меню?

— Ні.

— Це найбільш повне меню і я хотіла б порадити вам піцу з сиром і зеленню, і пляшку мінеральної води з малим вмістом солей.

— Сир? Зелень? Сіль? Ви з глузду з’їхали? Я все це ненавиджу!

— Розумію, але це лише на користь вашому здоров’ю. Крім того, у вас дуже високий холестерин…

— Звідки ви це знаєте?

— Наша фірма володіє найбільшою базою даних на нашій планеті. Через номер телефону ми знаємо ваше ім’я і тому маємо доступ до ваших аналізів в поліклініці.

— Плювати на вашу базу даних! Я не хочу піцу з сиром і зеленню! Я приймаю медикаменти і тому можу їсти все, що мені заманеться, зрозуміло?

— Шкодую, але ви не приймали таблетки останнім часом.

— Якого біса, звідки ви знаєте? Шпигуєте за мною щодня?

— Ні, ні! Просто ми володіємо базою даних всіх аптек в місті і останній раз ви там були 3 місяці тому. А в одній упаковці тільки 30 таблеток.

— Блін, це правда. І звідки ти це знаєш?

— З вашої кредитки…

— Чого?

— Так, ви, коли платите в своїй аптеці кредиткою банку МММ, отримуєте знижку. В нашій базі даних всі ваші витрати по кредитці. І за останні 3 місяці ви там нічого не купували, але купували в інших магазинах, що означає, що ви кредитку не втратили.

— Зараза… А що, я не можу заплатити готівкою? А? Що? Що тепер скажете?

— Це неможливо. Ви платите готівкою тільки $ 100 на тиждень своїй служниці, все інше оплачуєте тільки кредиткою?

— Сволота! Звідки вам відомо, скільки я плачу служниці?

— Але вона ж платить соцстрах …

— Та пішли ви!

— Як хочете. Шкодую, але вся ця інформація у мене на дисплеї і я хочу допомогти вам. Думаю, що ви повинні зайти до свого лікаря й взяти аналізи, які ви зробили в минулому місяці, щоб уточнити дозування медикаментів.

— Послухай, ти…! Ви мені всі остогидли і ти, і комп’ютери, і бази даних, і інтернет, і GOOGLе, і FаCеBOOK, і TWITеR, і відсутність особистого життя у ХХІ-му столітті, і ця проклята держава…

— Будь ласка, не турбуйтеся. Це не в ваших інтересах…

— Заткнися! Завтра ж поїду куди-небудь далі від усього цього сміття. Поїду на острови Фіджі, або куди завгодно, де немає інтернету, комп’ютерів, телефону, ні людей, які будуть за мною весь час підглядати…

— Я вас розумію…

— В останній раз скористаюся кредиткою, щоб купити квиток на літак і полетіти на край світу!

— Чудово…

— Зніміть замовлення на піцу. Я її не хочу.

— Добре…, вже знято. Якщо мені тільки дозволите…, одна маленька деталь…

— ЯКОГО ЧОРТА! ?

— Хочу тільки нагадати, що ваш закордонний паспорт протермінований…

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: